Дмитро Хоркін. Фото: з особистого архіву героя
Сьогодні в Києві на головній вулиці країни Хрещатику пройшов військовий парад на честь 25-річчя незалежності України. У ньому взяла участь рекордна кількість військових – близько 3,5 тис. осіб, а також близько 200 одиниць техніки. "Сегодня" поспілкувалася з головним ведучим торжества Дмитром Хоркіна, голос якого о 9:50 на всю країну оголосив про початок параду. Дмитру – 30 років, він радіоведучий і актор дубляжу, а завдяки "гранітному" голосу його звуть озвучувати військове торжество вже в шостий раз.
П'ЯТЬ РОКІВ НА ПАРАДАХ. "У дитинстві я не мріяв, а знав, що буду диктором. Ще за часів Кучми, коли мені було років 12-13, я дивився заходи за участю президента, – розповів нам Дмитро. – Дізнавався, хто диктор, і повторював все ним сказане. А з 18 років почав працювати на "Українському радіо". Я застав найбільших дикторів, наприклад, Ігоря Мурашка, який 35 років був головним диктором радіокомітету УРСР. Друга моя викладачка – легенда українського радіомовлення Алла Сологуб. Профсекрети, повагу до рідної мови і наголосу я отримав саме від них".
Свій перший парад Дмитро провів в 25 років, в 2011 році. "При моїй дикторській роботі тричі змінювалися президенти, змінювалася і служба протоколу. Одна з основних вимог до диктора – філігранна літературна українська мова. Не повинно бути ніяких акцентів. Крім того – чітка дикція і особливий тембр, м'який баритон. Голос повинен бути "державним", "гранітним", таким, що не здригнеться. Працюючи над промовою, я використовую "систему Стрельникової" – короткий вдих через ніс і вільний видих ротом. Завдяки цьому завжди вистачає дихання, а голос стає сильнішим", – каже Дмитро.
СНАЙПЕРИ І ЗАГРОЗИ. За півдюжини озвучених Дмитром парадів було чимало і курйозних ситуацій. "Найбільше мені запам'ятався випадок під час мого першого параду, за каденції Віктора Януковича. Перебуваючи недалеко від президента, я повторював текст, і при цьому ходив з боку в бік. До мене підійшли представники спецслужб і зажадали не ходити туди-сюди. Сказали, що я заважаю... снайперу! І в цей момент я зрозумів, що, перебуваючи недалеко від президента, я, як і всі інші в цьому радіусі, перебуваю під прицілом. За нової влади я з таким не стикався – мабуть, спецслужби працюють професійніше", – згадує Хоркін.
Але більше за інших йому запам'ятався парад в 2014-му. "На Донбасі йшли запеклі бої, а в Києві не виключалася можливість теракту, адже в центрі міста на параді зібралися всі представники влади України. Але мої побоювання трансформувалися не в страх, а, навпаки, в гордість за наших військових. Її я вклав в свій голос. Пізніше мама одного з військових прислала мені лист – написала, що плакала, почувши мої слова з трибуни, від гордості за всіх солдатів. Мене дуже зворушив цей лист", – каже Дмитро.
Його рідні вже звикли до того, що він веде паради. "Чесно кажучи, навіть прикро, що звикли (усміхається). А після минулого параду мені дзвонили з окупованого Тореза, звідки я родом, люди, які раніше, м'яко сказати, не підтримували Україну, і сказали: "Ти знаєш, ми зрозуміли, що хочемо бути частиною України, і горді за цю країну". На жаль, але крім приємних дзвінків звучать і погрози від сепаратистів. Наприклад, з Криму хтось мені написав, що, мовляв, все – я засуджений..." – Говорить Хоркін.