Рада може ухвалити закон про членство Укр
В ході ранкового пленарного засідання парламентарії відновили курс України на вступ до НАТО. Відповідний законопроект №6470 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України)" підтримали 276 нардепів.
Як пояснив "Сегодня" заступник голови комітету у закордонних справах Борис Тарасюк, який доповідав з трибуни щодо законопроекту перед його прийняттям, документ фактично відновив курс України на вступ до НАТО. "Те, що ми сьогодні затвердили, ми фактично повторили формулювання закону 19 червня 2003 року, який був прийнятий конституційною більшістю, про курс на членство в НАТО. Потім 2010-го Янукович скасував цю фразу в законі (Україна стала позаблоковою державою. – Авт. ). Потім 2014 року я вніс перший законопроект 4 березня 2014 року як відповідь на російську агресію про відновлення саме такого формулювання – "про курс на членство". Але тоді не було політичної волі це прийняти. Потім президент був обраний, він вніс законопроект, в редакції якого було ухвалено формулювання – "придбання критеріїв на членство в НАТО". Замість цього зараз ми фактично повернулися до формулювання, яке чітко говорить: "курс на членство в НАТО", – пояснив "Сегодня" Борис Тарасюк.
Зараз українське законодавство передбачає поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою "досягнення критеріїв, необхідних для отримання членства в цій організації". Після підписання президентом ухваленого сьогодні Верховною Радою закону, формулювання звучатиме як відновлення "курсу України на членство в НАТО".
Але на практиці, за словами нардепів, прийняті парламентом поправки до законів про основи внутрішньої і зовнішньої політики і національної безпеки мало що дають. Ухвалення закону не означає, що завтра нас візьмуть до лав Альянсу. Адже, по-перше, Україна ще не досягла всіх стандартів НАТО, а по-друге, з діючими військовими конфліктами до лав Альянсу не беруть.
"Мета цього законопроекту – стати членом НАТО. 276 депутатів з 5 фракцій ВР підтвердили наш вибір. Причому треба сказати, що це голосування об'єднало всі ті 5 фракцій, які колись були єдиною коаліцією. Природно, в НАТО ми будемо, якщо будемо, через десятиліття. Це нешвидкий процес, оскільки наша армія ще заснована на радянських стандартах управління та озброєння. Але головне ми показали всьому цивілізованому світу, що наш напрямок – піти якомога далі від "совка" і агресора – Російської Федерації", – сказав журналістам у кулуарах Верховної Ради нардеп від НФ Антон Геращенко.
У БПП нагадують, що всі країни, перш ніж стати членами Європейського Союзу, спочатку вступали до лав Північноатлантичного альянсу. "Це світоглядний вибір країни. Тобто, якщо сказати, що це дасть завтра або післязавтра, воно нічого не дасть. Але в середньостроковій перспективі це світоглядний вибір країни і країна рухається не в бік Євразійської єдності, а в бік Європи і НАТО. В цьому відношенні ми йдемо поступово, спочатку це був європейський вибір і далі – це НАТО. І плюс потрібно, щоб абсолютно всі розуміли: всі країни, які вступали до ЄС, вони спочатку вступали до НАТО. Якщо ми говоримо про середньострокову перспективу евроітеграції, без НАТО це неможливо", – сказав "Сегодня" нардеп від БПП Вадим Денисенко.
Депутати не виключають, що до 2019 року, коли будуть чергові парламентські і президентські вибори, політики можуть знову згадати про можливість проведення референдуму про вступ України до НАТО. Про це, до речі, періодично заявляє і Петро Порошенко. Востаннє президент заявив про готовність провести референдум в лютому в одному з інтерв'ю німецьким ЗМІ. Але далі слів справа так і не дійшла. А на фракціях, за словами депутатів, під час обговорення прийнятого сьогодні Радою законопроекту №6470, про референдум ніхто і не згадав.
Нагадаємо, за опитуванням Центру Разумкова і Фонду "Демократичні ініціативи", який проводився в лютому, 44% респондентів підтримують вступ України до НАТО.