Весілля. Без алкогольних напоїв, але з подарунками від побратимів. Фото Facebook.com/karpatsich
Те, що в мирних містах здається буденністю – перекусити, прийняти душ і виспатися, – у зоні бойових дій часто перетворюється на розкіш. Але навіть у важких умовах нашим бійцям на Донбасі вдається привнести комфорт у свій побут і навіть облаштувати особисте життя. З чого складаються будні солдатів, з'ясовувала "Сегодня".
Наприкінці березня в Пісках в батальйоні "Карпатська Січ" зіграли весілля. Боєць з позивним Бізон одружився на сослуживице Лері. "Вони познайомилися на фронті, – розповів "Сегодня" радник міністра інформполітики Олександр Бригинець, який був гостем на весіллі. – Лера приїхала на фронт як журналістка, але потім поміняла професію і стала бійцем. Разом з Бізоном вони чергували на блокпосту, який солдати називають "Небо". Там і зав'язалися стосунки. За армійської традиції їх шлюб зафіксували комбат батальйону, Олег Куцан, і священик. А після весілля молодята дружно пішли чергувати на свій блокпост". За словами Бригинця, весілля було безалкогольної, але Бізон і Лєра отримали від товаришів по службі святковий торт та подарунки. "Я подарував їм гламурний сотейник, щоб готувати смачну їжу на буржуйці", – говорить Бригинець.
У солдата Олександра з позивним Чуб, який вийшов з Іловайська котла, на службі романтики не було. Зате він призвичаївся облаштовувати побут підручними засобами. "Ми жили в кинутих школах і будинках. Спали тільки на підлозі, в дверних отворах, так як на ліжках відпочивати небезпечно, – розповідає Чуб. – С сухпайками було туго. Хоча й були кинуті двори, де залишилося господарство – кури та качки. Самі ми їх не чіпали, але постійні мінометні обстріли з боку сепаратистів осколками зачіпали і живність. Ми підбирали цю живність і варили з неї борщі". Саме на фронті йому вперше видалося спробувати делікатес – шурпу з голубів, визнається Чуб: "У нас у відділенні була людина, яка в мирному житті розводив голубів. В Іловайську ми знайшли покинуту голубник, і наш разводчік сказав, що птахів у голубника набагато більше тієї кількості, на яке вона розрахована, адже власник ними давно не займався. Він провів селекцію, вибрав кілька птахів змішаної породи і зварив нам ласощі".
У пошуках свіжих продуктів, яких немає в сухпайком, воїнам доводилося йти на різні хитрощі. Так, бійці 128-ї гірсько-піхотної бригади вирішили почати добувати березовий сік, а у себе в окопах висадили справжній цибулю! "Закарпатці ніде не пропадуть. Головне – щоб на нашу луку, висаджених на окопах, і нашому березового соку ніхто не стріляв", – говорить боєць бригади Іван Білецький.
Вода з батарей і 18 діб без душа
Боєць Нацгвардії Віталій Лазебник, який обороняв Дебальцеве, розповів "Сегодня", що солдати жили тільки під землею в підвалах. "Там холоднеча, але ми ставили буржуйку, виводили її трубу до вентиляції і грілися. На поверхні жити небезпечно ", – пояснив солдат. Щоб добути їжу,доводилося кооперуватися з місцевими. "Вони приносили нам котлети, борщі, а ми їх підгодовували крупами і консервами, – згадує Лазебник. – А одного разу волонтери привезли нам домашній торт і цілий ящик коли".
Кіборг 95-ї бригади Григорій додав, що найбільша проблема на фронті з водою. "Помитися взагалі було ніде. На посту я стояв 18 діб поспіль, і у мене були тільки вологі серветки, ними я вмивався і мив руки", – каже боєць.
А солдати, що обороняють Авдіївку, щоб добути воду, зливали її з батарей в покинутих будинках: "Було й таке, що фільтрували воду з шахтної калюжі: чистили через марлю, активоване вугілля та марганцівку".