/ Фото: Олександр Яремчук
В Україні стало більше безробітних: за підсумками 1-го півріччя, їх 1,7 млн осіб, що на 24 тисячі більше, ніж у 1-му півріччі 2015-го, повідомила Держслужба зайнятості (ЦЗ). При цьому на обліку в ЦЗ стоїть лише один з 4-х, які не мають роботи, інші працевлаштовуються самостійно або живуть за чийсь рахунок. Найбільше незайнятих серед молоді — 25%. Це в 2,7 рази вище середнього (9,4%). Експерти кажуть: поки не почнеться підйом економіки, кількість безробітних може тільки зростати.
РЕЙТИНГ. Як видно з інфографіки, відсоток безробітних, розрахований у відсотках від кількості економічно активного населення (15-70 років), а не від кількості тих, хто шукає роботу через службу зайнятості, відрізняється більш ніж удвічі залежно від регіону. Найбільш благополучною вважається Одеська область, де не зайняті 5,8% працездатних, або 83 тис. осіб при населенні регіону в 2,39 млн осіб. На контрольованих територіях Донецької та Луганської областей без роботи понад 600 тис. осіб — майже кожний, або третина від числа безробітних по всій країні! "Коли через війну рвуться ділові зв'язки, бізнес скорочує робочі місця", — констатує HR-експерт Rabota.ua Тетяна Пашкіна.
Найнижчий показник безробіття — на Одещині. "Тому що там багато працюючих підприємств, — пояснює заступник голови Держслужби зайнятості Сергій Кравченко. — Така ж ситуація в Харківській, Київській, Дніпропетровській областях і Києві, адже в містах-мільйонниках робочих місць найбільше". Що стосується приморської Одещини, влітку тут багато сезонних вакансій (працівники атракціонів, аніматори), тому в 3-му та 4-му кварталах безробітних стає більше.
Варто відзначити, що під час кризи посилилася конкуренція всередині професійних сфер. Так, за даними порталу hh.ua, першість по конкуренції утримують топ-менеджери: 13 осіб на місце. Далі йдуть юристи — 6,4 осіб/місце, початківці кар'єру — 5 осіб/місце. Простіше влаштуватися в сфері продажів — 1,1 осіб/місце, сервісу — 0,6 і робочим — 0,4 осіб/місце. "Головним драйвером приросту вакансій як і раніше є робочі спеціальності, — говорить Пашкіна. — Їх приріст стабільний – з початку року кількість вакансій тут потроїлася". За її словами, люди не йдуть в робочі, тому що низька зарплата: різниця в попиті і пропозиції — 14%. Умовно, слюсар хоче 7000 грн, а йому дають 6000.
РЕФОРМИ. Зараз Держслужба зайнятості модернізує працевлаштування. У планах — співпраця з місцевими радами та ПРООН з метою фінансування перспективних бізнес-планів безробітних. Очікується, що взимку пілот запрацює на Донбасі, потім по всій Україні. Людина реєструється безробітною, проходить навчання в ГЗ, пише бізнес-план і захищає. Якщо проект цікавий, вона може отримати кошти з різних джерел. Тобто ГЗ виплачує одноразову допомогу на відкриття бізнесу — в середньому 20 тис. грн. Гроші можуть виділити і місцеві ради, якщо в бюджеті є такі проекти. Підтримає і ПРООН проекти переселенців, інвалідів та ін. Попередньо фінансування складе в межах підтримки ГЗ. І нарешті під проект буде запущена краудфандингова платформа, де людина зможе залучити кошти від небайдужих. Фінансування буде підзвітне. І очікується, що частину інвестицій безробітний приверне сам — наприклад, відремонтує приміщення. Як відзначають у ГЗ, процеси йдуть, і проект буде запущений. А експерти уточнюють, що для модернізації ГЗ потрібні й інші реформи: "Потрібен атлас майбутніх професій, що дозволить навчати безробітних сучасним вимогам. Треба налагодити щільний діалог з роботодавцями, щоб список вакансій був максимально актуальним у регіонах", — вважає економіст Андрій Забловський.