Фото: Daily
10 квітня голова Національного банку України (НБУ) Валерія Гонтарева і керівник Фонду держмайна України Ігор Білоус практично одночасно заявили про намір піти у відставку. І, якщо чутки про прийдешній вихід Гонтаревої витали в інформаційному просторі з лютого, то плани Білоуса покинути свою посаду стали несподіванкою.
Як розповів "Сегодня" політолог Володимир Фесенко, дві гучні заяви одного дня стали, скоріше, збігом. Втім, експерт припускає, що Білоус, знаючи про плани Гонтаревої, міг скористатися виникла навколо неї галасом, щоб його заяві соціум не приділив такої пильної уваги.
Політолог Ярослав Макітра вважає, що спільним для Гонтаревої і Білоуса могло стати небажання брати на себе велику порцію негативу, яка може виникнути в результаті виконання Нацбанком і Фондом держмайна вимог МВФ. Ще одним аспектом, який вплинув на такі рішення, могло стати те, що вони обидва відчувають психологічний тиск через пильну увагу антикорупційних органів до перших осіб держави. Зокрема, показовим в цьому плані могло стати кримінальне провадження щодо відстороненого голови ДФС Романа Насірова, підозрюваного в корупційних діях.
Чому вони уходять
Чутки про відставку Валерії Гонтаревої ширилися останні кілька місяців. Експерти розповідали про різні причини – від виконання нею взятих на себе зобов'язань до психологічної втоми в умовах великої кількості критики на її адресу, а особливо – через невдоволення корпоративного і банківського сектора ситуацією, що склалася.
"Я думаю, що причина одна, насправді, – то, що вона банально втомилася. Морально, психологічно вона виснажена цією критикою на свою адресу аж до образ і, навіть, загроз. Вона просто хоче відійти від усього цього, відпочити і повернутися до бізнесу", – вважає політолог Володимир Фесенко.
Втім, на думку політолога Тараса Березовця, бажання Гонтаревої покинути пост голови НБУ можна розцінювати як спробу уникнути відповідальності саме за цю складну ситуацію.
"Я думаю, що Гонтарева зараз хоче уникнути відповідальності за скачки валютного курсу, за ситуацію на банківському ринку, яка відбувалася останнім часом", – сказав він.
Сама Гонтарева в нещодавньому інтерв'ю "Укрінформ" заявила, що на посаді голови НБУ свою місію виконала. При цьому, коментуючи свою заяву про відставку, Гонтарева зазначила, що не вважає своє рішення піти політичним.
Втім, для того, щоб Гонтарева дійсно могла піти, її заяву має підписати президент України Петро Порошенко і схвалити своїм рішенням Верховна Рада. Як вважає політолог Володимир Фесенко, якби Порошенко був проти її відходу, то публічного розголосу того, що вона написала відповідну заяву, не було б. Втім, експерт допускає, що рішення Гонтаревої піти могло стати своєрідним демаршем, після того, як минулого тижня до її будинку приїхали активісти, які вимагають, щоб голова НБУ покинула свій пост. Однак, зазначає Фесенко, за законами апаратної політики – якби президент не хотів відпускати Гонтареву, то він їй би повідомив це без будь-якого розголосу.
При цьому, як вважає політолог Ярослав Макітра, якби рішення про заміну Гонтаревої було б остаточно прийнято, то його б уже на цьому тижні розглядав парламент.
Однак, оскільки, попередньо, воно буде поставлено на голосування в травні, то зараз, на думку політолога, почався процес торгів за посаду голови НБУ. На думку Макітри, процес відставки Гонтаревої може затягнутися на кілька місяців.
"З високою ймовірністю, президент підпише цю заяву. Але, за чутками, він обіцяв відпустити Гонтареву після траншу МВФ. А зараз, як я розумію, питання в погодження кандидатури наступника", – вважає Фесенко. На думку експерта, парламент теж підтримає відставку Гонтаревої.
При цьому, як зазначає Фесенко, Гонтарева – це прояв специфіки кадрової політики президента. "Президент висував кандидатуру (Гонтарева. – Авт.). Щодо Білоуса логіка тут схожа, в тому сенсі, що висував кандидатуру голови Фонду держмайна прем'єр-міністр (колишній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. – Авт.), уряд, а кандидатуру голови Нацбанку висуває президент. Гонтарева і за бізнесом була пов'язана з Порошенком свого часу, він її добре знав. Взагалі, він на багато посад висував людей з бізнесу, політикам він не дуже довіряв. Людям з бізнесу він більше довіряв як професіоналам, може бути, вище оцінював їх і особисті якості", – говорить експерт.
Те, що голова Фонду держмайна Ігор Білоус прийшов до влади за часів Кабміну Арсенія Яценюка і залишився в ній після його відставки, може свідчити про деяку протекцію "Народного фронту", вважає політолог Макітра. Втім, зазначає експерт, не можна сказати, що Білоус був повністю залежний від Яценюка.
"Той факт, що він прийшов до влади за часів Яценюка, і залишився в ній, може говорити про те, що певний протекторат "Народного фронту" над ним якщо не є, то був точно. Але говорити, що це стовідсотково його людина – якщо б це була повністю його людина, то я не думаю, що він йшов би зараз у відставку і порушувалося це питання, тому що є чіткий розподіл сфер впливу та фінансових потоків між БПП і Народним фронтом, і це можна бачити з цілої низки рішень", – сказав він.
Причиною його теперішнього бажання піти у відставку могло стати підвищена увага правоохоронних органів до роботи Фонду держмайна або критика на адресу цього відомства, вважає політолог Володимир Фесенко.
"Я б не сказав, що вина Фонду держмайна в провалі програми приватизації. Тут причин багато, на жаль, і самих різних. Але критика на адресу відомства теж є, причому найрізноманітніша... Можливо, просто Білоус вирішив, що краще піти самому, ніж опинитися в положенні об'єкта принизливої критики. Якщо він не бачить, допустимо, перспективи для того, щоб якісно поліпшити ситуацію, може бути, він вирішив піти сам", – вважає експерт.
Політолог Макітра, в свою чергу, підкреслює – низка зірваних приватизаційних проектів призвели до певного скепсису щодо роботи Білоуса, що і могло стати однією з причин його рішення піти.
"Друга – якщо така масовий розпродаж і відбудеться, можна тільки уявити рівень зловживання, який може бути при такому розпродажі. Цілком ймовірно, що він не хочу просто в цьому брати участь, – каже Макітра, – Говорити про якісь системні і серйозні з реформи його боку теж не доводиться", – додає він.
Сам Білоус заявив, що його команді вдалося впровадити міжнародні стандарти приватизації.
"Пишаюся, що наша команда змогла зробити процес приватизації в Україні прозорішим і простішим. Розроблений нами законопроект дозволить остаточно перевести процес приватизації з економічної в політичну площину. Ми почали цю реформу, продовжать її інші", – заявив він.
Хто їх замінить
Кандидатури своїх можливих наступників Гонтарева ще три місяці тому обговорювала з президентом України Петром Порошенком. За словами голови регулятора, як нового голову Нацбанку вона бачить не політика, а професіонала в банківській справі. Більш того, вона запропонувала кілька кандидатур, проте їх імена залишаються невідомими.
Тим часом в інформаційному просторі вже обговорюється кілька потенційних наступників голову НБУ. Як вважає політолог Володимир Фесенко, серед них можна виділити двох – голову Незалежної асоціації банків Романа Шпека і голову правління ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Володимир Лавренчук.
Втім, як упевнений екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко, ці обговорення поки що нічого не означають, оскільки кандидатура нового голови Нацбанку буде обрана президентом і може бути абсолютно непередбачуваною.
На думку Андрія Новака, призначення голови Нацбанку – питання, скоріше, політичне, ніж управлінське чи економічне. Експерт не виключає, що замінити Гонтареву Порошенко може "своєю" людиною. Більш того, кандидатура голови НБУ може бути однією з умов МВФ, передбачає Новак.
"Не виключаю, що тут також є негласне умова. Можливо, навіть з конкретним прізвищем. Тому зараз, в тому числі і від наших донорів, багато чого залежатиме щодо цієї позиції", – сказав він.
При цьому, як зазначає економічний експерт Борис Кушнірук, кандидатура майбутнього голови не повинна визначатися наявністю 10 років банківського стажу, як це диктує Закон України "Про Національний банк України". На його думку, НБУ повинен очолювати високопрофесійний макроекономіст.
Читайте також: Відставка Гонтаревої: наслідки та можливі наступники
Стосовно ж наступника Ігоря Білоуса на посаді керівника Фонду держмайна, то тут поки що жодні імена потенційних наступників не називаються.
"Складно зараз однозначно вирішити, хто може замінити. Подивимося, як просуватиметься далі справа щодо відставки. Але очевидно, що хто б це не був, це буде персона, узгоджена і "Народним фронтом", і БПП" – вважає політолог Ярослав Макітра.
Експерт зазначає, що на цю людину покладатимуться серйозні обов'язки щодо приватизації. На думку Макітри, якщо процес приватизації буде запущений, новий голова ФДМ може вийти на передову роль в українському політикумі.