Психолог прокоментувала декларування. Фото: Соцмережі
Давайте спробуємо подивитися на ситуацію під іншим кутом. Цілком природно, що, ознайомившись з е-деклараціями наших чиновників і побачивши там нечувані для "пересічного" українця суми, виникає ціла гама емоцій. І приємних серед них немає – в основному злість, розчарування, агресія, спрямовані в бік держслужбовців. Але давайте відверто: їм від цього ні холодно, ні жарко, і кожен з нас прекрасно це розуміє. І тут ми дісталися до прихованого і більш глибокого почуття, яке можна назвати "Я не можу впливати на процес". В голові купу думок: "Як же так, ми ж зробили Майдан... Хлопці гинуть... а нічого не змінюється...". Безсилля. Але у медалі завжди дві сторони, і ті почуття, які ми проектуємо на інших (політиків, чиновників, держава тощо), насправді звернені на нас самих. Хоч і зізнаватися собі в цьому досить болісно. Ну от як можна взяти і сказати, та ще й уголос: "Я злюся на себе, що не маю певних якостей характеру, щоб робити великі гроші. Я злюся на себе, що під час виборів зробив неправильний вибір. Я злюся на себе, тому що мої ілюзії руйнуються, а це означає, що я помилився". Свої помилки визнавати ой як нелегко.
Зараз кожному треба зрозуміти, що більше дратує: то, що у вас немає таких грошей або те, що держслужбовці так демонстративно, не соромлячись, показали свої доходи? Якщо перший варіант, тоді порада проста – рухатися в напрямку розвитку вашого фінансового потенціалу та потихеньку міняти мислення з приводу доходів і їх обсягу. Якщо ж варіант другий, то є сенс задуматися, чому вам самим "солодка брехня приємніше гіркої правди". Може, ви самі не проти бути обдуреними і вам властиво піддаватися ілюзіям? Але ж у ілюзій іноді є властивість розбиватися.
Психолог Ольга Перекопайко