Анастасія Іщенко
оглядач Карантин в Україні почався ще в березні. Тоді ж і з'явилися вимоги носити маски в громадських місцях, також рекомендували не забувати про одноразові рукавички з поліетилену або латексу в магазинах, а фрукти і овочі практично поштучно почали загортати в плівку. На літніх терасах кафе і ресторанів, за санітарними вимогами, використовувати одноразовий посуд і одноразові меню. Всі ці методи і були спрямовані на те, щоб знизити швидкість поширення коронавірусу, але паралельно ці відходи почали у величезних масштабах забруднювати довкілля.
Сайт "Сьогодні" розповідає, чи стало на карантині більше сміття в Україні і як мінімізувати кількість відходів.
Через карантин кількість пластикових відходів зросла
Експерти кажуть, що кількість сміття в країні суттєво не збільшилася, але змінився його склад. Так, Тетяна Тихомирова, доцент кафедри хімічної техніки та промислової екології НТУ ХПІ, зазначає, що під час карантину змінився склад сміття, який можна віднести до категорії тверді побутові відходи.
"Збільшилася, за деякими оцінками втричі кількість використаних і викинутих поліетиленових рукавичок (основне джерело – магазини, які стежили за тим, щоб люди брали овочі і фрукти тільки в рукавичках одноразових). Падіння доходів жителів України призвело до зменшення обсягів так званої "дорогої" упаковки – наприклад, люди стали менше купувати молоко в упаковці типу TetraPac – адже воно дорожче. Пікніків було навесні менше – відповідно було менше використано одноразового посуду. При цьому багато мас-маркетів в кінці травня робили суттєві знижки на набори посуду для пікніків", – пояснює Тихомирова.
Максим Сорока, PhD (кандидат технічних наук) за спеціальністю "екологічна безпека", розповідає, що фактично середня питома маса відходів від домогосподарств на час карантину не змінилася, але різні дослідження оцінюють зміни середньої маси відходів до 15-20%, що входить до діапазону невизначеності таких оцінок.
"Інше питання, що сильно змінилася структура (компонентний склад) цих відходів. Саме це є ключовою загрозою. Частка "пластикових" відходів і відходів одноразової тари і упаковки перетнула позначку в 50% за вагою. Це істотно і дуже небезпечно. Велика кількість відходів утворилася через додаткові санітарні заходи. Всі кричать про засилля використаних масок та іншого. Однак за обсягами ці відходи ще не скоро наздоженуть масу відходів, яка утворилася в супермаркетах і продуктових магазинах під час "упакованого" періоду продажу. Це нераціональне рішення створило за масою більше пластикових відходів, ніж всі використані маски разом узяті", – каже Сорока.
Експерт додає, що, також через період карантину, коли були закриті кафе, але багато замовляли доставку їжі, споживання картонно-паперової тари і пластикової тари, за різними оцінками, зросла в 15-30 разів. І низька культура споживання і відсутність звички сортувати відходи тільки посилює проблему.
В Україні припадає 10,6 тонни сміття на людину
На жаль, даних за кількістю сміття за 2020 рік ще немає. Проте, роком раніше Україна потрапила до топ країн з найбільшою кількістю сміття на людину, за версією американського агентства 24/7 Wall Street.
Країни в рейтингу розподілилися таким чином:
- Канада – 36,1 тонни сміття на людину;
- Болгарія – 26,7 тонни сміття на людину;
- США – 25,9 тонни сміття на людину;
- Естонія – 23,5 тонни сміття на людину;
- Фінляндія – 16,6 тонни сміття на людину;
- Вірменія – 16,3 тонни сміття на людину;
- Швеція – 16,2 тонни сміття на людину;
- Люксембург – 11,8 тонни сміття на людину;
- Україна – 10,6 тонни сміття на людину;
- Сербія – 8,9 тонни сміття на людину.
У Міністерстві екології України нам відповіли, що вони збирають і аналізують інформацію про кількість відходів в країні, але роблять це щороку. Так, зараз у них на сайті також доступні дані за 2019 рік.
Там сказано, що в Україні за 2019 рік утворилося майже 53 млн кубічних метрів побутових відходів, або ж понад 10 млн тонн, які утилізують на 6 тисячах звалищ і полігонів загальною площею майже 9 тис. га. Нагадаємо, що загальна площа України становить понад 60 млн га.
За оцінками Нацекоради, сміттєві полігони на 30-40% заповнені полімерними відходами, тобто пластиковими пакетами, упаковками тощо. До того ж, щільні поліетиленові пакети можуть розкладатися до 400 років, звичайні – до 100 років, сюди ж можна віднести і одноразові рукавички з тонкого поліетилену. При цьому, за дослідженнями, в Україні на одну людину припадає понад 500 пакетів на рік, тоді як, наприклад, житель Німеччини використовує всього близько 40 пакетів на рік.
А ось одноразові медичні маски, які продають в аптеках, зроблені зі спанбонду і належать до медичних відходів, які потребують спеціальної утилізації. Тому багато хто радить носити багаторазові маски, які більш екологічні. До того ж, медичну маску потрібно міняти кожні 2-4 години, а значить, за восьмигодинний робочий день, одна людина використовує щонайменше три маски. За 21 робочий день людина використовує вже 63 маски, тому масштаби проблеми очевидні.
Як мінімізувати кількість відходів
Проблема в Україні навіть не стільки з відходами, скільки з їх утилізацією і переробкою. Максим Сорока зазначає, що, карантин сильно вплинув на виробництва, які використовують вторинну сировину.
"У квітні-травні в Україні стався бум знецінення вторинної сировини. Через те, що підприємства сильно скоротили потужності виробництва, це призвело до того, що людям (які сортують або перекуповують) вторинну сировину просто стало це невигідно і далі запустився каскадний процес. Зараз ми спостерігаємо пожвавлення ринку вторинної сировини, знову почали працювати різні точки прийому вторсировини від населення", – каже Сорока.
Він додає, що досі не вирішені питання накопичення та утилізації небезпечних відходів (інфекційних відходів) і тут дуже багато питань і ризиків.
Тетяна Тихомирова зазначає, що в Україні проблема з твердими побутовими відходами стоїть гостро, тому що відсутність роздільного збору ТПВ призводить до нерентабельності підприємств по переробці сміття. Також тариф на спалювання сміття вище, ніж на його розміщення на полігонах – відповідно загальна площа полігонів зростає щороку.
"Єдиним шляхом до зменшення кількості відходів такого типу, як маски, є повсюдне впровадження (там, де це можна) багаторазових тканинних масок. У цьому випадку збільшується навантаження на водне середовище – адже люди змушені їх прати, проте при пранні в машинці-автоматі разом зі щоденною порцією речей це не є суттєвим. При цьому тканинні маски, зазвичай, виготовляють зі старих речей, таким чином ми не викидаємо речі на полігон, а даємо їм друге життя, що в короткостроковій перспективі знижує навантаження на довкілля. Мінімізувати відходи рукавичок практично неможливо – тканинні не набули великого поширення через їх ціни і труднощі пошиття, тоді як одноразові можна взяти в супермаркеті безкоштовно", – каже Тихомирова.
Експерт підсумувала, що в цілому прогноз щодо екологічної ситуації в країні невтішний – перш за все немає чіткої державної політики та механізму підтримки тих підприємств, які готові вкладати кошти в зниження навантаження на довкілля від своєї діяльності. Та й самі українці ще не дійшли до усвідомленого споживання і сортування сміття, що допомогло б убезпечити країну від забруднення.
Про те, як працює єдина в Україні станція компостування органічних відходів, дивіться в нашому сюжеті:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми