Пілар Ленора Робледо, координатор освітнього кластера ЮНІСЕФ-Україна. Фото: В. Лазебник.
На Донбасі 21% дітей і 15% дорослих знають, як може виглядати міна, розтяжка або вибуховий пристрій. Про це свідчать дані оновленої гуманітарної карти Донецької та Луганської областей, розробленої Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Гуманітарного штабу Рината Ахметова і "Допоможемо ТВ". Серед сімей з дітьми більше половини (51%) вважають, що їхні діти добре знають зовнішній вигляд хв або хоча б мають про них уявлення, а 60% вважають, що діти знають, як уникати місць, де можуть бути міни.
31% опитаних респондентів вважає, що ризик підірватися на міні вкрай малий або відсутній. Тим не менш, досвід Гуманітарного штабу говорить про зворотне: на гарячу лінію Гуманітарного штабу Рината Ахметов було направлено 19 заявок з проханням допомогти в лікуванні дітям, постраждалим від розриву хв. 4 дітей врятувати не вдалося, іншим 15 була надана уся необхідна допомога.
Можна згадати трагічний випадок, який стався 7 серпня в Кіровському районі Донецька. Троє хлопчаків підірвалися на міні – знайшли снаряд – поруч з приватним сектором влаштували полігон. Хлопчики живі, але дуже сильно постраждали. У восьмирічного Діми ампутовані пальці на нозі. Решті хлопчикам куди важче: у Сергія та Андрія ампутації, важкі поранення, шок. А 24 серпня у Володарському районі на гранаті підірвалися чотири дитини. Наймолодший, 3-річний Данило, незабаром помер від тяжких травм. У його 11-річного брата Миколи черепно-мозкова травма, ампутовані праве передпліччя і гомілку. Також постраждали два брати 11-річний Олександр (розірвана губа, відкритий перелом ноги, тіло посічене осколками) і 9-річний Сергій (вирваний очей, розірвані щоки, відкритий перелом ноги).
Про катастрофічну ситуацію з міною безпекою на Донбасі говорять і в ЮНІСЕФ.
У вересні 2014 року ця організація спільно з партнерами представила перший етап інформаційної кампанії про небезпеку хв і вибухових предметів, в ході якої 200 тис. дітей отримали освітньо-інформаційні матеріали. Було надруковано та розповсюджено 600 тис. Інформаційних листівок для дітей і дорослих, 20 тис. плакатів отримали школи. У квітні ЮНІСЕФ та партнери почали другий етап освітніх заходів з мінної безпеки на територіях, постраждалих від конфлікту, щоб забезпечити 500 тис. дітей та їх сім'ї важливою інформацією про ризики, пов'язані з мінами та вибухівкою. В рамках кампанії ЮНІСЕФ разом з Датської групою з розмінування (Danish Demining Group) проведе дослідження, тренінги для 100 вчителів та шкільних психологів з підвищення рівня мінної безпеки та поширить інформацію за допомогою ЗМІ, онлайн-платформ і соціальних мереж.
"Для нас важливо, щоб число людей, які зараз знають, як виглядає міна, збільшилася з 43 до 100%", – підкреслила Пілар Ленора Робледо, координатор освітнього кластера ЮНІСЕФ-Україна.
Нагадаємо, що в основі оновленої карти – дані соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведені методом телефонного інтерв'ю за допомогою комп'ютерів. У період з 2 по 11 вересня 2015-го було опитано 2100 респондентів старше 18 років з 30 найбільш нужденних міст, серед яких Ровеньки, Дзержинський, Зуївка, Алчевськ, Свердловськ, Луганськ, Світлодарськ, Горлівка, Краснодон, Шахтарськ, Кіровське, Авдіївка та ін. В Станиці Луганській та Первомайську провести опитування фактично не вдалося через вкрай низькою доступності населення по телефону.