Заява голови МЗС Угорщини Петера Сіярто про перегляд Угоди про асоціацію Україна-ЄС через новий український закон про освіту не більше, ніж блеф. Про це в інтерв'ю "Сегодня", коментуючи позицію Угорщини з цього питання, сказав український аналітик, заступник голови Ради із зовнішньої політики України Сергій Герасимчук.
За його словами, потрібно відзначити, що у нас був певний брак комунікації щодо закону. І, з одного боку Україна говорить, що обговорення з етнічними меншинами відбувалося, але з іншого, це не було донесено потрібним чином до наших сусідів і деякі правки приймалися безпосередньо під час голосування, ставши певною несподіванкою. Також потрібно враховувати і те, що Угорщина намагається всіляко підтримувати етнічних угорців, які проживають за кордоном, особливо напередодні парламентських виборів, в надії на їх голоси.
"Угорщина розглядає етнічних угорців, які проживають за кордоном, як пріоритетних кандидатів на громадянство. І Угорщина активно підтримує угорську меншини не тільки в Україні, але і в інших сусідніх країнах – в Словаччині, в Румунії, в Сербії. Безумовно, ст. 7 нашого закону про освіту привела до того, що це стало великим подразником для угорської зовнішньої політики, для якої це виглядає як певне придушення прав угорців. Хоча таким це не є. І ця ідея активно експлуатується ще і в передвиборному контексті – партія "Фідес" (прем'єра Віктора Орбана – Авт.) хоче отримати голоси тих угорців, які проживають за кордоном, які мають право голосу і паспорта", – пояснює експерт.
Зараз, на думку Сергія Герасимчука, потрібно спочатку подивитися, як імплементуватиметься закон про освіту і його ст. 7.
"Як неодноразово підкреслювала міністр освіти Гриневич до цього закону повинні бути підзаконні акти, квоти на мови будуть різними залежно від регіону і окремого навчального закладу, додатково буде закон про повну загальну середню освіту, яким це також регулюватиметься. І, безумовно, потрібно враховувати позицію Ради Європи – ми наполягаємо на тому, що вона може стати арбітром. Інша справа, ось так одноголосно кажучи, що ми покладаємося на Раду Європи, викликає у мене певне занепокоєння. Незрозуміло, чи є в українського уряду план "Б", якщо скажемо, Рада Європи скаже, що ст. 7 є-таки проблемною. Якщо буде такий висновок, нам потрібно буде вносити правки до закону або ж ігнорувати позицію Ради Європи", – вважає Герасимчук.
Стосовно того, як Угорщина реагуватиме, тут ми бачимо кілька дуже скандальних заяв угорського уряду, зокрема міністра закордонних справ. Йшлося про те, що Угорщина блокуватиме будь-які ініціативи України в ЄС, що тепер Угорщина говоритиме про перегляд Угоди про асоціацію
"Але є один дуже важливий момент – це питання санкцій – у нас є чітка заява Угорщини, що вони не будуть противником санкцій проти Росії через мовне питання. І це плюс. Стосовно Угоди про асоціацію, тут би я сказав, що в більшій мірі ми маємо справу з блефом. Переглянути Угоду про асоціацію надзвичайно важко, вона ратифіковано всіма країнами-членами ЄС і не може бути переглянуте за ініціативою одного. Причому в той час, коли у самого ЄС є суттєві претензії до Угорщини в плані поведінки щодо міграційного питання, демократичних стандартів, з її власним законом про освіту, який ставить під сумнів існування Центрально-Європейського університету", – підсумував Сергій Герасимчук.
Нагадаємо, під час візиту до Ужгорода міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що на майбутній зустрічі з європейськими колегами в Люксембурзі порушить питання про перегляд Угоди про асоціацію з Україною через новий закон про освіту, що недавно набув чинності.
Зокрема, через ст. 7 закону, яка, на думку Будапешта, обмежує права етнічних угорців, які проживають в Україні, на отримання освіти рідною мовою.
Більш того, про те, що Угорщина негативно ставиться до українського закону "Про освіту", Сіярто висловлювався ще на початку 2017 року, коли законопроект ще тільки набув розголосу.