Як правило, самим фрілансерам не варто по
Щорічно число фрілансерів в Україні зростає. Так, за даними найбільшого українського фріланс-сервісу Freelancehunt в 2017 р на майданчику було зареєстровано 220 тис. фрілансерів, тоді як в 2016 році ця цифра сягала лише 165 тис. До такого виду заробітку відносяться по-різному, деякі вважають, що це несерйозний підробіток на час, інші ж упевнені, що це робота майбутнього, без прив'язки до будь-якої фірми або організації.
Так чи інакше, фріланс стає все більш популярним, як у всьому світі, так і в нашій країні. Але не варто забувати, що тут теж існують свої складності, одна з яких – легальність такого заробітку.
З одного боку, робота на фрілансі – це свобода і повна незалежність, а з іншого – величезні ризики того, що тобі просто не заплатять за виконане завдання. Якщо роботодавець вирішить скористатися вашими послугами, а після – ніяк це не оплатити, приягнути його до відповідальності навряд чи вийде. Тому досвідчені фрілансери намагаються вибирати перевірених роботодавців і наводити про них довідки, щоб не бути обдуреними.
"Законодавчо фріланс у нас якось не дуже прижився . Ні старий КЗпП , ні проект нового нічого дуже приємного для фрілансерів начебто не придумали . Тому за старою звичкою краще порекомендувати максимально документувати взаємини , щоб зафіксувати факт їх наявності та результатів , які є , і які потрібно оплатити " , – розповідає Пашкіна.
Так , за результатами опитування, яке проводив портал rabota.ua в минулому році , 40 % респондентів відповіли , що знаходять роботу на фрілансі за рекомендаціями знайомих . Такий спосіб зазвичай зменшує ризик бути обманутим . Але , як би там не було , поки що українське законодавство не може захистити інтереси фрілансерів .
"На сьогоднішній день прямої заборони на фріланс ми в законах України не знайдемо , так само як і визначення " фрілансу " . Цивільний кодекс України гарантує нам свободу договору , а право на підприємницьку діяльність гарантовано ст . 42 Конституції України та Господарським кодексом . У той же час , існує вже цілий перелік вироблених судовою практикою критеріїв , коли фріланс визнають замаскованою трудовою діяльністю , і навпаки " , – пояснює в коментарі сайту " Сегодня" старший юрист EXPATPRO Тетяна Ященко.
Так, наприклад, нещодавно був випадок, коли Державна служба України з питань праці прийшла з перевіркою в черкаську IT-компанію і виявила порушення трудового законодавства по 11 співробітникам, з якими компанія співпрацювала за цивільно-правовими договорами – на фрілансі. Сказати, хто правий, а хто винен, в цій ситуації досить складно. У компанії запевняють, що всі документи у них були в порядку, а от в Держпраці вважають, що компанія не повинна була укладати цивільно-правові договори з розробниками, а замість цього повинна була прийняти їх в штат за трудовим договором. Зараз фірмі загрожує великий штраф.
Справа в тому , що фрілансери часто співпрацюють за цивільно – правовим договором , в Держпраці ж вважають , що всі фізособи за замовчуванням повинні бути оформлені виключно за трудовими договорами . Варто відзначити , що між цими договорами є різниця . Трудовий договір – це , фактично , угода про здійснення і забезпечення трудової функції . Тобто співробітник підпорядковується внутрішньому розпорядку і виконує будь-який обсяг роботи у визначений договором термін .
У цивільно – правових договорів є різні підвиди , але найбільш поширений – це договір на виконання робіт . Предметом ЦПД є виконання робочим чітко визначеного обсягу послуг , тому такий тип договору кардинально відрізняється від трудового . У Держпраці ж намагаються довести , що працівники , які оформлені за цивільно – правовим договором за фактом функціонують як повноцінні співробітники ( оформлені за трудовим договором ) , а значить – вони неправильно оформлені .
Юрист пояснює , що поширені договори саме на надання послуг , предметом яких є сфера основної діяльності замовника . Тому , якщо замовник займається розробкою ПЗ , то для Держпраці здається підозрілим те , що компанія залучає інших розробників на фрілансі , адже у неї в штаті повинні бути співробітники , які виконують ці ж функції .
"Штраф накладається на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ( ФОП ) , які виступають в ролі роботодавців або замовників послуг . В основному штрафують за " неправильне " оформлення працівників: Держпраці за замовчуванням розглядає фрілансера як найманого працівника . А оскільки , зрозуміло , ніякого трудового договору немає – порушення в наявності" , – говорить Тетяна Ященко.
Сам же фрілансер , якщо він працює за цивільно – правовим договором , постраждати від дій Держпраці не зможе , тому що в цьому випадку немає ніякого приховування податків , і вони сплачуються аналогічно податкам з трудових відносин .
"Трохи складніше , якщо фрілансер ФОП – в такому випадку більше ризиків припускати податкову оптимізацію . Але все доказово : важлива наявність договору , подача податкової звітності відповідно до вимог ситуації , наявність оплат згідно з підписаними актами приймання – передачі", – говорить юрист.
Правда , навіть якщо фрілансер є ФОП – штрафи його все одно ніяк не торкнуться . Юрист пояснять , що згадана складність стосується податкової , а не Держпраці . Наприклад , якщо ФОП працює тільки з одним замовником , за видом діяльності , який і у ФОП і у замовника однаковий , є ризик , що податкова інспекція ініціює розслідування , але , ймовірність цього досить мала.
Більш докладно про підводні камені фріланс – зайнятості , читайте в матеріалі сайту " Сегодня": Робота на фрілансі: що потрібно знати і кого за це можуть оштрафувати.