/ Фото: Сьогодні
У Чернівецькій області через висихання водойм Дністра виникла загроза для нересту – на берегах сохне відкладена ікра, а в річках гине риба. "Сьогодні" вирушили на пошуки відповіді – чому не вистачає води і як це можна виправити.
Так, біля села Анадоли на кожному кроці вздовж берега Дністра – загиблі коропи, вагою в кілька кілограмів, а також карасі і щуки.
Виявилося, що два тижні тому від берега почала відходити вода. Співробітник рибоохоронного патруля навіть встановив спеціальні позначки – суші стало на 30 метрів більше. А ще недавно сюди, на місця, де зараз трава і кущі, виходила нереститися риба. Зараз вода стрімко відходить і створюються невеликі озера, з яких риба не може вибратися в річку.
Схожа ситуація майже по всьому березі верхнього Дністра. Нерест у Чернівецькій області – під загрозою, переконані в обласному управлінні рибного господарства.
"Після останніх досліджень налічується близько 38 видів риб. Серед яких велика кількість риб, занесених до Червоної книги і таких, що підлягають природоохоронному статусу. Але оберігати їх не так легко. Через щорічні весняні екологічні спуски води на Дністровській гідроелектростанції рибі не вдається віднереститися", – пояснила Ольга Гринько, іхтіолог державного агентства рибного господарства в Чернівецькій області.
"З сьомої години ранку вода стрімко падає. І приблизно впала сантиметрів на 15 ще нижче рівня, ніж вона була вчора", – додав Сергій Петращук, інспектор Чернівецького рибоохоронного патруля.
Кожної весни Дністровське водосховище втрачає воду для того, щоб її вистачило далі по руслу річки, аж до самої Одеси. Таким чином навесні воду скидають вже більше 30 років заради одеських плавнів.
За місяць екологічних спусків Дністровська ГЕС за рішенням спеціальної національної комісії повинна скинути з водосховища мільярд кубометрів води. Але, на думку місцевих фахівців – це занадто багато.
"Втрати будуть істотними. Риба вже не зможе нормально віднереститися", – підкреслив Володимир Семченко, провідний гідролог басейнового управління водних ресурсів річок Прут і Сірет.
На самій ГЕС пояснюють, що діють у рамках нормативів і міняти їх – не можуть.
"Функцію цю визначає міжвідомча комісія. Ми є технічними виконавцями. Тому що на території Чернівецької області, скажімо, у нас не проводиться якийсь промисловий вилов риби і тому питання регулювання екоспуску з урахуванням нашої території зазвичай не враховується на даний момент", – визнав керівник Дністровської ГЕС В'ячеслав Клим.
І якщо в Чернівецькій області вода відходить, то в Одеську за три тижні ще не дійшла. "Сьогодні" переконуються в цьому на власні очі. Тут має нереститися карась, сазан, судак і лящ.
"Якщо води немає, вона побуде в річці і скотиться в Дністровський лиман. Її нерест пройде, але в умовах не оптимальних для неї", – пояснив Валентин Таран, головний спеціаліст відділу іхтіології Держагентства рибного господарства в Одеській області.
Для тог, щоб наповнити водою цю територію, і потрібні екологічні спуски Дністровської ГЕС. У минулі роки такі "ясла для риби" наповнювалися водою тільки на 60%.
"Це ми вважаємо більш-менш оптимальні умови для проходження нересту. Але повністю ці ділянки заливалися в кінці 80-х-початку 90-х", – додав Таран.
Зараз води не вистачає і в верхів'ї, і в пониззі Дністра. А щоб її вистачало, кажуть фахівці, і в Одеській, і в Чернівецькій областях потрібно кваліфіковано обчислювати обсяги. Починати екологічні спуски раніше і не накопичувати багато води у водосховищі.
Нагадаємо, що в Чернівецькій області місцевий рибоохоронний патруль з початку нересту зафіксував уже шість десятків порушень. З 1 квітня тут уже виписали штрафів на 8 тисяч гривень.
У Харківській області затримали браконьєра з села Чистоводівка Ізюмського району, який ловив рибу в період нересту.