У Кременчуці Полтавської області місцеві жителі за свій рахунок побудували так званий "Будинок милосердя" – центр, де приймають всіх, хто опинився за межами нормального життя: бездомних, немічних, алко- та наркозалежних.
Засновник центру – Вадим. Він 10 років тому приїхали сюди разом з дружиною і взяв кредит в банку на три роки, щоб облаштувати центр. Раніше у нього були проблеми з наркотиками, мав судимість. Зараз же він допомагає іншим вести нормальне життя.
На даний момент в центрі живуть близько сотні чоловік. В основному немічні або з інвалідністю. Тут немає доглядальниць, прибиральників або кухарів. Жителі роблять все самостійно.
"Садимо городи, будуємо будинки, копаємо могили, заробляємо гроші", – розповідає Вадим, засновник центру.
"Інваліди, немічні, ті, яких вважали в світі отбросами – вони все це відновлювали", – додає Руслан Некраса, житель "Будинку милосердя".
Кожен день місцева медсестра Катерина Мороз перевіряє стан здоров'я жителів. Кілька років тому сама була пацієнтом.
"У мене в мої 30 років вісім судимостей. Була сильна алкогольна залежність. Я зараз дбаю про таких людей. Це взагалі моя дитяча мрія була, стати лікарем", – говорить Катерина Мороз, медсестра "Будинку милосердя".
Художниця з вищою освітою Тетяна вільчан поховала всю сім'ю. З горя почала пити. А в центрі позбулася алкогольної залежності.
"Люди потрапляють сюди по-різному, буває так, що людина просто валяється на вулиці, просто лежить, бомж. Наші хлопці їдуть, бачать його. Підбирають і привозять сюди", – говорить жінка.
Тут також живе сліпа Тамара Засядька. Її історію три місяці тому розповідали кореспонденти "Сегодня". Жінка півроку прожила в холодному сараї. Син жив поруч у облаштованому будинку на її ж пенсію. Зараз Тамара Олексіївна почувається значно краще.
Але не всі залишаються в центрі. Хто йде на поправку – починають будувати нове життя. За десять років в стінах Будинку милосердя знайшли притулок понад тисячу осіб.