Модою на екзотичних собачок ми зобов'язані Періс Хілтон, спадкоємиці готельного бізнесу. Маленький вихованець під пахвою став символом престижу. Але за останні кілька років все змінилося: все більше людей сприймають тварин як повноправних істот, членів родини, без оглядання на породу чи вік. І готові допомагати їм – так, як колись було прийнято допомагати тільки людям. Дизайнер ювелірних прикрас Олена Яструб щомісяця 10% доходу віддає на благодійність з моменту заснування свого бренду.
"Допомога – це громадянський обов'язок кожного, – вважає Олена. – Є багато сфер, які вимагають нашої уваги. Але я для себе обрала допомогу тваринам: вони єдині, хто не має права голосу і не може захиститися. Одну лінію своїх срібних прикрас я присвятила тваринам, назвала її Cote & Jeunot".
Турбуються про долю чотириногих і в селах.
"Утримування старої тварини, яка більше не можна використовувати в господарстві, в Європі давно норма, – розповідає Олександра Гаврилюк-Левицька, засновниця притулку для великих тварин "Вуглинка". – В Україні звикли, що такі тварини – худоба, потрібна виключно для експлуатації, просто шматок м'яса, який можна з'їсти. Їм незрозуміло, навіщо ми рятуємо тварин з бойні! Хоча часом до нас звертаються самі м'ясники, тому що їм стає шкода конкретну тварину. Ніякі інші організації нам не допомагають: ми існуємо за рахунок особистих і приватних пожертв".
Рятувальник: день народження на службі
Михайло Старожук – старший рятувальник Kyiv Animal Rescue Group з 2014 року. Взимку за 1 день він встигає на 5 службових виїздів, вліткута навесні – на цілих 25! Команда Михайла допомагає домашнім і диким тваринам.
"Нещодавно ми витягли лисицю з браконьєрських пастки, – розповідає рятувальник, – Жінка, яка викликала нас, зараз доглядає за лисицею у ветеринарній клініці. Ми вдячні їй. Адже не завжди люди нам сприяють. Одного разу на мій день народження ми майже 8 годин намагалися дістати кота, який упав у вентиляційну шахту. Зазвичай у стіні квартири першого поверху досить зробити отвір і дістати тварину. Господарі кота пропонували оплатити ремонт і навіть моральну шкоду сусідові, але йому було дуже шкода стіну. Тварина ми в підсумку дістали, але врятувати не встигли".
Допомога. За лисицею доглядає жінка, яка її знайшла. Фото: М. Старожук
Випадків з летальним результатом небагато. Але вони лякають рятувальників більше, ніж навіть перспектива вийти на тонкий лід. Найпопулярніший виклик взимку – птахи в льоду.
"Поточного року недалеко від Київської ГЕС мені вдалося врятувати лебедя, – ділиться Михайло. – Лід не був міцний, але все ж працювати веслами було незручно, кормою постійно доводилося розчищати собі шлях. Так починається нескінченна гонитва. Тварина втікає, тому що налякана, але полетіти не може. Через кілька годин руки в мокрих рукавичках замерзли настільки, що вже не відчував пальців! Лебедя вдалося наздогнати. А от повертатися вже мусив "пішки", по коліно у воді, адже біля берега лід виявився міцнішим".
У дзьобі лебедя, який застряг на льоду, був рибальський гачок. Фото: М. Старожук
Фонд: модних кидають частіше
Пробіжка, костюми і манікюр для вихованців
Олег Мульскій лише рік працює у сфері благодійності та допомоги тваринам, але вже став великим ентузіастом своєї справи.
"Ми не намагаємося викликати жалість, робимо свою справу з добрим настроєм, – пояснює Олег. – Наша команда шукає нові способи залучення уваги до питань бездомних тварин. Ми стежимо за тим, що зараз популярно. Стали помічати, що багато людей виходять на пробіжку з собаками, і домовилися провести марафон разом з чотириногими. Навіть взяли участь у фестивалі Comic Con, влаштувавши дефіле собак у костюмах.
Ми почали помічати, що останнім часом до притулків почало потрапляти більше породистих собак. Їхні господарі поводяться недобросовісно, більшість ігнорують правила догляду за тваринами. Коли ми віддаємо своїх підопічних, завжди перевіряємо, наскільки "добрі" руки, в які вони потрапляють. У нас навіть є договір з переліком обов'язків нового господаря. Серед основних правил для утримання собаки – покупка нашийника з адресником, своєчасна вакцинація, вигул з намордником у місцях, де це необхідно за законом. Щоб не загубилися коти, на вікнах обов'язково потрібні москітні сітки. Такі загальні правила поведінки з тваринами ми розповідаємо дітям на уроках "біоетики".
Пару тижнів тому волонтери знайшли собаку, збиту автомобілем, на узбіччі дороги в снігу. Нам вдалося швидко зібрати гроші на лікування, і їй вдалося зберегти 3 лапки. Часто буває так, що люди, які допомагають виходжувати тварину, прив'язуються і залишають її собі назовсім, незважаючи на травми.
Ми намагаємося своїм прикладом показати: тварина з притулку абсолютно не гірше купленої за великі гроші. Порода не має значення, адже кожна собака чи кіт – повноцінна, унікальна істота. А обирати собі вихованця виключно через породи дуже схоже на расизм у світі тварин.
Ми розуміємо, що забирати вихованців з притулку не дуже зручно. Зазвичай, вони знаходяться за містом, до того ж хочеться, щоб тварини виглядали так само охайно, як в американських фільмах. Ми запустили спільний проект з салоном для тварин Lapkami. Хлопці забирають котів і собак з розплідників й упорядковують: купають, роблять зачіски, манікюр. І навіть залишають у центрі міста, в своєму готелі для тварин, поки не знайдеться господар".
Кота з притулку привезли в салон. Фото: Happy Paw
Дівчинка-архітектор, або майданчик "від Мані"
11-річна Софія та її мама з Броварів довго хотіли завести собаку. Але одного разу на вулиці щеня їх знайшло саме. Його забрали додому і назвали Манею. Після того, як дівчинка прослухала урок "Біоетика", у неї з'явилася мрія: побудувати справжній майданчик для вигулу своєї собаки в рідному місті. У наш фонд вона принесла ескіз, який намалювала сама на листочку А4.
"Ми відразу взялися за справу, – ділиться Олег Мульський, співробітник Happy Paw. – Переговори з чиновниками забрали багато часу, тому що це питання не вважали актуальним. Але через рік майданчик був готовий і названий на честь собаки – Мані. Зараз Софія з мамою стали нашими великими друзями і приїжджають майже на всі заходи втрьох".
Біоетика. В організації впевнені, що діти зможуть змінити світ. Фото: Happy Paw
Турбота з любов'ю і великим блокнотом
Засновниця фонду Ольга Спектор не тільки фінансує адміністративну діяльність, а й бере участь в реалізації багатьох проектів.
"У дитинстві мені завжди було шкода голодних тварин на вулиці. Коли я виросла, зрозуміла: цю проблему можна вирішити, якщо робити це систематично і багато років поспіль. Зараз мене вражає історія будь-якої тварини, яка вижила після акту людської агресії. Це завжди схоже на диво! У мене 4 собаки, у кожної з них – свій характер. Щоб примирити їх, я пройшла навчання у фахівця, водила собак на заняття з кінологом. Я доглядаю за своїми тваринами з любов'ю і блокнотом: в ньому записані всі процедури, які потрібно робити".
Comic Con 2018. Перше в Україні косплей-дефіле для собачок. Фото: Happy Paw
Друг: потрібен позитив
Анастасія Стандрет з Тернополя стала активним помічником бездомних тварин 4 роки тому, коли допомагала волонтерам у центрі стерилізації.
"Тоді я підписалася на безліч сторінок відповідних організацій зоозахисту, – згадує Настя. – Через деякий час моя стрічка новин перетворилася на вісник жахів. У волонтерів дуже багато сумних історій, і фото до них відповідні: тварини дивляться на світ через брудні сітки вольєрів. Я зрозуміла, що акцент треба робити на емоціях, які дарують один одному людина і тварина. Собаки відразу змінюються, отримуючи увагу та простір. Я запросила знайомих взяти участь у фотопроекті #дружбанемаєпороди, а заодно вигуляти собак з центру стерилізації. Більшість собак, зображених на знімках, після публікації знайшли собі господарів! Пізніше я зробила репортажі про родини, які забрали тварин з вулиці, їх можна знайти під хештегом #woofstories. Я теж прихистила собаку, яку звали Ківі. У неї на задній лапці була рана, я забрала її з центру стерилізації на період лікування. Але після операції Ківі не могла відновитися. Коли зробили рентген, виявилося, що у неї в лапі застрягла свинцева куля! Ківі живе зі мною вже 4 рік. Мабуть, через вік ранка до кінця так і не загоюється. Але вигляд у неї дуже радісний".
Цуценята не гірші. Просто не пощастило народитися породистими. А. Стандрет
Настя – вегетаріанка: вона вважає лицемірством рятувати одних тварин і при цьому їсти інших. Зараз вона веде сторінку Woof Stories у соцмережі, де допомагає тваринам знаходити новий будинок, часто дає притулок у себе вдома, поки не знайде відповідного господаря. Ківі – не проти! Настя співпрацює з зоозахисниками: організувала проект з киянами, зробила репортаж про притулок "Вуглинка", де тварин рятують від бійні. І навіть привернула ілюстраторів, щоб випустити серію благодійних листівок з милими тваринами
На зйомці в притулку "Вуглинка". А. Стандрет