Ця трагедія об'єднує людей різних національностей. 75 років тому урочище в Києві стало братською могилою для євреїв, ромів і українців. Нацисти розстрілювали всіх – від малого до великого. Близько 200 тисяч осіб. Врятуватися вдалося небагатьом. Але ті, хто вижив, пам'ятають ті дні детально.
Ось такими листівками був обклеєний весь Київ. У них – заклик: "Всім євреям – до 8-ї ранку з'явитися на кут Мельникової і Доктерівської. З собою взяти документи, цінні і теплі речі". Тим, хто не прийде, погрожували розстрілом. Так, цілими сім'ями, десятки тисяч людей покірно йшли на смерть.
Серед них і Раїса Вадимівна. Їй було 3 роки. Але той день – хотіла б забути, та не може.
"Я запам'ятала себе під білою стіною і навколо мене були банки з варенням. Перев'язані мотузками і газетками закриті. Я одна сиділа, а всі підійшли до бровки, там якраз вели, як я називала їх, білих дідусів. Це були равини, вони були в нижній білизні, вже закривавлені, оточені німцями і їх вели на розстріл", – розповідає Раїса Майстренко, яка вижила у масових розстрілах.
У Бабиному Яру залишилася мама Раїси і вся родина. Дівчинку врятувала бабуся – вона схопила онуку, кричала, що не єврейка і розмахувала перед конвоїрами українським паспортом.
За два дні розстріляли понад тридцять три тисячі осіб.
Людей роздягали, сортувалися їхні речі, багато жінок ковтали свої золоті прикраси і коли це було помічено, то потім давалася команда ці тіла спалювати, щоб просто це золото таким чином вилучити. Просто навіть важко говорити про такі речі.
Розстрілювали не тільки євреїв, каже історик Наталія Зіневич. Українські патріоти і навіть комуністи – назавжди залишилися в Бабиному Яру. Кочових ромів винищували цілими таборами.
Родина поетеси Рані Романі – з тих осілих ромів, що ховалася на Подолі. Сиділи в квартирі, здригаючись від кожного шереху. Виходила тільки бабуся. Але одного разу вона не повернулася.
Її мама і брати не померли від голоду завдяки сусідам. Кияни ховали в підвалах тих, кого хотіли врятувати від смерті. Софія Ярова – допомогла вижити сімом. Ризикуючи життям своєї сім'ї, її мама видавала сусідку-Соню за українку.
Ярові відчули всю трагедію Бабиного Яру. Дядька Петра нацисти забрали в полон і змушували закопувати тіла вбитих.
Інженери, вчителі і музиканти. Завдяки простим киянам, які не дали загинути, Раїса Майстренко стала успішною балериною. І навчає хореографії дітей. Ромська поетеса Рані Романі випускає вже другу збірку поезії. Всього за час окупації у Бабиному Яру загинуло близько 200000 осіб.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна".