Фото: pixabay.com
Який він, типовий українець? Які головні ментальні риси сучасного українця? На ці та інші питання сайту "Сегодня" відповів відомою психолог, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту психології імені Г. С. Костюка Сергій Максименко.
Сергій Максименко
- Як змінилася свідомість українців за час незалежності?
- Період незалежності знаменується різними етапами – змінами соціальних умов і політичних конструкцій . Це все вплинуло на згуртованість народу , змінило окремі риси менталітету українців .
- Яка різниця між віковими групами в плані самосвідомості?
– Вікові групи відображають уклад, який вже існує в суспільстві, – сімейний він або громадський, не має значення. Найбільш уразлива одиниця в суспільстві – це діти до шести років, психіка яких є тонким шаром реальності, який вимагає ніжного, доброго делікатного ставлення. Зараз в повсякденному житті кожен українець може помітити цікаву, а головне, абсолютно позитивну закономірність – українська мова переважає в повсякденному спілкуванні молоді. Завітайте до будь-кафе і ви почуєте українську мову. Молодь значно зросла в морально-психологічному та культурному контексті. Не секрет, що це пов'язано з часом становлення цього покоління. Адже їхнє дитинство проходило в період Незалежності і революцій, коли культивувалися українську мову і культуру.
- Яка різниця проукраїнських настроїв в різних регіонах (областях) України? Чому склалася така ситуація і про що вона говорить?
– Ми можемо говорити про різницю між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем, але насправді ця різниця настільки перебільшена в розмовах, що іноді навіть доведена до абсурду. Різниці великої немає ні в духовності, ні в сприйнятті фундаментальних речей, ні в ставленні до державі. Відмінність можемо знайти лише в мовній і побутовій діяльності. Схід і Захід різні не за генотипом, а лише по укладу життя. Якщо говорити чесно і відверто, то різниці між нами немає, є "різниця", яку вклали нам в голови. Ми єдиний народ з єдиною історією, культурою, мовою і духовним багатством.
- Які особливості українського менталітету? Як з наукової точки зору ми можемо визначити дане поняття?
– Менталітет – це сукупність генетично і соціально обумовлених ознак, притаманних певній нації. Це, перш за все – риси характеру, спосіб мислення, групові рішення, система цінностей і норм поведінки. В українців – це демократичність, емоційність, індивідуалізм, релігійність, миролюбність. Уміння вести господарство ми повинні використовувати як одну з найсильніших наших сторін.
Значна присутність такої якості, як "роздвоєння". З одного боку, нам близький козацький дух, а з іншого – пасивність у політичному житті, зміни і майбутньому. Цей інфантилізм є основою того, що ми часто не можемо досягти бажаного. Авантюрно-козацький стиль українців уживається з терпимістю, пасивністю і тому владі при такому укладі добре живеться.
- Радянські уявлення про типового українця – це сало, горілка і шаровари. Серед поганих якостей – нібито зрада і бажання вкрасти. Чи змінилося щось сьогодні?
– Мені дуже боляче, коли українців асоціюють тільки з салом і шароварами. В цьому є нотка примітивізму і хуторянського світоглядного бачення. Насправді, серед ключових ознак українців – любов до землі, народжена тривалою відсутністю державності. Це одна з рис мирної держави і підтвердження цьому ми знаходимо в історії України.
Наша країна ніколи ні на кого не йшла війною. Ми тільки відстоювали і захищали землю. Для українців характерне переважання серця над розумом. Зрада нашому суспільному буттю не властиво.
Культ жінки і творчого натхнення – це ще одна суто українська риса.
Українці інтроверти, вони спрямовані на себе, свій внутрішній світ, свої переживання і думки. Саме тому ми любимо драми, співаємо сумні пісні і схильні до психологічного самокатування.
- Які проблеми заважають нам? Такі, наприклад, як комплекс неповноцінності? Що з ними робити?
– Українці повинні направити свої сили на самовдосконалення, на позбавлення від будь-яких думок про неповноцінність. Навіть в школах слід застосовувати системи зміцнення адекватної самооцінки за допомогою проголошення ряду фраз: "Я зможу!", "Я зроблю!", "Я досягну!". Саме такі настрої повинні культивуватися в сім'ї і в суспільстві.
Громадські зміни вимагають випереджаючого характеру поведінки і відповідного прогнозування. Щоб жити у часи змін, треба бути креативним, рухомим, швидким, помірним, вміти рефлексувати події, відрізняти добре від поганого, перспективне від безперспективного. Це, без перебільшення, внутрішній менеджмент .
Нагадаємо, раніше сайт "Сегодня" поспілкувався з соціологом Іриною Курило про головні демографічні проблеми України.
А ще раніше ми писали, як українці укладають шлюби і чому розлучаються.