"Найбезпечніше – там, де небезпечніше": в Україні стає менше ПП на виробництві

В Україні стає менше виробничого травматизму, в тому числі зі смертельними випадками. Про це говорять дані за рік як Держслужби статистики, так і Держслужби з питань праці. Експерти ж уточнюють, що враховані далеко не всі випадки, а ось побутового травматизму у нас і зовсім набагато більше. Адже вдома, на відміну від виробництва, багато людей нехтують технікою безпеки (ТБ) при роботі з побутовою технікою і електроінструментом. 

Цифри

За даними Держпраці, 2017 року в Україні зафіксовано 4313 випадків виробничого травматизму (ураження електричним струмом, опіки, травматична ампутація кінцівок, теплові удари, отруєння). Загинули 366 працівників, що на 115 постраждалих і на 34 загиблих менше, ніж 2016-го. Підрахунки Держпраці з початку цього року показують, що травмованих і загиблих поки менше, ніж за аналогічний період минулого року. А 2017-го найтравмонебезпечнішими залишається – як не дивно може здатися! – сфера обслуговування (кафе, ресторани, сервіс) і торгівля – 951 випадок (46 загиблих). Це на 66 випадків і на 12 загиблих менше, ніж 2016 року. На другому місці за травматичністю – вугільна галузь з 780 випадками (-84) і 23 жертвами (+3), на третьому – агрокомплекс (537 випадків (-41) і 75 загиблих (-8 осіб). Найменше травматизму в легкій промисловості – 23 випадки (+1), 1 загиблий (+1). Найбільш смертельно небезпечними є будівництво – 54 загиблих на 224 випадки (кожен четвертий) і транспорт – 65 загиблих на 393 випадки (кожен шостий).

Причини

У Федерації профспілок зазначають, що 70% смертельних випадків викликані п'ятьма причинами: падіння потерпілого, в тому числі з висоти (23%); падіння, обрушення, обвалення предметів, ґрунту, породи (21%); вплив предметів, що розлітаються (вибух газових балонів, пожежі на АЗС) (16%), ДТП на службовому транспорті (8%). В інших випадках винними були визнані працівники, які порушували техніку безпеки (наприклад, працювали на несправному обладнанні) – 10%, ведення технологічного процесу (зварювання у вибухонебезпечному середовищі) – 12% або трудову дисципліну (були нетверезими на роботі) – 6%. У 2% випадків була виявлена вина керівників, які не забезпечили безпечні умови праці..

Експерти

Спеціаліст по охорони праці Олег Таранов каже, що поліпшення ситуації статистичне і враховує далеко не всі травми.

"Найкраще справи там, де працювати небезпечно: шахти, металургія, машинобудування, – аналізує Таранов. – Там регулярно проводять інструктажі, перевіряють обладнання, тому травматизм викликаний малопрогнозованими природними явищами (обвалення породи, викид метану) або людським фактором (пияцтво, недотримання ТБ ). А ось велика кількість травм у харчопромі і торгівлі пов'язана з незнанням персоналом вимог ТБ і плинністю кадрів".

Окрема тема – будівництва. За словами Таранова, там травм на порядок більше, ніж показує статистика, але їх приховують, а працівникові оплачують лікування і простій. І то не завжди. Як розповів нам бетонник Андрій Обухов, він через неякісне рихтування впав з 4-метрової висоти і зламав обидві п'яти.

"Начальство попросило не скаржитися, щоб не було неприємностей. Обіцяли оплатити лікування і заробіток, але дали грошей тільки "на лікарняний", – розповів Обухов.

Побут: 10 тисяч смертей на рік

Набагато гірший стан справ з побутовим травматизмом. За статистикою, щорічно при виконанні домашніх робіт понад 2 млн осіб (5% українців) серйозно травмуються з необхідністю звернення до лікарні. З них близько 10 тис. гинуть, а 28 тис. стають інвалідами. Основні причини травм – ураження струмом, вибух газбалонів (в обох випадках загибель майже 100%), порушення ТБ при роботі з електроінструментом, опіки окропом, кислотами, лугами. За словами Таранова, таке велике число постраждалих пов'язано з доступністю небезпечних "чоловічих" інструментів (болгарок, електрорубанків, бензопил):

"Контролю за їх використанням немає, а люди безтурботні – працюють без захисних окулярів, в тапках з бензопилами, звідси і травми".