Фото: twitter.com/poroshenko
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, річницю Помаранчевої революції (2004) і Революції Гідності (2013). Сайт "Сегодня" розповідає, як з'явився цей день і як він проходив раніше.
День Гідності та Свободи був встановлений указом президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року.
В указі зазначається, що цей день ввели "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження і донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також на знак належної поваги патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року і в листопаді 2013 року – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави і її європейського вибору".
Передумови
Помаранчева революція почалася 22 листопада 2004 року, тоді українці вийшли на мітинги, щоб домогтися перевиборів, тому що були впевнені, що під час голосування і підрахунку голосів мала місце масштабна фальсифікація, внаслідок якої Віктор Янукович (на той момент – прем'єр-міністр України) і здобув перемогу над опозиційним кандидатом Віктором Ющенком. Протести принесли результат – після позапланового третього туру виборів Ющенко набрав більше голосів і став президентом України.
Через рік було встановлено День свободи, але проіснувало свято тільки до 2011 року. Після того як президентом України став Віктор Янукович, він скасував День свободи і об'єднав його з Днем соборності, яке відзначають 22 січня.
Чотири роки тому, а саме 21 листопада 2013 року, на Майдані знову почали збиратися українці, які були прихильниками євроінтеграції і обурилися припиненням урядом України (його очолював Микола Азаров) процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Після побиття силовиками на Майдані мирних учасників акції в ніч на 30 листопада протести стали стрімко набирати силу і супроводжувалися вимогами відставки уряду і президента Януковича. Хвиля протестів охопила і інші міста України; в кінцевому рахунку, підсумком Євромайдан стали криваві події в Києві (розстріл Небесної сотні) і втеча Януковича і частини його соратників до Росії.
Як пройде четверта річниця Євромайдану
21 листопада 2017 р. проходить четверта річниця Революції Гідності. Нещодавно Кабінет міністрів України затвердив план святкування Дня Гідності і Свободи.
Так, зазначається, що будуть проведені урочисті заходи за участю представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, духовенства та учасників революційних подій в Україні в 2004, 2013-2014 роках, а також учасників військової операції в Донбасі.
З 10:00 до 13:00 на пам'ять про загиблих відбудеться молодіжне хода та покладання квітів на Алеї Героїв Небесної сотні.
Також на Софійській і Михайлівській площах, Хрещатику і Майдані Незалежності відбудуться тематичні заходи.
Прес-служба КМДА повідомляє, що 21 листопада з 7:00 до 14:00 буде заборонено рух транспорту на Володимирському проїзді. А там, де безпосередньо проводитимуться урочисті заходи, заборонять зупинку і стоянку транспортних засобів.
Історія
2014 року на Майдані цього дня люди зібралися на віче: зазначалося, що тоді біля стели було більше п'яти тисяч осіб. Почали віче з молитви, а після зі сцени виступали громадські діячі.
Якщо в Києві було спокійно, то цього не можна сказати про Одесу – там активісти на честь річниці Майдану хотіли розбити наметове містечко під будівлею обласного УВС. Вони планували поставити вісім наметів – стільки, скільки і було конфісковано під час Революції одеськими правоохоронцями. Але поліцейські відтіснили активістів не дали встановити наметове містечко, мотивувавши своє рішення тим, що це "мала архітектурна форма".
2015 року неспокійно було вже в Києві – тоді активісти зірвали запланований концерт на Майдані, мотивуючи це тим, що річницю трагічних подій відзначають як свято.
2016 року обстановка виявилася спокійнішою. Так, на Майдані волонтери розгорнули 146-метровий прапор України з підписами і побажаннями воїнів АТО. Біля пам'ятного Хреста, який встановили на місці загибелі героїв Небесної сотні, запалили свічки і поклали квіти. Щоправда, без ексцесів не обійшлося – на Майдані тоді розгорілася бійка між учасниками віче і Нацгвардією.