Америка допоможе: від кого в США залежить питання надання Україні летальної зброї

2 липня 2017, 07:03

Ухвалений комітетом Сенату законопроект, який серед іншого передбачає надання Україні летальної зброї, ще повинен схвалити Дональд Трамп

Дональд Трамп. Фото: AFP

Напередодні першої зустрічі президентів США і Росії на полях самітуG20в Гамбурзі, Сенат закликає Адміністрацію Трампа надати Україні летальну зброю. Про це йде мова в підтриманому комітетом з питань збройних справ законопроекті про асигнування на національну оборону на 2018 рік. Документ передбачає виділення Україні $ 500 млн для боротьби з проросійськими бойовиками, продовжує діючу заборону на пряме співробітництво Пентагону з російськими військовими, пропонує почати розробку нової програми наступальної ракетної зброї наземного базування і направити $ 4,6 млрд на зміцнення безпеки на східному фланзі Європи. Законопроект навіть передбачає вихід США з Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, який ще в 1987 році підписували Михайло Горбачов і Рональд Рейган. За словами сенаторів, проект став відповіддю на втручання Росії в американські президентські вибори. Але не факт, що саме така його редакція буде схвалена Сенатом, прийнята Палатою представників і підписана Дональдом Трампом. Особливо в частині надання Україні летальної зброї, адже, як і раніше, останнє слово в цьому питанні за Адміністрацією президента США .

За останні півроку питання надання Україні летальної зброї у Вашингтоні піднімалося не раз. Уже мало хто пам'ятає, але перед призначенням на пост держсекретаря на слуханнях в Сенаті Рекс Тіллерсон заявив, що він би підтримав надання Україні летальної оборонної зброї. Відразу після інавгурації Дональда Трампа глава комітету з питань збройних сил Палати представників Мак Торнберри заявив, що поставки зброї Києву підтримують обидві палати Конгресу. Український міністр закордонних справ Павло Клімкін поспішив відповісти, що "нам однозначно необхідно більше високотехнологічної оборонної зброї", додавши, що в Адміністрації Трампа є люди, які це підтримують.

Скандали з розслідуванням втручання Росії в президентські американські вибори, відставка радника президента США з питань нацбезпеки Майка Флінна, звільнення Трампом директора ФБР Джеймса Комі і інформація в ЗМІ про плани нової Адміністрації зблизитися з Москвою лише прискорили процес. До того ж, схваленню комітетом з питань збройних справах Сенату законопроекту про оборонний бюджет, який серед іншого передбачає надання Україні летального зброї, передували тривалі переговори української влади з американськими високопосадовцями.

Під час свого візиту до Вашингтона в середині червня спікер ВР Андрій Парубій говорив, що питання про надання Україні летальної зброї не знято з порядку денного. "З цього питання точаться дискусії. І якщо раніше було негативне рішення, то сьогодні питання залишається відкритим", – заявляв Парубій.

Тоді багато українських експертів назвали його слова фантастикою, адже всі знали негативну позицію минулого і інертність цієї американської Адміністрації – надання Україні летальної зброї може зірвати плани команди Трампа по зближенню з Москвою. Та й невідомо, як це позначиться на і так неспокійній ситуації на Донбасі. Але пізніше стало відомо, що це питання обговорювалося і під час візиту до Вашингтона української делегації на чолі з Петром Порошенком. Але домовитися, судячи зі слів українського президента, не вдалося.

"Щодо оборонних угод ми сьогодні фактично маємо узгоджений текст. Можу сказати, що найближчим часом, протягом двох-трьох місяців ми очікуємо візит Міністра оборони США в Україні та під час цього візиту ми сподіваємося, що угоди будуть підписані", – заявивПорошенко.

В інтерв'ю Reuters заступник гендиректора з зовнішньоекономічної діяльності " Укроборонпрому " Денис Гурак пояснив , що зараз ведеться підготовка двох рамкових угод , які будуть сприяти розвитку спільних досліджень і розробок у військовій сфері , і полегшать доступ України на американський оборонний ринок . Наприклад , прискорять процес закупівлі Україною безпілотників і радарів і дадуть можливість виробляти частину американського військового обладнання в Україні . Але про оборонну летальну зброю , за словами Гурака , мова не йде .

В такому випадку все залежить від законопроекту, затвердженого комітетом з питань збройних справ Сенату, і політичної волі Палати представників, ну і, звичайно ж – Адміністрації Дональда Трампа. Але в першу чергу Сенату, адже з самим законопроектом, як виявилося, не все так просто. Те, що схвалив комітет з питань збройних справ Сенату, за словами колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, що санкціонує законопроект (входить в загальний оборонний бюджет, який ще узгоджується – Авт.), який в підсумку повинен бути схвалений Сенатом, а потім – Палатою представників . Бюджетні ж кошти на оборону, як зазначає дипломат, будуть розподілятися по законопроекту про асигнування (на національну оборону – Авт.), який розробляє інший комітет.

"Я припускаю, що верхній поріг витрат законопроекту в $ 700 млрд не пройде узгодження – він перевищує запит Адміністрації. Більш того, за правилами секвестру, які були затверджені Конгресом кілька років тому, оборонні витрати повинні залишатися приблизно такими ж, як дискреційні необоронні витрати. І буде важко побачити, як контрольований "республіканцями" Конгрес погодиться виділити $ 700 млрд на необоронні витрати", – сказав "Сегодня" Стівен Пайфер.

Колишній посол США в Україні Джон Гербст навпаки вважає, що шанси на проходження цього закону через Сенат і Палату представників з поправкою про постачання Україні летальної зброї досить високі. Але погоджується зі Стівеном Пайфером в тому, що останнє слово за Адміністрацією президента. "Звичайно, в Адміністрації на керівних посадах є прихильники такого рішення. Але нам доведеться почекати і тоді побачимо, чи буде рішення про відправку такого озброєння прийнято", – сказав "Сегодня" Джон Гербст.

А поки на Капітолійському пагорбі тривають політичні консультації, поява законопроекту, який в тому числі передбачає надання Україні летальної зброї, хороший сигнал напередодні першої зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним на полях G20 в Гамбуге 7-8 липня. "По-перше, це важливо, тому що від такого рішення утримувався попередній президент Обама. По-друге, це важливо, тому що такий жест Сенату, як і розширення санкцій проти Росії (Департаментом Держказначейства два тижні тому – Авт.) стався напередодні зустрічі Трампа і Путіна. Він дуже звужує коридор для укладення можливих угод у переговорах двох президентів. і по-третє, така позиція американського парламенту – сигнал для інших країн НАТО. Я маю на увазі широкий спектр військово-технічного співробітництва з Україною на двосторонні й основі", – сказав "Сегодня" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.