Заперечуючи всі закони фізики у київській підземці оселилась веселка. Це потяг, розфарбований Кенором Мартінесом, стріт-арт художником з дивовижної Барселони. Київ перетворюється на графіті-музей під відкритим небом, адже стіни будинків стали мольбертом для вуличних митців в рамках проекту "Art United Us", що почався з Києва і має на меті об’єднати 200 художників з усьго світу, аби лишити на вулицях меседжі миру, єдності і порозуміння.
Власний стиль
Син скульптора Фернандо Ромеро, майбутній художник ріс в оточенні абстрактних статуй, мінімалістичних фото, а ще касет Боба Ділана та Хуана Мануеля Серрата.
З самого дитинства хлопець захоплювався роботами батька. Але крім майстра форм у родині сама Барселона, рідне місто, була і є музеєм з перлинами багатьох талановитих митців. Наприклад, скульптура "Жінка і птах" Хуана Міро (1983) і досі полонить Кенора. А оточення різнобарв'ям шедеврів Гауді пояснює і підкреслює, до чого саме тяжіє в архітектурі сам барселонський стріт-арт художник
Щодо стилю, то мати Кенора розповідала йому, що змалечку він обирав досить абстрактні форми і нестандартні кольори для своїх робіт. Так потроху викристалізовувався власний стиль і поштовх створювати не забарився:
"І ось в 11 років мені стало страшенно цікаво розфарбовувати стіни мого міста. І через мій темперамент це завжди було щось в чистій, спонтанній, сповненій енергії формі. Я маю схильність експериментувати без конкретної мети, не виправдовуючи і не пояснюючи власні дії. Ось що мене найбільше цікавить у графіті і його середовищі, вулиці, – ця сила одночасно висловлюватись і одразу ділитись з іншими. Я з тих, хто повністю віддається своїй роботі, яка не є чимось раціональним або визначеним. Так я розкриваю, ким є всередині"
Після муралів , Кенор швидко почав фарбувати потяги, що справа не з легких. Тут потрібна увага і робота "всіх органів чуття". Часу на малюнок обмаль. Проте всі ці обмеження і дали художнику можливість остаточно сформувати винятковий стиль. Певна напруженість, сфокусованість - це стимул, поштовх, який визначив його манеру малюнка - за допомогою образів. Кожен з них виникає з того, що митець відчуває в глибині підсвідомості . Найменша деталь має конкретний, чіткий відбиток на зображенні:
"Жодна лінія не має привілею над іншою , жоден колір не переважає над рештою. Моє прагнення таким чином створити гармонійну і вільну , а тому максимальну у своїй експресії роботу.
Поверхня не розділена на координати, нема передбаченої структури. Це щось дійсно справжнє, наділене власним ритмом та голосом. Кожен образ утворює лінію, а кожен їх набір – звук, ритм, який я чую у кожному малюнку і відображаю. Сама робота мені говорить, куди йде лінія і чого вимагає колір. Урбаністичне середовище це і передбачає- бути присутнім, бути тут і зараз"
Натхненням для митців можуть слугувати різні, часом непередбачувані речі. Але для каталонського поета форм натхненням стала музика, здебільшого електронна та експерименти з шумом. Навіть ціла система утворилась, де кожен звук знаходить віддзеркалення. Графіті-візуалізація та й годі.
Кенор використовує лише криві, або лише прямі лінії, або їх перехрещування, а потім шукає певний баланс між ними. Часто палітра кольорів може зменшуватися до одного , але це не забирає у муралів їх яскравості та цілісності:
"Я намагаюся малювати музику , зокрема електронну і абстрактну. Кожен звук – це лінія, кожен рух – нова форма. Музика – всередині моїх робіт, без неї вони були б позбавлені сенсу. Пусті"
Колір vs сірість
У 2006 за два місяці перед виборами стіни будинків рідної Барселони буквально зблякли, бо влада припинила "толерантно ставитись до стріт-арту" Кенор усвідомив, що його особлива місія – повернути колір на ці вулиці. І робота була на якість:
"Моє призначення - це прикрасити місце знову. Малювати через образи, динамічні і широкі лінії, що виникають в певній мірі автоматично зважаючи , що малюнок створюється з певним викликом. Я відновлюю всеосяжність моєї роботи на лімітованій площині і ніби виходжу за межі, трансформуючи простір так, щоб люди могли взаємодіяти з ним".
З часом стріт-арту художник почав подорожувати з девізом "Колір проти сірості" і подарував барви таким містам як Лодзь, Дрезден, Познань, Варшава та іншим. От і до України доїхав.
Потяг, який розфарбував Кенор – це вже другий його сувернір Києву . Ще у вересні 2015 він зробив мурал на житловому будинку на проспекті Перемоги неподалік від метро "Святошино"
Тепер маємо 2 веселки – одну у русі , а другу – замріяну на стіні багатоповерхівки:
"Це був мій подарунок мешканцям цього району. Цим чудовим людям був потрібен колір і мистецтво"
Всі роботи художника мають особливий меседж і найцікавіше, що Кенор дає кожному можливість побачити щось своє.
Дивлячись на його роботи, де перемішались кольори і форми , глядач теж стає художником, щоправда, малює у своїй уяві
Проте основними речами, на які барселонець хоче звернути увагу, є такі актуальні зараз для України мир, радість ділитись з іншими і бути разом, єдність.
Тому Кенор Мартінес хотів би, щоб його мурали і далі дарували барви всім тим, хто мчить у веселковому потязі на роботу чи повертаючись після важкого дня , милується графіті з вікна маршрутки.