Антон Дробович розповів, як має відбуватися декомунізація / Фото: Колаж: Сьогодні
В Українському інституті національної пам'яті кажуть, що категорично підтримують рішення влади Києва щодо демонтажу пам'яток тоталітаризму та російської величі.
Про це сайту "Сьогодні" розповів голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
"Ми категорично підтримуємо завершення процесу декомунізації у Києві відповідно до закону. Велика кількість об'єктів у столиці вже давним-давно мали бути виведені з відповідних реєстрів, демонтовані та перевезені для зберігання. Це стосується серпів та молотів на мосту Патона, пам'ятника Щорсу та інших пам'ятників. Тому ми вітаємо таку ініціативу. Шкода тільки, що для цього довелося дочекатися гарячої фази війни, щоб почати це робити", – розповів сайту "Сьогодні" Антон Дробович.
За його словами, спільно з Мінкультури були підготовлені рекомендації, як треба чинити з пам'ятниками, пов'язаними з історією Росії та СРСР.
"Найважливіше в даному документі – потрібно суворо дотримуватися всіх процедур. Це означає, що не можна роками нічого не робити, а потім зносити все за один день з порушенням усіх процедур. У цьому питанні треба діяти спокійно та без емоцій. Провести оформлення всіх необхідних документів , вилучити пам'ятники з усіх охоронних реєстрів, а потім у цивілізований спосіб демонтувати та передати на баланс у музей", – пояснює Антон Дробович.
Залишилися черевики
У Києві вже на емоціях знесли пам'ятник російському та українському робітникам під колишньою Аркою дружби народів. Причому пам'ятник демонтували так, що від статуї відлетіли голови, а їхнє взуття не вдалося спочатку відірвати від постаменту.
"Я не бачив документів на демонтаж цієї пам'ятки. Тому важко щось говорити. Але думаю, оскільки об'єкт перебуває на балансі міста, то з документами там все гаразд. А ось стосовно демонтажу радянського символу з громадського простору – це було зроблено доречно. Можливо, не до кінця був продуманий процес демонтажу, найімовірніше, не було детального проєкту на демонтаж й історія з черевиками робітників – цьому свідчення. Переважно це був медійний демонтаж, на емоціях, щоб показати всім рішучість дій – міська влада більше не миритиметься з присутністю у місті радянської ідеології. То був чіткий і всім зрозумілий месендж. Але надалі всі демонтажі потрібно продумувати, вивчати конструкції, розуміти, де робити надрізи та як діяти, щоб не пошкодити скульптури", – зазначає Антон Дробович.
Зносити потрібно дбайливо
Голова Українського інституту національної пам'яті каже, що зараз усі музеї світу змагаються у тому, щоб у їхніх колекціях були цілісні та непошкоджені скульптури. Особливо пов'язані з Другою світовою війною та нацистськими символами.
"Це робиться для того, щоб показати злочинний характер нацистського режиму через конкретні артефакти. А якщо їх пошкодити зараз, то через 20-30 років буде складно пояснити всю суть тоталітарного режиму. Все, що збереглося до наших днів, потрібно делікатно переносити в музей. А через десятиліття ми зможемо наочно показати нашим нащадкам якісний та наочний приклад епохи тоталітарного режиму, без копій та реплік на ці пам'ятники", – пояснює Антон Дробович.