фото: rbc.ua
Навряд чи у президента Польщі Анджея Дуди були сумніви щодо підписання поправок до закону про "Інституті національної пам'яті – Комісію з розслідування злочинів проти польської нації", який 26 січня підтримав Сейм, а в ніч на 1 лютого – Сенат без єдиної поправки. А заява Анджея Дуди про направлення окремих норм законопроекту на оцінку Конституційного трибуналу – швидше за все, хороша міна при традиційній грі, навіть за умови зовнішнього (Ізраїль, США і Україна) і внутрішнього (заклики опозиції) опору. Про це в коментарі сайту "Сегодня" сказав голова ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак.
За його словами, в даній ситуації ухвалена вчора, 6 лютого, заява Верховної Ради у відповідь на дії Варшави була майже своєчасною, враховуючи сесійний графік українського парламенту.
"Більш того, тон українського звернення вказує на бажання української сторони знайти шляхи порозуміння. Ну і, власне, одним з адресатів був президент Республіки Польща. Оскільки заява була анонсована, і проект постанови був розміщений на сайті ВРУ завчасно, можна вважати, що сигнал Анджей Дуда отримав", – вважає Геннадій Максак.
У той же час експерт підкреслює, що і в Україні є свої приклади про можливі кроки голови держави щодо підписання законів з делікатними нормами.
"Згадати тільки про останній випадок з новим українським законом про освіту. Я вже не кажу про час і форми прийняття закону про борців за незалежність у 2015 році. Тоді підклали свиню голові держави Броніславу Коморовському, який перебував з візитом в Україні і навіть виступив у парламенті (9 квітня на день виступу Коморовського Рада ухвалила закон про визнання УПА борцями за незалежність України – Авт.). Тому, політична доцільність перекриває далекоглядність і добросусідські відносини", – нагадує експерт.
У даній ситуації Україна повинна продовжувати взятий курс на максимальну деполітизацію процесу історичного діалогу з Польщею. У питанні ініціювання нових зустрічей, нових і традиційних майданчиків першу скрипку має грати Петро Порошенко.
"Не звертаючи уваги на вищезгадані польські дії, офіційний Київ повинен тримати вікна можливостей відкритими для переходу на бюрократичний рівень. Тут навіть вибори в Україні (в 2019 році президентські, і парламентські – Авт.) можуть більше масла у вогонь підлити. Поки що політичні партії не увійшли в азарт передвиборчих перегонів, слід подбати про старт процесу, а лютнева зустріч на рівні віце-прем'єрів Розенка і Глинського таки має відбутися", – підсумував Геннадій Максак.
Нагадаємо, вчора Верховна Рада 242 голосами "за" підтримала заяву-звернення до польського президента не підписувати скандальні поправки до закону про Інститут національної пам'яті, якими вводиться кримінальна відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів".
Відразу після цього Анджей Дуда заявив про підписання законопроекту, уточнивши, що окремі положення закону відправить на оцінку Конституційного трибуналу.