Фото: maxkatz.livejournal.com
Перестрілка в Броварах досі у всіх на слуху, хоча з дня конфлікту минув уже тиждень. Кияни навіть в транспорті обговорюють вражаючі кадри, на яких люди зі зброєю в руках намагаються "навести порядок" з приміськими маршрутками "Бровари-Київ". Зловмисників продовжує відловлювати і заарештовувати поліція, проводяться обшуки за місцем їх проживання. Сайт "Сьогодні" поцікавився у київських чиновників і у експертів, чи зможе влада навести порядок в цій галузі, а також з'являться альтернативні види транспорту в цьому напрямку і з іншими містами-супутниками.
Експерти впевнені, що ера маршруток повинна залишитися в минулому. Більша частина такого транспорту знаходиться в жахливому стані, що несе небезпеку для пасажирів. Маршрутки і комфорт – це абсолютно протилежні речі. Існуюча мережа маршруток, яка сьогодні об'єднує міста-супутники з Києвом, не задовольняє потреби суспільства. Це суцільний хаос: черги, тиснява в салоні, бруд і великі інтервали руху між автобусами.
"Вражаюче шоу зі спецефектами ми побачили, на жаль, не в черговому бойовику, а просто на вулицях Броварів. Це стало можливим в результаті бездіяльності і самоусунення чиновників, які повинні стежити за регулюванням діяльності перевізників. Ні для кого не секрет, що "маршруточний бізнес" – це величезний оборот тіньових коштів, які осідають у чиїхось кишенях і аж ніяк не йдуть на розвиток транспортної галузі та інфраструктури", – розповідає сайту "Сьогодні" Олександр Вовченко, президент Інституту реформ і розвитку Києва.
За його словами, влада просто зобов'язана регулювати і контролювати цей ринок.
"В Інституті реформ і розвитку Києва вважають, що на противагу маршруткам повинні бути запущені екологічні великогабаритні автобуси і тролейбуси. І не тільки в Києві, а й між столицею та містами-супутниками. Чому досі у нас немає такого комфортного транспорту? Тому що людям, які стоять за маршрутками, це не вигідно. Але після всього, що сталося в Броварах, влада повинна зайняти в цьому питанні сильну позицію, з огляду на інтереси громадян, а не якогось окремо взятого бізнесу", – додає Олександр Вовченко.
Раніше київські чиновники запевняли, що в рамках реалізації проєкту столичної агломерації "Великий Київ" питання транспортного сполучення буде першим, який вони розв'язуватимуть. Наприклад, вже багато років обіцяють пустити тролейбус з Києва до Ірпеня. Але офіційних домовленостей досі немає. Втім, в київській мерії обіцяють налагодити транспортне сполучення не тільки з Ірпенем, але і з іншими містами-супутниками, наприклад, з Вишгородом. А до Броварів навіть планують продовжити червону гілку метро.
"Зараз в Києві активно будується метро на Виноградар. І всі фінансові ресурси йдуть, щоб добудувати дві заплановані станції. Продовження гілки метро до Броварів залишається для нас, як і раніше, далекою перспективою. І в найближчі рік-два ситуація навряд чи зміниться. Це перспективний напрямок, і метро до Броварів ми плануємо продовжити, але на порядку денному у нас зараз метро на Виноградар", – розповів сайту "Сьогодні" Володимир Прокопів, секретар Київради, заступник мера Києва.
Продовження відкритої ділянки метро до Броварів – давні плани влади. Фото: "Сьогодні"
Експерти скептично налаштовані стосовно обіцянок влади.
"Будівництво метро до Броварів – сьогодні ця заява має наліт популізму, адже згадаємо, скільки часу в Києві будується метро на Троєщину... Тому для початку потрібно запустити метро на Троєщину, яке дуже довго чекають мешканці Деснянського району. А до Броварів можна запустити тролейбусну лінію уздовж Броварського проспекту", – говорить Олександр Вовченко.
Міжміський тролейбус – не поширене явище в світі. Найдовший міжміський тролейбусний маршрут знаходиться в Криму, між Сімферополем і Ялтою. Фото: sevtrol.ru
Експерт з транспорту Олександр Кава, ексзаступник міністра інфраструктури України 2014 року, вважає, що до Броварів необхідно пустити муніципальну трамвайну лінію. Вона дозволить людям швидко добиратися з передмістя до столиці.
"Продовження гілки метро до Броварів – це всього лише фантазії. Я вважаю, що до Броварів доречно будувати трамвайну лінію від станції метро "Лісова" до центру і спальних районів Броварів. Лінія повинна проходити окремо від автомобільної дороги, щоб не створювати затори. Завдяки такій системі перевезень жителі Броварів отримають можливість доїжджати до метро "Лісова" за 15-20 хвилин. Зараз важко сказати, у скільки обійдеться такий проєкт, але я впевнений, що для бюджетів Києва і Київської області це цілком підйомні суми. Зрозуміло, що трамвайну лінію за рік не побудувати, на це піде 3-4 роки, але це реально розв'яже проблему транспортного сполучення між Києвом і містом-супутником. Після його завершення потреба в маршрутках відпаде сама собою", – пояснює сайту "Сьогодні" Олександр Кава.
За словами експерта, до Броварів можна також пустити електричку за типом німецьких S-Bahn – залізниця міської метрополії.
S-Bahn в Берліні. Фото: europa24.ru
"Її можна запустити, використовуючи лінію столичної міської електрички. З західної частини Києва, наприклад, від станції метро "Берестейська", до Броварів. Але інтервали руху таких потягів становитимуть 30 хвилин в годину пік, з огляду на інтенсивність руху потягів Київським залізничним вузлом. Тож оптимальним варіантом залишається будівництво трамвая від Броварів до станції метро "Лісова", – уточнює Олександр Кава.
Експерт додає, що замінити скандальні маршрутки можна і на інших напрямках з Києва, наприклад, до Вишгорода.
S-Bahn в Берліні. Фото: sbahn.berlin
"До цього міста-супутника Києва можна запустити систему Tram-Тrain (комбінований вид транспорту, з використанням існуючої трамвайної і залізничної інфраструктури міста). До Вишгорода вже прокладена промислова залізниця від станції метро "Почайна". Якби для цієї лінії придбати сучасні електропотяги, то їх можна було б запустити з Вишгорода до "Почайни" з інтервалом в 5-10 хвилин. Люди могли б добиратися до Києва за 15 хвилин, не витрачаючи час на простий в заторах", – говорить Олександр Кава.
Трамвай на залізничних коліях. Фото: wikiwand.com
До Вишневого можна побудувати лінію S-Bahnа з Центрального залізничного вокзалу.
"Для цього необхідно збільшити колійний розвиток на перегоні від Київ-Волинського до Вишневого. В результаті ми отримаємо S-Bahn з інтервалом руху в годину пік близько 10 хвилин. Цей проєкт цілком реальний і обійшовся б недорого. Стосовно агломерації – Ірпінь, Буча, Гостомель Ворзель, то там потрібно просто запустити електропотяги експреси в години пік у напрямку до Києва і назад. Вся інфраструктура там повністю готова, питання полягає тільки в рухомому складі та забезпеченні інтервалів руху в години пік не більше 20 хвилин", – запевняє колишній заступник міністра інфраструктури України.
А ось у напрямку до Обухова – проєкт може бути досить дорогим, але в той же час ефективним. Для його здійснення, за словами Олександра Кави, потрібно прокласти другий шлях на залізничній лінії від станції Київ-Московський до станції Нові Безрадичі, а далі зробити відгалуження до спального масиву Обухова. Там потрібно побудувати близько двох кілометрів нової лінії.
Міжміські трамваї – не рідкість для Європи. Так, на трамваї можна доїхати з Відня до його передмістя Бадена. Фото: lifegid.media
"До Василькова вже є існуюча залізниця. Там потрібно електрифікувати 10 кілометрів залізної дороги – від станції Васильків-1 в селищі Калинівка до станції Васильків-2 в самому місті-супутнику. Час руху потяга від Центрального залізничного вокзалу в Києві до Василькова становитиме 45 хвилин. До Борисполя теж потрібно зробити відгалуження від залізниці, яка йде у напрямку до аеропорту, в сторону щільної забудови в західній частині міста Борисполя. Там можна було б забезпечити рух електропотягів в годину пік з інтервалом близько 30 хвилин. Існуючий залізничний вокзал Борисполя знаходиться дуже далеко від спальних районів, і жителям міста-супутника іноді простіше доїхати до станції метро "Бориспільська" в Києві, ніж на вокзал в своєму місті", – пояснює Олександр Кава.
Щоб все це здійснити – потрібні фінанси. За словами Олександра Кави, фінансувати ці проєкти можна спільно з бюджету Києва і Київської області, а також з державного бюджету, а саме на інфраструктуру – будівництво залізничних колій і їх модернізацію.