Олександр Венгер. «Там, де йде війна, головна проблема - депресія». Фото: fdu.org.ua
- Війна в Україні триває вже 10 місяців. Спираючись на ваш досвід роботи в гарячих точках, з чим зіткнулися зараз українці та як їм повернути віру в майбутнє?
- Завжди і скрізь, там, де йде війна, головна проблема – депресія і постійний стан гострої тривоги. Але мине час, і людей почнуть тривожити не ці емоції, а втрата уявлень про нормальне майбутнє. У людей складається враження, що ці 10 воєнних місяців назавжди змінили їхнє життя, причому в гіршу сторону. Робота психолога якраз і спрямована на відновлення нормальної картини майбутнього – не "рожевого і чудового", а зі своїми планами і цілями, які цілком можна реалізовувати.
- Багато людей у нашій країні досі соромляться звертатися до психологів, намагаючись вирішити проблему всередині сім'ї. Що б ви їм порадили?
- На жаль, часто люди не тільки не готові йти до психологів. У цій ситуації я рекомендую психологам йти до людей через дітей. Тому що про свої проблеми дорослі часто не готові говорити, а от про дитячі – охоче. А далі вже можна вирішувати і проблеми дорослих.
- За якими ознаками поведінки дитини можна визначити, що з візитом до психолога далі зволікати не можна?
- Це чітко виражені порушення сну, нічні кошмари, втрата апетиту або навпаки – обжерливість, поява специфічних симптомів – енурезу, тиків, заїкання. Дуже важливо помітити появу нового симптому, якого не було раніше. Критичний термін – шість місяців. Якщо за цей час нічого тривожного не з'явилось у поведінці ваших дітей, отже, психіка дитини благополучно витримала випробування. Буває, що дитина багаторазово програє ситуацію, що травмує, – стрілянину, бомбардування. Або малює картинки з похмурим змістом. Це її спосіб впоратися з напругою.
- Зараз, коли конфлікт трохи затих, наскільки важлива психологічна допомога переселенцям?
- Саме по собі переселення – це тривалий безперервний стрес. Адаптація до нових умов дуже непроста. Навіть якщо відпала причина, що викликала стрес, – це не означає, що зник сам стрес. Є такий термін "посттравматичний стресовий розлад". Травмуюча ситуація вже минула, але після цього продовжується стресова реакція. Як показує світовий досвід, психологічна допомога на цьому етапі повинна тривати мінімум два роки.
- Як ви вважаєте, подібні ініціативи Гуманітарного штабу Ахметова з навчання психологів потрібні сьогодні?
- Звичайно, я оцінюю цю ініціативу позитивно. Потрібна спеціальна підготовка психологів, які працюють із переселенцями, і в зоні АТО. Тут масова соціальна катастрофа, що країні знадобиться багато психологів. І дуже добре, що вже є ці 250 професіоналів, яких навчає штаб Ахметова.
- Тема 4-го модуля навчання психологів: "Групова робота з дітьми та підлітками за допомогою арт-терапії". У чому суть методу?
- Мистецтво – це створена багатьма століттями форма роботи з людськими переживаннями. Виражальні засоби мистецтва дозволяють ефективно виражати свої переживання і перетворювати їх. Малювання, ліплення мають деякі переваги перед літературою і музикою в тому, що практично всі люди вміють малювати. Ми розуміємо, що коли намальовано жовтим, зеленим, червоним – це весела, радісна картинка. А коли тільки холодними кольорами – блакитним, синім, фіолетовим, то картинка вже сумнувата. Чорний, коричневий, темно-синій кольори – похмура картина. Образотворче мистецтво – терапія найбільш універсальна і доступна людям.
- Які проблеми можуть вирішити діти завдяки арт-терапії?
- У величезній мірі це емоційні проблеми, проблеми підвищення загального тонусу активності, тому що часто в екстремальних ситуаціях виникає пригніченість, пасивність, замкнутість. Але арт-терапія хороша і для подолання протилежних станів – агресії, яка руйнує хаотичну активність.
- Чи можна за малюнком визначити проблеми дитини?
- Починаючи з 3-4-х років, у нормальному психологічному стані діти люблять зображати людей, квіточки, дерева. У стані страху в них виходять безпредметні малюнки, кольорові плями. Ми бачимо поєднання темних тонів і великих червоних плям. У стані агресії часто бачу пряму символіку – зображення зброї кольорами підвищеної яскравості з домінуючим червоним. За малюнком ми ставимо наступні завдання психокорекції.
- Що повинні робити батьки для своїх дітей, щоб мінімізувати ризик психологічних захворювань, пов'язаних із "травмою війни"?
- Максимум емоційного контакту й підтримки, і мінімум жорсткості й тиску. Якщо є хуліганські прояви – це наслідок важкого психологічного стану, а не поганого характеру. Тому потрібно менше на дитину тиснути, але при цьому жорстко тримати необхідні обмеження. От якщо дитина починає бити брата або сестру, це повинно бути заборонено. А якщо вона в роздратуванні стукне кулаком по стіні, то бажано за це її не лаяти і не карати. Треба надати максимум можливостей для творчості, тому що це дає вихід емоціям, у тому числі негативним.
- Яка роль родини в подоланні подібних стресів. Для дитини важливо, хто саме приділятиме їй увагу?
- Це залежить від віку. Для маленьких дітей – до 5 років, як правило, особливо важлива емоційна підтримка мами. Для старших дітей у різних сім'ях все складається по-різному. Якщо в сім'ї виховує дітей мама, то вона для них головна опора. А от для хлопчика-підлітка завжди більш значуща роль тата. І якщо у тата опустилися руки, то це завжди погано позначається на його синові-підлітку.
- Щоб пояснити дітям зміни, що відбуваються, – втрату роботи, переїзд, – які потрібно знайти слова батькам?
- Ви знаєте, я у жодному разі не став би рекомендувати якісь конкретні слова. Це відразу формалізує спілкування. Всі слова знаходять самі батьки залежно від стилю спілкування зі своєю дитиною. І на це запитання я можу відповісти тільки одне – слова повинні бути щирими.
Рятує душі людей
Ім'я: Олександр Венгер
Народився: 9 січня 1949 року в Москві
Відомий дитячий психолог, який працював у багатьох гарячих точках світу. Зокрема, працював з жертвами землетрусу у Вірменії, з людьми, які пережили еміграційний і військовий стрес в Ізраїлі, із заручниками театру "Норд-Ост", а також займався реабілітацією дітей у Беслані. За роботу з психологічної реабілітації жертв масових катастроф Олександр Венгер був нагороджений Нагородним хрестом "Захиснику вітчизни" II ступеня (Росія).