Андрій "Кузьма" Кузьменко, лідер групи "Скрябін". Фото: архів
Цієї п'ятниці, 17 серпня 2018 року, український співак і музикант Андрій Кузьменко, лідер групи "Скрябін", відсвяткував би своє 50-річчя. Артист не дожив до свого ювілею три з половиною роки – він трагічно загинув в ДТП в районі села Лозуватка Дніпропетровської області 2 лютого 2015 року. До круглої дати виконавця сайт "Сегодня" підготував ексклюзивне інтерв'ю з матір'ю Андрія, Ольгою Михайлівною Кузьменко, яка розповіла про свою нову книгу про Андрія "Колискова для Андрійка", а також заспівала пісню, якою багато років тому заколисувала свого сина.
Ольга Кузьменко. Фото: ivona.bigmir.net
– Ольго Михайлівно, розкажіть, будь ласка, про вашу нову книгу "Колискова для Андрійка"?
- Я підготувала цю книгу до Дня народження Андрійка. Він народився в такій ось спекотний серпень, 17 числа о 14:00. Це вже третя моя книга, присвячена синові. До цього я написала книги "Моя дорога птаха" і "Група "Скрябін" і друзі по сцені". Першу я створила відразу після смерті сина, другу – через рік. Третя книга "Колискова для Андрійка" складається з двох частин, а вступом служить та сама колискова, яку в нашій родині співали років 200-250. Мені дуже хотілося розібратися в стилях пісень Андрія, тому в першій частині я розповідаю про те, в якій родині він ріс, а в другій – проводиться аналіз його музичного стилю. З цим мені допомогла теоретик-музикант Варвара Гончарова, яка раніше написала мені листа з пропозицією вивчити стилі музики Скрябіна.
Ольга Михайлівна спеціально для сайту "Сегодня" заспівала ту саму колискову, яку співала синові
– Так звідки у Андрія з'явився потяг до творчості, до музики?
- Він не з'явився такий з нізвідки. Андрій народився в родині, де з покоління в покоління були творчі люди або ті, хто любив творчість. Його прадід і прабабуся, будучи звичайними селянами, організували у себе в будинку виступ цілого хору. Його бабуся була вчителькою, а дідусь малював. Вони в своєму будинку також влаштовували репетиції і разом з молоддю ставили п'єси Івана Франка, Марка Кропивницького. Я була вчителькою в музичній школі, а в 90-ті мене сильно потягнув фольклор. Ось так воно тяглося, а дитина все запам'ятовує, вбирає в себе. Генетичний код нікуди не дінеш.
- Яку музику він любив?
- Андрій любив польський, німецький і англійський народний рок. За часів юності Андрія всі слухали Лещенка "День Перемоги" та Йосипа Кобзона. А ми в той час жили в Новояворівську, де на дахах багатоповерхівок можна було налаштувати радіо на Польщу і слухати світову музику. І ось він сам слухав і людей навколо себе збирав. Він любив польські рок-групи Budka Suflera, Lady Pank, обожнював просто німецький музичний рок-колектив Camouflage. Ця музика пізніше і вплинула на його творчість. Ранній "Скрябін" був складніший, роковіший. Він був дивний і незрозумілий людям. І тексти були складні. Він, до речі, перший пісні писав англійською, а потім перекладав їх. Я взагалі не можу досі зрозуміти, як у молодого хлопця могли братися в голові такі тексти: "Цей Прикрий світ", "Тікай, бо скоро біде війна", "Одягніть на мене шкіру, пришийте мені серце, я дуже хочу жити, я не можу буті мертвим".
- Як ви ставитеся до муралів, пам'ятників і пам'ятних дошок з зображенням вашого сина, які з'являються в різних містах країни?
- Я вважаю, якщо людям потрібна така пам'ять, то нехай згадують. Нехай малюють мурали, створюють пам'ятники, нехай співають пісні на вулицях, на площах, на весіллях. Мені дуже подобаються харківський і тернопільський мурали. Була проблема з луцьким пам'ятником. Ми приїхали на його відкриття, а там стоїть незрозуміло хто і незрозуміло що тримає в руці. Я вважаю, що скульптор взявся абсолютно не за свою справу. Ми попросили зняти його або замінити. Інший скульптор створив новий гідний пам'ятник Андрію. Він сидить на лавці, і як ніби ножем надряпана фраза: "Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете". Мені подобається, що його зобразили саме так, що сидить на лавці. Так до нього завжди може хтось підсісти, і він ніколи не буде один.
Старий пам'ятник Кузьмі в Луцьку. Фото: 24tv.ua
...І новий. Фото: podrobnosti.ua
- Як ви ставитеся до творчості і виступів групи "Скрябін" вже без участі Андрія?
- Це я наполягла, щоб вони продовжували виступати. І деякий час я дуже активно з ними зустрічалася. Зараз вони самостійніші. Зробили спільно зі Златою Огневич композицію "Вогонь і вода". Дуже сильна і потужна пісня. Вони повинні були зняти кліп, але їм щось там перешкодило.
- Розкажіть, що Андрій найбільше цінував у людях і чого не терпів?
- Слухайте його пісні – в них все сказано. "Не стидайся – то твоя земля. Не стидайся – то Україна", – як мені здається, тут все ясно. Або інша пісня: "По-моєму, чувак, нас кинули. Як лохів розвели за спинами". Також не потрібно зайвих слів. Він ніколи не міг залишатися таким неупередженим свідком. Його завжди непокоїло хамство в людях. І це все відбивалося в його піснях, кожна з яких це історія, це його переживання.
- Чи сниться вам син?
- Зараз ні, а відразу після аварії один раз приснився. Я весь час думала про те, що ж сталося, хто винен у смерті мого сина. І ось сниться мені сон, що в нашому саду, у прабабусі, чужі люди рвуть яблука, і рвуть їх зі злістю, прямо з листям, кидають їх у ящик так, що вони аж б'ються. Я виходжу з дому, а там Андрій сидить на лавці, як на коні. Я в нього запитую: а що ж сталося, хто винен? А він мені відповідає: "Мамо, я не винен".
Як повідомлялося раніше, на телеканалі "Україна" 17 серпня о 10:30 вийде спецпроект "Кузьма. Недомовлене", присвячений лідерові гурту "Скрябін" Андрій Кузьменку.
Також нагадаємо, що взимку 2018 року, в третю річницю загибелі Андрія Кузьменка сайт "Сегодня" поспілкувався з його колегами по групі. Читайте матеріал "Три роки без Кузьми".