Арсеній Яценюк приїхав до Ради обговорити Консти
Сьогодні , 29 квітня на відкритих парламентських слуханнях з питання реформування Конституції розгорілася досить жарка дискусія .
Відкрив засідання прем'єр -міністр АрсенійЯценюк. За його словами, зміни до Основного Закону мають бути внесені та погоджені всіма політичними силами допрезидентських виборів – 25 травня.
"Всі повинні розуміти , з якими повноваженнями буде обраний новий глава держави" , – розповів Яценюк.
При цьому прем'єр говорить про необхідність суттєво обмежити функції майбутнього глави держави , передати більше влади на місця і зменшити залежність депутатів від партій.
Зокрема , Яценюк пропонує таке:
- ліквідація обласних та районних державних адміністрацій і формування місцевих виконкомів . За державними представництвами залишиться функція лише з контролю над виконанням законодавства;
- позбавлення президента можливості впливати на судовувладу. Судова гілка влада має бути підзвітна виключно Вищій раді юстиції.
- пропонується , що кандидатури на посади міністра оборони і міністра внутрішніх справ прем'єр -міністр вносить на підставі відповідних консультацій з коаліцією за погодженням з президентом України.
- скасування норми про імперативний мандат. ( Згідно зі ч. 6 ст. 81 Конституції , повноваження депутата Ради можуть бути достроково припинені , у разі якщо він не увійшов до складу фракції тієї партії , від якої він був обраний , або у разі виключення депутата зі складу цієї фракції).
Партія регіонів: часткова підтримка і російська мова
У Партії регіонів заявили, що з багатьох питань вони мають спільну позицію з урядом. Про це сказав депутат Валерій Писаренко, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Водночас за його словами, "регіонали" наполягають на тому, щоб "саме в Конституції було вирішено питання російської мови, як другої державної".
Крім того , ПР пропонує ввести прямі вибори керівника області шляхом відкритого голосування , передати виконавчу владу на місцях виконкомам , а також забезпечити бюджетну автономію регіонів і спростити процедури імпічменту президента.
Як повідомив депутат від ПР Микола Левченко , його фракція вважає , що всеукраїнський референдум про державний устрій і права регіонів повинен пройти не пізніше 25 травня і на нього має бути винесено питання про статус російської мови. Про це він сказав на брифінгу в парламенті , передає УНН.
Компартія: перенос виборів і референдум
У Компартії , у свою чергу , заявили , що поки не будуть внесені зміни до Конституції і обстановка в країні не стабілізується , вибори президента проводити не можна.
"Свобода": свій варіант сильної держави
Глава парламентської фракції "Свобода" Олег Тягнибок заявив, що його партія "має своє чітке бачення і представила свій проект Конституції, який пропонує загальнонародно обговорити і прийняти".
Ключове положення нової Конституції за версією "Свободи" – закріплення в ній права українського народу не тільки обирати владу, а й відкликати її.
Україна повинна бути унітарною країною (без федерацій і автономій). Владу необхідно децентралізувати, але без перетворення в парламентську форму правління. Повноваження управління та прийняття рішень мають бути розподілені, в першу чергу, в питаннях бюджетно-фінансового розподілу (бюджет повинен формуватися за принципом знизу-вгору). Водночас, президентську владу необхідно залишити на досить сильному рівні.
Парламент необхідно переобрати, скоротивши число народних депутатів від 450 до 300 осіб, а також прийняти закон про недоторканість студентів, суддів і президента.
УДАР: скоріше проти, аніж за
На думку депутатів фракції, необхідно перерозподілити владу, щоб уникнути її зосередження в одному центрі впливу (або парламент, або президент, або уряд), децентралізувати владу з метою розширення повноважень місцевих представницьких органів і деполітизувати процедури призначення як загальнонаціональних, так і місцевих виборів.
Також необхідно розширити повноваження Верховної Ради з точки зору переходу до парламентсько-президентської моделі та закріпити на конституційному рівні умову повноважності засідання Верховної Ради, а саме присутність на ньому більшості народних депутатів України від конституційного складу парламенту.
УДАР пропонує змінити процедуру формування складу Кабінету Міністрів України та призначення суддів. А також наділити виконавчі органи місцевих рад окремими повноваженнями, які реалізовуються ними в рамках наданих їм для цього коштів з Державного бюджету України. Для виконання таких повноважень держава передасть органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
На думку нардепа від УДАРу Ірини Геращенко, на нинішньому етапі центральна влада повинна зберегти контроль над обласними держадміністраціями, хоча їх повноваження і повинні бути урізані. Місцевим громадам необхідно передати більше прав у бюджетній, гуманітарної і соціальної політики, написала вона в facebook
Політик також виступає проти урізання повноважень президента за призначенням міністра оборони і глави зовнішньополітичного відомства.
"Згідно з Конституцією, глава держави є верховним головнокомандуючим і визначає разом з ВР основи зовнішньої політики. Так чому він не має права призначити тих, хто проводитиме його політику?" – зазначила вона.
Геращенко також висловила думку, що парламент не встигне підготувати всі зміни в Конституції президентських виборів. "Вважаю нереалістичним термін 25 травня. Конституція не може писатися під дулами автоматів сепаратистів, коли в країні вирує передвиборча кампанія і кандидати визначають свої позиції в залежності від рейтингів", – сказала вона.
"Суверенна європейська Україна": загроза нових втрат
Народний депутат, уповноважений представник депутатської групи "Суверенна європейська Україна" Олександр Доній, у свою чергу, заявив, що ліквідація ОДА в умовах конфлікту з РФ неприпустима.
"Не можна ліквідувати ОДА в рамках конфлікту з РФ. Ось в Криму була така ситуація. Там не було ОДА, а був Кабмін. Зараз ви пропонуєте в Донецькій області ліквідувати ОДА. Чи не буде ОДА в Харкові, Херсоні. Скільки областей ви хочете здати?" – зазначив він.
***
Як бачимо , у цей час серед парламентських політичних сил є принципова згода лише з одного питання – про необхідність внесення змін до Конституції. З усіх інших питань єдиної позиції немає. Чи буде вона знайдена до 25 травня – про це депутати і уряд поки теж не змогли домовитися.