За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавічуса, Мінекономіки вирішило активніше боротися з піратами
В Україні починають активно боротися з піратством: Мінекономіки домовилося про співпрацю з медійниками, правовласниками і розробниками програмного забезпечення у цій сфері. Така зустріч потрібна була давно, адже кількість нелегального контенту в країні зростає, що ставить під загрозу існування цілої індустрії медіа і ПО в Україні, а медійники несуть величезні втрати через незаконне поширення їх контенту.
Читайте також: В Україні йде "полювання" на віртуальних піратів
П'ЯТЬ КРОКІВ. Майданчиком для координування дій по боротьбі з піратством вирішило стати саме Міністерство економрозвитку – адже, за словами міністра Айварас Абромавічус, така боротьба дуже важлива для оновлення країни. "Тільки 17% продукту в нашій країні – легально. Піратство в першу чергу перешкоджає інвестиціям, заважає роботі бізнесу і приходу високих технологій на ринок України. Ми бачимо, що питання дуже важливе, тому в країні створилося багато ініціатив по боротьбі з піратством. Але системного підходу поки немає", – заявив Абромавічус. Щоб змінити ситуацію, фахівці разом з учасниками ринку вже розробляють законопроекти, які дозволять провести реформу в сфері піратства (які норми вони будуть утримувати, і перші п'ять кроків для виходу з кризи галузі – див. Нижче).
ЗБИТКИ. Проблем, з якими зіткнулися медійники, – безліч. Але вони не стогнуть, а напрацьовують пропозиції щодо їх вирішення. "Я представляю медіагалузь. Ми виробляємо свій контент, – говорить Євген Лященко, директор "Медіа група Україна". – Існує кілька проблем: з інтернет-піратством; з кабельними операторами, коли в мережах нелегально транслюється наш контент; проблеми кардшаринга – коли оператор, купуючи одну ліцензію, транслює продукт необмеженій кількості користувачів. Все це несе прямі збитки і загрози. Цю проблему ми не можемо вирішити самостійно ". Збитки від піратів на медіаринку України щорічно обчислюються десятками мільйонів гривень, кажуть медійники. "Кожен третій провайдер з ліцензією Нацради з питань ТБ і радіомовлення порушує права інтелектуальної власності на контент телеканалів. Провайдери кабельного ТБ або інтернету найчастіше незаконно транслюють фільми і програми. Якщо учасники медіаринку спільно з державою не будуть активно боротися з піратами, це може завдати непоправної шкоди галузі. І тоді про розвиток медіаринку говорити не доводиться", – каже Лященко. Тому без допомоги держави на законодавчому рівні не обійтися, кажуть медійники. "Головна проблема – в тому, що не існує регулятора, який би навів порядок", – говорить гендиректор "1+1 медіа" Олександр Ткаченко. У той же час, за словами медійників, нинішнє законодавство хоча й не ідеально, але, тим не менш, законодавчих норм достатньо для ефективної боротьби з більшістю форм піратства. Але проблемою залишається застосування законів, зокрема – залучення порушників до відповідальності.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Крім того, на думку правовласників, відповідальність повинні нести не тільки розповсюджувачі піратського контенту, але і його споживачі. У цьому медійників підтримують і розробники ПЗ. "Крім створення самої законодавчої бази, другим кроком має бути контроль за виконанням законодавства та відповідальність за використання піратського контенту", – заявив глава представництва Oracle в Україні Сергій Янчишин.
Також правовласники пропонують чітко визначити поняття "піратство", щоб скоротити процедури розглядів, і проводити "роз'яснювальну роботу" з населенням, пояснюючи, чому контент повинен бути легальним. Причому діяти потрібно швидко і рішуче, говорять учасники ринку – інакше глядачі ризикують залишитися без новинок і цікавих програм, на придбання та підготовку яких у медійників просто не буде коштів.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – НА РОЗПОВСЮДЖУВАЧІВ І СПОЖИВАЧІВ
Зараз міністерство працює над створенням реформи, яка б регулювала питання піратства. Тексти законопроектів поки не представлені, але є кроки, які влада збирається зробити. "Те, на що ми хотіли б звернути увагу, це відповідальність: провайдера, розповсюджувача і споживача. А також підхід до суддів, у яких має бути практика ведення справ з інтелектуальною власністю. Другий напрямок – законодавче: проекти підготовлені, і ми хотіли б незабаром зробити їх публічними. Важливо також створення регулятора в даному питанні і безпосередньо просвітницька робота з населенням. Ми повинні почати жити в чесній суспільстві", – говорить радник голови Мінекономіки Олена Мініч. Згодні з ініціативами та медіаюристи. "Якщо говорити про те ж інтернеті, то він традиційно залишався сферою, яка майже не регулюється, і це проблема. Контроль та передбачення покарання – нормальна практика, яка використовується в багатьох країнах світу", – каже директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко.