- Максим, нагадаю, ви стали лауреатом національної премії "Людина року – 2018" в номінації "Підприємець року". Що для вас значить ця номінація?
- Ця номінація для мене багато значить! Я не сподівався на таку номінацію. Це визнання тієї роботи, яка була пророблена не тільки мною, а переважно моїм колективом, тому що я тільки керівник, а більшість роботи виконується колективом, людьми з якими я працюю і за це їм величезна подяка.
- Як ви вважаєте, в чому соціальна важливість премії "Людина року"?
- Такі речі заставляють зробити паузу, подумати над тим, що було зроблено правильно і неправильно, покращити роботу, побудувати новий план і зрозуміти як ще краще працювати.
- Давайте поговоримо про вашу роботу і вашу компанію. Як виникла ідея створення "ЕкоОптіми"?
- Компанію було створено в 2009 році після прийняття Верховною Радою закону щодо стимуляції зеленої енергетики. З цього року почалися проекти зеленої енергетики в Україні, галузь була для мене новою і цікавою. Бізнес був пов'язаний з видобутком природного газу. Це була галузь, де я, тоді молодий чоловік, міг себе справді попробувати реалізувати. Це була як IT індустрія, але в енергетиці на той момент. Ті проекти справді були для мене складними, бо ми доволі мало в них розбиралися. Велика подяка людям, які зустрічалися на шляху – Шпаку Ярославу Федоровичу, заслужений енергетик України, яким були побудовані перші вітростанції ще в 1991 році на зовсім іншому типі обладнання. Це були доволі експериментальні речі. Але з приходом його в нашу компанію, ми з ним і з колективом вчилися реалізовувати такі проекти. Велика подяка Європейському Банку Реконструкції і Розвитку, спільно з яким ми реалізували наш перший проект з вітростанціями. На розвиток самого проекту пішло 4 роки, а на будівництво всього лише рік. Але це від незнання. Наступні давались легше і швидше.
- Які напрямки діяльності компанії? На чому спеціалізуєтеся?
- На даний момент ми маємо повний спектр послуг, але перш за все ми будуємо для себе. Робимо проекти сонячних і вітростанцій, будівництво і експлуатація. Але це переважно сонце і вітер. Так само маємо невеликий підрозділ, який займається виробництвом тепла на щепі.
- Тобто це біоенергетика?
- Так.
- Яким був для компанії минулий 2018 рік? Які його основні підсумки? Чи з’явилися в діяльності компанії нові моменти?
- 2018 рік був дуже успішний для нас. Ми здали два інші менші об’єкти. І звичайно це переломний момент, бо всі розуміють, що саме законодавство має змінитися. В 2018 році було зроблено кілька законопроектів, один з яких навіть пройшов перше читання Верховною Радою і буде змінена сама система стимуляції зеленої енергетики – Україна переходить з стимуляції через зелений тариф на систему аукціонів. Це світова тенденція, яку імплементували в багатьох країнах світу, в деяких вона успішна, в деяких ні. Як на мене, це виклик і дуже потрібна річ, яку потрібно впроваджувати. Надіюся, що закон буде прийнято Верховною Радою в другому читанні, буде імплементовано і в 2020 Україна перейде на систему аукціонів.
- Що це таке і що вона нам дасть?
- Це дозволить зменшити вартість електроенергії для кінцевого споживача.
- Наскільки слово "стратегія" важлива в розвитку компанії?
- Стратегія має бути. Це питання планування і бачення. Такі речі можна планувати в державах, де ти маєш стабільні процеси, економіку і ситуацію. На даний момент в нашій державі стратегія часто змінюється. В своїй компанії ми доволі часто змінювали стратегію розвитку. Якщо дивитися на це з точки зору бізнесу, то це не дуже правильно.
- Тоді не будемо планувати на ближчі 10 років, розкажіть про плани і перспективи компанії на 2019 рік?
- На цей рік ми плануємо здачу 5060 мегават сонячної енергетики і почати будівництво вітростанції 50 мегават, що дозволить нам збільшити наші потужності до 200 мегават. Такі плани на цей рік. Ми хочемо приблизно подвоїти потужність встановлених електростанцій.
- Чи приймає участь "ЕкоОптіма" в благодійних чи соціальних проектах?
- "ЕкоОптіма" це група компаній. Кожна компанія реєструється в місці де реалізований сам проект і в місті його діяльності, наприклад Самбір, чи Старий-Самбір. Ми беремо повну соціальну відповідальність за ці компанії і відповідно ми стараємося і реалізовуємо безліч різних проектів, які ініціюються місцевим населенням. Це може бути допомога по будівництву садочків, шкіл, пам’ятників. За минулий рік в нас було співфінансовано приблизно 30 таких міні проектів у містечках і селах, де ми працюємо.
- Яким на вашу думку буде розвиток галузі?
- В подальшому зелена енергетика буде розвиватися ще швидшими темпами. В порівнянні з 2017 роком, інвестиції в галузь зросли в 2018 році в 15 разів. Це справді бум. В цю галузь проінвестовано близько 2,5 млрд доларів і це Україна. Це одна з основних галузей в яку прийшли інвестиції. Надіюсь наступні роки будуть такими ж успішними. Якщо брати світову тенденцію, то ця галузь розвивається дуже стабільно. Щорічно за останні 5 років інвестиції в зелену енергетику в світі були більше 300 млрд. ті темпи не будуть падати. Можуть мінятися співвідношення вітрової і сонячної енергетики. Але це сталий процес, який не зупиниш і Україна йде в ногу з часом і світом.
- Ще запитання щодо компанії. Що таке, на вашу думку, успішне підприємство?
- Це підприємство, куди працівники ходять з задоволенням. Якщо вони отримують задоволення від того, що йдуть на роботу, а компанія отримує позитивний фінансовий результат, то це супер.
- Давайте поговоримо про ваш колектив і команду з якою ви працюєте. Скільки людей працює в компанії?
- 30 чоловік. Більшість інженери, юристи, економісти. Але більшість таки інженери.
- Як ви справляєтесь з підготовкою персоналу? У вас такі високі технології і вам потрібні висококваліфіковані спеціалісти!
- Ми справді працюємо з персоналом і дуже професійно підходимо до вибору людей. Незважаючи на те, що це люди з інженерним складом розуму ми хочемо, щоб вони творче підходили до поставлених задач.
- А було у вашій практиці таке, коли доводилося переманювати спеціалістів чи приймати на роботу людей із за кордону?
- Із за кордону не доводилось приймати на роботу людей. Щодо переманювання, напевно ні, але люди самі приходили з інших компаній, які ми знали, і казали, що хотіли б спробувати попрацювати в нашій компанії. Але ми ніколи самі не починали працювати з людьми, які мали роботу, пропонуючи їм вищу зарплату. Самі ми ніколи не починали такого процесу.
- А чи співпрацюєте з вищими навчальними закладами, щоб отримати в подальшому молодих спеціалістів?
- Ми працюємо в основному у Львівській області з двома університетами – Сільськогосподарський університет і Львівською Політехнікою.
- Ви їх берете на роботу чи вони тільки стажуються у вас?
- Часом проходять стажування, часом беруть матеріали для наукових праць, часом працюють в полях, проходячи практику, часом ми їм допомагаємо з лабораторним обладнанням для проведення їхніх експериментів.
- А як відбувається підбір персоналу, які якості ціните найбільше і на що звертаєте увагу?
- Порядність, чесність у відносинах, людяність, можливість і бажання працювати в колективі, професійність, творчий підхід до виконання завдання і вчасне виконання.
- А ви взагалі строгий керівник? По столу кулаком б’єте?
- Дуже рідко. Я вважаю, що я строгий батько, але чи строгий керівник? Я думаю, я все ж таки не достатньо строгий керівник.
- Які найпоширеніші помилки топ-менеджерів в управлінні компанії ви могли б відмітити? Чого не слід робити, займаючи посаду керівника компанії?
- Сім разів подумай і потім прийми рішення. В наш час, як на мене, час дуже швидко біжить. З тією кількістю інформації, яка поступає щодня стає все важче і важче прийняти рішення. Дуже часто проблема не в тому, що ти не знаєш як прийняти рішення, а в кількості питань і речей, які потрібно проконтролювати і ти не встигаєш за деякими моментами.
- А доводилося жалкувати за прийнятими рішеннями?
- Так, звичайно. І щодо відносин з людьми і щодо компаній, з якими могли зробити спільний проект, але не реалізували, часом через нашу впертість, часом через їхню.
- Часто топ-менеджери скаржаться на відсутність часу на розваги. Чи знаходите ви час на цікаві заняття, окрім роботи, на спілкування з сім’єю, з друзями?
- Оце важка ситуація. Я вважаю, що моя сім’я найбільше страждає через те, що в мене цікава робота. Якби вона була не така цікава, то я напевно більше часу проводив би в сім’ї. я справді стараюся відпочивати з своїми дітьми, з дружиною, але намагаюся робити це не в лінивий спосіб, а робити це активно, подорожувати і робити так, щоб на відпочинку було цікаво – не просто лежати і книжку читати (хоч читати я люблю), але стараюся грати в якісь ігри з дітьми, займати їх якось. Насправді, це проблема.
- А чому ви обрали для себе саме цю галузь, бо наскільки мені відомо, у вас династія медиків в сім’ї? Це ж потрібно було навчатися 6-8 років.
- Так, вісім. Вона звичайно підкупила своєю інноваційністю і швидкістю розвитку. Коли я завершив медицину моя сім’я вже більше була в енергетичному бізнесі, ніж в медичному. Те, чим займався мій батько з братом мені не дуже подобалося, бо я не бачив моменту інновацій і можливості справді чогось досягти. А ця галузь була настільки новою для України, що її можна порівняти з розвитком ІТ індустрії. Вона розвивалася дуже швидким темпом і технології швидко мінялися. Наприклад, в першому нашому проекті ми планувати ставити турбіни одиничною потужністю один мегават, а коли завершили, то поставили турбіни 3,5 мегават і це всього за три роки. Потужність однієї турбіни зросла в 3,5 рази, а це зовсім інші характеристики. Це підкупляло звичайно.
- В мене таке запитання. Всі ці турбіни і лопасті гігантських розмірів. Як ви це все транспортували, доставляли?
- Питання транспортування завжди було важким, наші проекти, які реалізовуються в передгірському регіоні знаходяться в місцях з рельєфом важким для транспортування. Нам доводилося самим обрізати зелені насадження, заміть Автодору дороги ремонтувати, зносити людські паркани, попередньо домовившись, стовпи, світлофори. Процес дуже був цікавий – часом з мітингами підтримки, часом з мітингами проти цього. Я завжди знаходив з людьми спільну мову, бо з людьми потрібно розмовляти, пояснювати. Якщо себе зобов’язати і виконувати обіцяне, то проблем з цим немає. Так звичайно є проблеми з дорогами, інфраструктурою. Але це все вирішується з допомогою сучасної техніки.
- Що вважаєте своїм найбільшим досягненням на сьогодні?
- Два найбільших моїх досягнення – двоє моїх дітей. Якщо говорити про питання розвитку, то я надіюся, що всі мої досягнення попереду.
- Якщо не таємниця, яка ваша заповітна мрія на даний момент?
- Щодо мрії, я дуже стабільний. Хоч я критично до цього ставлюся і вважаю, що це нереально і, напевно, вже не буде реально, але з дитинства хотів бути або Нобелівським лауреатом, або олімпійським чемпіоном. Я вже розумію, що це нереально. Я вже такими речами не мрію, але жаль на серці лишився.
- Давайте тоді розпочнемо з номінації "Підприємець року" в премії "Людина року" і від щирого серця бажаю вам там перемогти. Що можете побажати нашим читачам та глядачам?
- Мріяти, але не ліниво мріяти, а мріяти з роботою над собою, мріяти з чітко поставленими задачами і цілями, та щороку вставати і йти до мрії, а не просто казати, що у вас є мрія. Це була одна з моїх помилок. Тому потрібно брати, важко працювати і йти назустріч своїй мрії і вона точно здійсниться!