Уламки будівель ВТЦ після теракту 11 вересня 2001 року в США. Фото: ru.wikipedia.org
За останні півтора-два роки загроза тероризму в світі різко зросла, і для деяких країн ця проблема зараз стоїть на першому місці. Для України ця проблема основною не є, але скидати з рахунків її не варто – ті чи інші спроби дестабілізації ситуації всередині країни є тим же тероризмом, але в іншій формі. До анексії Росією півострова Крим і початку війни на Донбасі Україна вкрай рідко стикалася з тероризмом. За всі роки незалежності країни сталося менш десятка таких випадків. Найгучнішими з них стали три вибухи в маршрутках у Вінниці, які відбулися в 2002-2003 роках і забрали життя двох людей.
Одна з вінницьких маршруток після вибуху. Фото: vinnitsa.info
Ситуація кардинально змінилася 2014 року – в Глобальному рейтингу тероризму, який щорічно публікує Інститут економіки і світу Сіднейського університету, Україна посіла 12-те місце, піднявшись відразу на 43 позиції. 2014-го в Україні було зафіксовано 405 терористичних актів, в результаті яких загинуло 665 осіб, ще 515 були поранені.
"З 2000 до 2013 року від тероризму в Україні зафіксовано всього три смерті... У 2014 – 665 смертей. Більшою мірою смерті трапилися через обстріли, що здійснювалися "Донецькою Народною Республікою", в тому числі через запуск ракети земля-повітря по літаку Malaysia Airlines", – йдеться в дослідженні.
Закон України визначає тероризм як суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я невинних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних дій.
На державному рівні боротьба з тероризмом в Україні регламентується законом України "Про боротьбу з тероризмом". Основні повноваження в цьому питанні покладені на СБУ. У цій роботі також беруть участь МВС, Національна поліція, Міністерство оборони і органи виконавчої влади, інші відомства також можуть залучатися в разі потреби. Україна також є країною, що діє в рамках Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом (1977), яка передбачає видачу підозрюваних в тероризмі, Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом (1997) і Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999).
При цьому, з огляду на не тільки на зростання терористичної загрози в світі, але і бойові дії, які йдуть вже більше двох років, Україна могла б перейняти для себе досвід інших країн у питанні контртероризму. Насамперед – досвід Ізраїлю. На думку експерта з питань безпеки Сергія Шабовта, на перше місце можна винести саме ізраїльський організаційний і технічний досвід по боротьбі з тероризмом. Як розповів Сегодня.ua політолог Володимир Фесенко, зараз в Україні вже активно вивчають досвід цієї країни.
Ізраїль бореться з проявами тероризму фактично з другого дня свого існування. Свого часу країна пережила різні атаки не тільки в прикордонних з Палестиною містах, але і в центрі Тель-Авіва і Єрусалиму.
"На жаль, геополітичних фактор змусив їх виробити дуже інтенсивні, ефективні і багаторівневі рішення" – говорить Шабовта.
Проти бойовиків в Ізраїлі діє розвідка "Моссад", служба загальної безпеки "Шабак", спецназ поліції і спеціальні підрозділи армії. Козирем "Моссада" і "Шабака" є високий рівень підготовки кадрів і розгалужена агентурна мережа.
Одним з контртерористичних заходів Ізраїлю, враховуючи багаторічний конфлікт з Палестиною, стало спорудження бар'єру безпеки, що відокремлює Західний берег річки Йордан.
703-кілометровий прикордонний бар'єр на 90% складається з паркану з 60-метровою смугою відчуження і на 10% – зі стіни заввишки до 8 метрів. Ізраїльські солдати мають наказ стріляти в будь-кого, хто спробує подолати паркан і смугу відчуження. З моменту завершення будівництва бар'єру число терактів знизилося в рази.
Стіна між Абу Дісом і Єрусалимом, червень 2004. Фото: ru.wikipedia.org
Втім, як вважають експерти, для України досвід спорудження захисного бар'єру непридатний.
"Це витрати і там занадто велика протяжність", – каже політолог Фесенко. – Я не думаю, що варіант стіни для нас буде прийнятний". На думку експерта, імовірніше, що в разі заморожування конфлікту буде застосований посилений контроль і специфічний режим на кордоні з Росією і тимчасово окупованих Кримом.
"Потрібно чітко розділяти, що загроза тероризму – це не тільки східна проблема. Я впевнений, що градус східної проблеми зміниться рано чи пізно, а ось загрози тероризму мають міжнародний характер, міжнародний трафік наркотиків і те, що саме Україна стала зараз одним з постачальників незаконної зброї і багато іншого. Це все створює колосальний комплекс проблем, і їх не можна вимірювати тільки Сходом", – вважає Сергій Шабовта.
На його думку, Україні зараз потрібно створення моніторингових систем, формування високої правової культури і дисципліни всередині країни.
У питанні жорсткого моніторингу України може повчитися у США, вважають експерти. Ця країна також показує видатні результати в боротьбі з терористами. Доктрина США сильно змінилася після терактів 11 вересня 2001 року.
Північна стіна Two World Trade Center відразу після удару літака. Фото: en.wikipedia.org
Після теракту в США був прийнятий так званий "Патріотичний акт" – "Акт "Про згуртування і зміцнення Америки шляхом забезпечення належними засобами, необхідними для припинення та перешкоджання тероризму". Це федеральний закон, який наділив поліцію і уряд ширшими повноваженнями по нагляду за громадянами. Зокрема, він розширив права ФБР з прослуховування і електронної стеження. Слід зазначити, що багатьма це сприймається як порушення четвертої поправки до Конституції США, яка забороняє необгрунтовані обшуки і затримання, а також вимагає, щоб будь-які ордери на обшук видавалися лише судом за наявності достатніх підстав.
Особливо актуальним для України є моніторинг інформаційного простору, щоб уникнути кібертероризму, вважає Володимир Фесенко. Більш того, за його словами, США вже допомагають з цим спостереженням Україні.
Але в цілому на сьогодні для протидії терористичним загрозам в світі якраз і необхідно не тільки посилення такого моніторингу, а й його глобалізація, вважає Сергій Шабовта.
"Я думаю, що це один з генеральних напрямків, за яким у всьому світі розвиватимуться, тому що тільки зусиллям людського фактора, навіть підготовкою спецпідрозділів, оснащенням їх новими технічними засобами без глобального моніторингу... боротьба з тероризмом не буде ефективною", – говорить Шабовта.
На думку експерта, сам моніторинг спиратиметься на посилення вимог насамперед до паспортного режиму, посилення перевірки справжності документів з метою уникнення випадків нелегального перетину кордонів.
Нагадаємо, що, за даними СБУ, до створення і діяльності терористичних організацій в Україні причетні 1628 чоловік.
"З лютого 2014 року повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених статтею 258-3 ККУ (створення терористичної групи чи організації. – Ред.), 258-4 ККУ (посібництво вчиненню терористичного акту. – Ред.) +1628 особам", – йдеться в повідомленні відомства.
З лютого 2014 року до суду направлено 275 кримінальних справ проти 285 осіб, з яких 87 на цей час визнані винними і засуджені до різних строків відбування покарання.