Володимир Ар'єв. Фото: facebook.com/PrismUA
У четвер, 24 січня, на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи заплановані дебати з питання агресії Росії в Азовському морі і Керченській протоці. Питання про проведення дебатів українська делегація в ПАРЄ підняла ще в грудні - практично відразу після атаки російських кораблів на українські судна і захоплення в полон наших моряків. Під українською заявкою підписалися майже шість десятків депутатів з різних європейських держав. А минулого понеділка, після відкриття чергової сесії, Бюро ПАРЄ підтримало проведення термінових дебатів з прийняттям резолюції.
Про те, з якими труднощами зіткнулася українська делегація, відстоюючи свою позицію, чи варто очікувати в ході дебатів протидії з боку "друзів Росії в ПАРЄ" і яке значення для нашої держави матиме затверджена за підсумками дебатів резолюція, сайту "Сегодня" розповів зі Страсбурга голова української делегації в ПАРЄ, народний депутат України (фракція "Блоку Петра Порошенко") Володимир Ар'єв.
- Наскільки сьогодні в Страсбурзі відчувається підтримка України Європою в питанні дебатів і в питанні агресії Росії на Азові?
- Підтримка, звісно, є. Вона відчувалася ще під час ініціації цих дебатів. Досить жорсткі формулювання були подані нами ще на етапі заявки. І її підписали представники дуже багатьох країн. Розроблений проект доповіді показує, що сприйняття ситуації доповідачем повністю адекватне. А там подивимося, як буде. Є сили, які, скажімо так, більше говорять московською мовою, ніж мовою справедливості. Проте дебатуватимемо. В нас є час.
- Ще в грудні була інформація, що українську заявку підписали 59 депутатів з різних країн. На сьогодні, напевно, підписантів вже більше?
- Ні, не більше, тому що заявка закривається в момент подачі. А далі вже буде, відповідно, голосування. Але я можу сказати, що ще дуже багато депутатів хотіли підписати, але просто фізично не змогли, оскільки були відсутні в той час. А процедура передбачає, щоб людина особисто ставила підпис, фізично. Такі правила. Але я знаю, що бажаючих приєднатися до заявки було набагато більше.
- З Андреасом Ніком, доповідачем на дебатах з питання Азова, представники української делегації спілкувалися якось? Давали якусь інформацію? Він добре володіє ситуацією?
- Справа в тому, що він представляє ХДС, партію Меркель. І парламентська фракція ХДС буквально через кілька днів після подій в Керченській протоці зробила досить жорстку заяву. І тут вже, власне, очевидно, що ситуацією Андреас Нік володіє і що він представляє партійну позицію ХДС.
- Наскільки серйозним може бути протидія Росії? Не пряма, звісно (Росія, позбавлена права голосу в ПАРЄ, ось уже кілька років не спрямовує свою делегацію, – авт.), а через депутатів, які, так чи інакше, підтримують Кремль? Ви вже стикалися з якимись заявами, які могли б викликати настороженість?
- Тут є досить багато тих, хто говорить мовою Москви. Ми стикаємося з цим постійно. Це як би робочі моменти. Але ціна документів, які нам вдається відстояти і які мають гідний зміст, висока.
- Наскільки важливі для України дебати і резолюція, яка, сподіваюся, буде прийнята за їх підсумками?
- Світ повинен говорити однією мовою щодо Росії. Є резолюція ООН щодо ситуації в Азові. Була реакція ОБСЄ. І в даному випадку така структура, як Парламентська Асамблея Ради Європи, теж повинна дати свою оцінку діям Росії. Чим більше буде одностайності в питанні агресії Росії проти України, тим більше Росія залишатиметься в меншості, в міжнародній ізоляції. Крім того, звісно, всі ці документи в разі подачі до міжнародних судових інстанцій мають дуже важливе і більше значення. А я впевнений, що українська юстиція подаватиме відповідні заявки.
- В ході дебатів розглядатимуться виключно дії Росії наприкінці листопада в Керченській протоці чи в цілому мілітаризація Азова?
- І мілітаризація Азова, і порушення договору між Україною і Росією про використання Азовського моря і Керченської протоки, і свобода судноплавства – все це присутнє в проекті резолюції.
- Була інформація, що Бюро ПАРЄ дещо пом'якшило назву резолюції, яку пропонується затвердити. Замість "Відкрита російська агресія проти України: зрив мирного процесу і загроза європейській єдності" документ називатиметься "Зростання напруги навколо Азова і Керченської протоки та загрози для європейської безпеки".
- Ну, в принципі, тут я пішов на компроміс. Ті, хто, як я вже сказав, кажуть голосом Москви, почали говорити, що неправильно, коли в назві документа ще до проведення дебатів уже міститься твердження. Я сказав: нехай буде нейтральніша назва, але сенс документа від того не змінюється.
- І зміст документа, я так розумію, залишається на користь України?
- Він повністю адекватний. Нам головне – стежити за тим, щоб ті, хто представляє російські інтереси, не зробили відповідні поправки, які просто спотворюватимуть істину.
- Початок зимової сесії ПАРЄ ознаменувався не дуже хорошими для нас новинами: Україна позбулася місць в дуже важливому регламентному комітеті. Розкажіть, чому так сталося? І наскільки це впливатиме надалі на наші позиції в ПАРЄ?
- При будь-яких обставинах, думаю, представництво буде відновлено. Просто питання – скільки наших депутатів потраплять до комітету. Справа в тому, що раніше два комітети – регламентний і комітет з питань призначення суддів – формувалися не делегаціями, а політичними групами. Тобто кандидатури членів комітетів подавала не Україна, а політичні групи, наприклад Європейська народна партія. Це важливий момент. І вони подавали тих представників країн, які виявляли бажання працювати в цих комітетах.
Але зараз було вирішено провести регіональне збалансування комітетів. У підсумку Україна, Франція, Велика Британія і ще кілька країн на цей тиждень втратили всіх членів в двох названих комітетах. Але це тільки на короткий термін: наприкінці цього тижня Бюро має затвердити новий склад цих комітетів.
Крім того, питання, як розцінювати рішення Бюро, буде обговорено в політичних групах. І тут є два варіанти. Справа в тому, що в політгрупах багато хто незадоволений тим, як Бюро втручається безпосередньо в діяльність політичних груп. Зокрема, незадоволені запропонованими обмеженнями – не більш двох осіб від делегації в регламентному комітеті і в комітеті з питань призначення суддів. Це ніде не врегульовано в правилах Асамблеї. І, відповідно, таке насильницьке рішення не відповідає процедурі і правилам ПАРЄ. Тому або треба змінювати правила і процедури і все залишати як є, або тоді вже будуть питання про легітимність цього рішення. Хоча є деякі моменти, що дозволяють Бюро обмежувати склади комітетів на своєму засіданні, але це, знову-таки, сприймається як втручання.
Таким чином, цього тижня жодного рішення на цих комітетах не прийматиметься. Будуть проведені обговорення щодо композиції в комітетах в політичних групах Асамблеї. І наприкінці тижня вже прийматиметься на Бюро рішення щодо цього. Я сподіваюся, що воно буде справедливим. Але, тим не менш, в найгіршому випадку у нас просто скоротиться кількість членів в цих двох комітетах, але ми не залишимося без представництва взагалі.
- Регламентний комітет минулого року не дозволяв Росії відновити свої позиції в ПАРЄ. Чи не з цим пов'язані "реформи", ініційовані Бюро?
- Дійсно, ми так розцінюємо ці зміни. Через те, що в регламентному комітеті було багато українців, ми не давали минулого року змінити регламент на догоду Російській Федерації. І, очевидно, під прикриттям регіонального збалансування комітетів вирішили зробити таку зачистку.
- Президентом ПАРЄ на другий термін була переобрана представниця Швейцарії Ліліан Морі Паскьє. Яка відома досить примиренською позицією по відношенню до Кремля. Для України це погана новина?
- Я б не сказав, що у Ліліан Морі Паскьє якась промосковська позиція. Вона каже як представник нейтральної країни, але її ставлення до Росії, наскільки я можу спостерігати, не настільки прихильне, як це може здаватися на перший погляд. Це з одного боку. А з іншого – є традиційні домовленості між політичними групами. Згідно з якими представник тієї чи іншої політичної групи два роки поспіль очолює Асамблею. Зараз черга соціалістів очолювати ПАРЄ. Тому Ліліан Морі Паскьє була переобрана до кінця 2019 року, фактично без будь-яких виборів. А вже 2020-го Асамблею на два роки очолить представник консерваторів.