/ Фото: Сергій Ніколаєв
На цьому тижні відбулася непересічна, значна подія в нашому з вами житті. Парламент нарешті після довгих місяців боротьби прийняв ключовий закон для безпеки українських громадян, для безпеки кожного українця – це Закон "Про Національну поліцію". Ми продовжуємо позбуватися від радянського минулого, і тепер в Україні буде наша українська національна поліція.
Під час представлення нової української поліції в місті Києві, ми побачили, які вони красиві і сучасні. Але справа не тільки в зовнішній формі. Це не просто зміна вивіски. Найголовніше – змінюється зміст і відносини. Ми побачили, які у нових поліцейських світлі очі, у них гарячі серця з бажанням служити, захищати нашу країну, і щоб кожна українська родина мала відчуття безпеки. Щоб українці не боялися випускати своїх дітей на вулицю, щоб не боялися підійти до українського поліцейському, і знали: він або вона допоможе, він чи вона захистить, і він чи вона – ваш друг.
Ось тільки дві з двох тисяч реальних життєвих історій нових поліцейських, яких вже можна зустріти на київських вулицях.
Галина з Кіровоградщини, яка управлятиме ротою з 40 поліцейських і патрулювати центральний район міста Києва. Раніше вона працювала в органах прокуратури. Як вона сама сказала, у прокуратурі вона була "білою вороною", але завжди робила те, що вважала за необхідне для громадян країни, і ніколи не йшла на угоду з власною совістю. Вона говорила дуже прості, але правильні речі. Система її видавила. Вона пішла з прокуратури. І як тільки в країні з'явилася можливість займатися тим, до чого є відгук серця – служити суспільству, Галина відразу ж стала в ряди нової української поліції. Вона сказала мені: "Якщо ми хочемо змін, то ми повинні, в першу чергу, мінятися самі". Вона відчуває свою відповідальність перед тими 40 поліцейськими, якими вона буде управляти, і свою відповідальність перед громадянами країни, які дуже сподіваються на те, що в країні дійсно відбуваються реальні зміни.
Друга життєва історія – її колеги, простого патрульного Віталія з Ніжина Чернігівської області. Він був мобілізований і рік боровся за нашу незалежність і свободу в зоні АТО. Коли демобілізувався, зрозумів, що, відстоявши незалежність і суверенітет нашої країни на фронті, тепер треба боротися за її майбутнє в мирному житті і будувати ту країну з верховенством закону і справедливості, якої ми хочемо, щоб була Україна. Він сказав: "Я буду боротися за безпеку і свободу українських громадян, чого б мені це не коштувало".
Ці люди та їхні побратими в поліцейській формі заслуговують дуже великої поваги, а також допомоги всього суспільства. Зміни в країні – це не тільки нове ставлення українських поліцейських до співгромадян, але це і нове ставлення кожного громадянина до виконання закону, дотримання прав один одного, а також повагу до поліцейського.
Ми розпочали реформу правоохоронних органів з Києва. Майже 30 000 українських дівчат і хлопців подали заявки на те, щоб служити в новій українській поліції в Києві. Ми відібрали тільки 2000 молодих хлопців, які вже патрулюють в українській столиці.
Вони пройшли відбір і отримали найкращі теоретичні та практичні тренінги, у тому числі з фахівцями із США і з Канади.
Це перший етап. Під кінець року тисячі українських поліцейських з'являться в Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Львові. І з часом ми дійдемо до кожного селища і села. В Україні працюватимуть тисячі поліцейських. Крім всебічних тренувань і нової уніформи, ці молоді люди матимуть заробітну плату від 8000 гривень, чудові автомобілі, масу різних технічних засобів. У кожного поліцейського буде відеореєстратор, який фіксуватиме все спілкування українського поліцейського з будь-яким громадянином. І у випадку суперечок буде дуже легко довести, хто правий, а хто ні.
Ми здійснюємо масштабне реформування правоохоронної системи.
Усі спеціальні підрозділи колишньої міліції зі звірячими назвами, які розганяли Майдан, ліквідуються.
В Україні створюється Корпус оперативної раптової дії, який боротиметься з організованою злочинністю. Бійці АТО, наші герої, які захищали і захищають Україну, повинні стати основою нової системи внутрішньої безпеки в країні. Я закликаю тих, хто демобілізувалися, вступати на службу в Корпус оперативної раптової дії. Країні і суспільству потрібні їхній досвід, сила і воля.
Але чи достатньо, щоб тільки створити поліцію та в країні настала справедливість? Навряд чи. Мова йде взагалі про новий суспільний договір. І про нове ставлення між громадянами і державою, між українською поліцією і тим громадянином, який потребує безпеки і захисту. Це означає, що український поліцейський служить виключно закону. Це означає, що він не боїться ні президента, ні прем'єра, ні народного депутата, у якого є посвідчення. Це означає, що у нього цінністю є: право, справедливість і закон, а також безпека українського громадянина.
Суспільний договір вимагає відповідальності і зобов'язань двох сторін: держави і громадянина. Це також означає, що кожен громадянин країни повинен поважати і виконувати закон. Це означає: громадянин не може порушувати правила дорожнього руху, громадянин не має права пропонувати хабарі нової української поліції. Це означає, що всі ми українці самі змінюємо систему. Це частка відповідальності кожного з нас.
Звичайно, поліція – це перший крок. Ми працюємо над тим, щоб такі ж справедливі системні зміни відбувалися в судах, прокуратурі, податковій, митниці. Ми хочемо нову країну, і кожен повинен докласти зусиль для того, щоб така нова країна відбулася.