Що відомо про нового голову Офісу президента і наскільки законно "розсекречувати" користувачів в мережі на вимогу кіберполіції? Читайте ТОП-5 новин країни тижня, що минає, в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
Новим головою Офісу президента став Андрій Єрмак
11 лютого президент Володимир Зеленський призначив новим керівником Офісу президента Андрія Єрмака. Про це йдеться в указі очільника держави на сайті ОПУ.
"Призначити Єрмака Андрія Борисовича керівником Офісу президента України", – йдеться в указі №48/2020.
21 травня 2019 президент Володимир Зеленський призначив Андрія Єрмака своїм помічником. Член Національної інвестиційної ради (з 21 червня 2019). Член наглядової ради державного концерну "Укроборонпром" (з 7 жовтня 2019).
Детальніше читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "Кінопродюсер на чолі Офісу президента: що потрібно знати про Андрія Єрмака".
У Раді з'явився законопроект про приватні військові компанії
10 лютого у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 3005 про військово-консалтингову діяльності, що передбачає легалізацію приватних військових компаній (ПВК) в Україні. Автором документа є депутат від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк.
Під військово-консалтинговою діяльністю мається на увазі надання державам, юридичним або фізичним особам за межами України послуг військового або охоронного характеру. Закон вводить Єдиний державний реєстр вогнепальної зброї і боєприпасів, пристроїв, набоїв до нього, які знаходяться у суб'єктів військово-консалтингової діяльності, а також чіткі вимоги щодо контролю за обігом такої зброї і боєприпасів.
Законопроект пропонує наступне:
- створення можливостей ефективної реалізації ветеранами війни на Донбасі, колишніми військовослужбовцями і колишніми працівниками правоохоронних органів гарантованого Конституцією України права на працю;
- забезпечення прав і законних інтересів засновників та учасників суб'єкта військово-консалтингової діяльності;
- забезпечення державного контролю за здійсненням військово-консалтингової діяльності;
- розвиток і вдосконалення сфери надання послуг військового характеру.
Законопроект складається з дев'яти розділів і нормує правовідносини в сферах військово-консалтингової діяльності, починаючи від порядку створення ПВК, отримання нею ліцензії на надання послуг військового або охоронного характеру, обігу вогнепальної зброї, боєприпасів, пристроїв та набоїв до нього, особливостей державного і громадського контролю за діяльністю суб'єктів військового-консалтингової діяльності, закінчуючи гарантіями соціального і правового захисту її учасників, засновника і персоналу.
Закон вводить жорсткі умови набуття особою права здійснювати діяльність ПВК шляхом створення відповідного суб'єкта господарської комерційної діяльності. Особливістю діяльності такого суб'єкта є його напрямок на зовнішні ринки і заборона здійснювати військово-консалтингову діяльність на території України. Це пов'язано із законодавчою неврегульованістю питання обігу зброї в Україні.
В Україні вводять електронні військові квитки: як це працюватиме
В українській армії введуть електронні військові квитки. Про це повідомив міністр оборони Андрій Загороднюк, який раніше розповів, як військові переходять на стандарти НАТО, передає "Радіо Свобода".
"У першому півріччі у нас вже будуть перші електронні військові квитки як тестові. Хоча їх поширення займе якийсь час. Може, ще рік", – розповів Загороднюк.
Він пояснив, що це буде карта зі штрих-кодом.
"Він (військовий квиток) може бути у вас і в телефоні, і як карта пластикова. Це набагато краще, ніж той, який є зараз, навіть у будь-яких польових умовах. Це буде карта зі штрих-кодом, якій відповідатимуть записи в електронній системі. Ми представимо цей проект вже в лютому", – сказав Загороднюк.
Міністр зазначив, що уряд збирається оцифрувати весь військовий облік. За його словами, гроші в бюджеті на це є, техніку для військкоматів закуплять вже в першому кварталі 2020 року.
Українських курців чекають нові обмеження
Фото: Григорій Салай, Сьогодні
Сигарет більше не буде на українських прилавках. А купити їх зможуть тільки ті, хто досяг 21 років. Обмеження торкнуться і електронних сигарет. Такий законопроект нещодавно зареєстрували у Верховній Раді. Як закон вплине на українців, йдеться в авторській статті на сайті "Сьогодні".
Сигарети не продадуть, якщо немає 21 року. Більш того, в законопроекті пропонують внести таке обмеження і на продаж пива та інших алкогольних напоїв.
"Найвідоміший приклад – США, де працює таке обмеження. І якщо людина не закурила до 21 року, то вона навряд чи вже закурить в старшому віці. На цьому етапі дуже важливо попередити ранній початок паління", – пояснює Костянтин Красовський, завідувач відділом контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я України.
Крім Штатів таке ж обмеження існує в Казахстані, Єгипті, Індонезії, Камеруні, Мікронезії і Фіджі.
Більше читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "Сигарети зникнуть з прилавків і підуть "в підпілля": в Раді готують новий законопроект".
Кіберполіція запропонувала "розсекречувати" користувачів в Мережі: наскільки це законно
Користувачам українського інтернету, які звикли до анонімності, час бити на сполох. Нещодавно кіберполіція звернулася в кілька полтавських онлайн-ЗМІ з пропозицією встановити скрипт, який дозволить деанонімізувати читачів.
За словами юристів, цей аспект регулюється українським законодавством неоднозначно. Але деанонімізація може нести загрозу для користувачів.
Так, Віталій Власюк, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми "еПраво" в коментарі сайту "Сьогодні" розповів, що звернення кіберполіції до сайтів і провайдерів з проханнями про передачу даних цілком законне. Але тільки в разі, якщо це робиться для безпеки держави та якщо стосується окремих користувачів, яких підозрюють у злочинах, але не всіх користувачів ресурсу.
"Пропозиція встановити скрипт, який повально деанонімізує користувачів сайтів ... буде вважатися щонайменше незаконним збором та обробкою персональних даних", – говорить Власюк.
Адвокат додає, що загроз від установки такого скрипта може бути маса – починаючи від розкриття анонімних джерел журналістів (бо скрипт пропонували встановити саме ЗМІ) і закінчуючи витоком персональних даних та незаконним їх збором і обробкою.
У свою чергу Анастасія Гурська, адвокат, партнер АО "Клочков і партнери", зазначає: кіберполіція дійсно може звертатися до різних сайтів з проханням встановити скрипт, бо прохання – це не вимога. Але у сайтів і ЗМІ має бути можливість самостійно вирішити – погоджуватися їм чи ні. Але в тому випадку, якщо на сайті все ж погодяться і встановлять такий скрипт, то вони зобов'язані попередити кожного користувача про умови авторизації та надання згоди на використання персональних даних.
Детально про те, що чекає користувачів, читайте в матеріалі "Анонімність в мережі – це ілюзія": чи може кіберполіція добувати ваші дані".