Фото: Д.Нінько
В рамках реформи децентралізації в Україні пройде і адміністративно-територіальна реформа, яка змінить карту областей і розподіл бюджету на місцях. Зараз Україна живе за системою 1967 року. Близько 40% сіл мають населення менше 1000 осіб і не можуть забезпечити себе всім необхідним.
До 15 липня обладміністрації повинні подати в Кабмін свої плани об'єднання сіл, селищ і міст в громади. Після затвердження їх повинна буде проголосувати Рада. Дев'ять ОДА їх вже написали і затвердили на сесіях: наприклад, у Харківській області 459 місцевих рад об'єднають в 59 громад, у Рівненській – 365 в 45, у Закарпатській – 579 в 38. Для об'єднання в громаду села і міста повинні мати спільні кордони і один великий центр зі своєю інфраструктурою. Після проведення реформи до 60% зібраних податків залишатиметься в громадах (див. Інфографіку).
БОЯТЬСЯ ЗА ПОСТИ . Але процес гальмується: багато сіл – проти об'єднання через страх втратити пости і доступ до грошей, розділу землі. "Проти найчастіше виступають голови сільрад. Я об'їздив 11 областей: на круглих столах ми пояснювали плюси децентралізації. Тільки 5% взагалі розуміють, що це таке. Нульова інформполітика з боку влади, роз'яснення немає. А в селах пояснення люди отримують від тих же голів сільрад, які – проти реформи", – сказав нам нардеп від БПП Дмитро Добродомов.
ДОРОГИ І ДОВІДКИ . У Київській області тим часом до реформи тільки готуються. "Ми плануємо створити чотири громади: Васильківську, Калинівську, Гребенецьку і Глевахівську, – сказав "Сегодня" голова Васильківської РДА Владислав Одинець: "У вівторок пройде сесія облради. Сподіваємося, все затвердять за нашим планом. Якщо 60% податків залишатиметься на місцях, це набагато краще. Але у людей є багато питань: наприклад, які будуть функції старости, що буде з адміністраціями сіл, де люди будуть отримувати довідки, якщо село не приєднається до громади, і так далі. У нас в законі не прописано навіть, що таке громада, це повинен зробити парламент". Питають люди, і як будуть добиратися до іншого населеного пункту після об'єднання: не скрізь побудовані дороги. "Ми вже провели розрахунки і визначили, які села приєднаються до Ржичева, – розповів нам мер міста Микола Стічак. – Такі села, як Пиї, Гребені, погодилися, але є проблема з Зікрачами – від них до нас йде тільки ґрунтова дорога. Якби проблема з логістикою вирішувалася зараз, було б простіше, а людям після об'єднання часто потрібно буде їздити в центр". "Сам закон прописаний узагальнено, – каже сільський голова Демидівки Василь Дідок. – Проста людина не розуміє, що отримає: наприклад, люди бояться, що будуть їздити за довідкою 10 км. Потрібно буде відкривати центри адмінпослуг. Також кордони громади повинні бути цілісними. А у нас з тим же смт Димер, яке погоджується з нами об'єднуватися, спільного кордону немає. Воно межує з Литвинівкою і Козаровичами, як і ми, але вони відмовилися". Але робити це потрібно, впевнений Дідок: "Ми могли б забезпечити ті ж Козарічі транспортом, у нас є спортивні об'єкти, комунальне підприємництво, зоопарк...". За словами мера Броварів Ігоря Сапожка, у них реформа проходить дуже важко: "Сільські голови впираються. Навколо Броварів – самодостатні села, де є підприємства. Багато хто вважає, що впораються самі, хоча ніхто не робить економічних прорахунків". А мер Переяслава Тарас Костін звертає увагу на побоювання сіл за їхні кошти. "Вони аргументують відмову тим, що місто буде забирати у них кошти. Хоча я пояснюю, що буде спільний центр прийняття рішень, куди увійдуть і голови сільрад, і вони будуть впливати на розподіл грошей. Треба більше часу, напевно, щоб розжувати цю реформу", – говорить Костін.
Крім того, за словами мерів міст і селищ, багато голіл сільрад гальмують реформу через наближення місцевих виборів: мовляв, "підгодовані" округи можуть нарізати відповідно до нових меж, і кандидати залишаться без своїх виборців. Але експерти кажуть, безпосереднє впровадження реформи пройде вже після місцевих виборів, створювати громади будуть новообрані депутати місцевих рад.
Школи і лікарні . Однією з проблем називають те, що забезпечення лікарень і шкіл після реформи ляже на місцеву владу. "На баланси місцевих бюджетів передали медичні та освітні заклади. Але при цьому у місцевої влади забрали те, що приносило доходи. Якщо, наприклад, раніше в місцевих бюджетах залишалася половина платежів за природні ресурси, то тепер – чверть", – говорить президент Украналітцентру Олександр Охріменко. "Якщо Київ буде забирати левову частину податків, громади більшу частину коштів, що залишилися будуть пускати на зарплати вчителям і лікарям, – розповів нам екс-нардеп Андрій Міщенко. – Добре, якщо регіон прибутковий. А якщо дотаційний? Незрозуміло скільки відсотків на місцях залишатиметься від користування надрами: на Чернігівщині є орна земля, нафта, газ, торфовища, дві тисячі озер. На Заході проводять референдуми: знайшли газ, приїхав інвестор, і 2% податку з видобутку буде йти в місцевий бюджет. Це все має бути прописано в законі, щоб у людей на місцях була мотивація".
У Кабміні запевняють, що уточнення щодо реформи будуть, а перспективні плани областей – не керівництво до дії: "Це модель об'єднання громад. Місцева влада повинна проаналізувати всі варіанти".