Діти, яких буллять, в зоні ризику скоєння самогубств. Фото: depositphotos
Булінг – далеко не нова проблема як для всього світу , так і для України зокрема . За одним цим словом стоять тисячі психологічних проблем у дітей і зламаних життів. Згідно з даними звіту фонду ЮНІСЕФ в 2017 р. в Україні 24% дітей стали жертвами цькування в школах.Причому 40 % постраждалих нікому про це не розповідали .
Всього в світі піддається цькуванню близько 150 млн дітей – кожен другий учень у віці від 13 до 15 років .
У Міносвіти України відзначили , що в 2017 р до вітчизняних психологів надійшло близько 109 тисяч звернень з приводу булінг у. Як бачимо , це не поодинокі випадки , а цілком системний процес , який спостерігається по всьому світу . У новинах часто з'являється інформація про випадки булінгу : тут і масові побиття , і психологічна травля і навіть цькування з боку вчителів , а не тільки однокласників . Як наприклад, було у випадку з 13-річною ученицею з Маріуполя, які керівництво школи і весь педагогічний колектив почав цькувати за малиновий колір волосся.
Зараз , однак , ситуація зрушила з мертвої точки – про булінг заговорили в парламенті . Так , в жовтні Рада прийняла в першому читанні законопроект №8584 , який повинен протидіяти булінгу і ввести за нього штрафи не тільки для агресорів , а й для їхніх батьків , а також для вчителів , які приховують факти цькування в школі .
Викорінити булінг одним законопроектом нем ожливо . Тут потрібен комплексний підхід , і , в першу чергу , потрібно проводити роз'яснювальні роботи з дітьми . Олена Кривуляк , координатор національної дитячої " гарячої лінії " , вважає , що обов'язково потрібно говорити з дітьми про цю проблему , проводити різні заходи , тренінги , бесіди з приводу толерантності .
" Не можу сказати , що немає ніякої логіки в тому , що хочуть почати штрафувати . Звичайно , як міра відповідальності це може бути . Але ми в своїй роботі намагаємося попереджати такі явища , впроваджувати превенції . Боротися не з самим фактом буллінг , а докладати якомога більше зусиль для попередження цього . В українських школах компонент превенції істотно просідає " , – говорить Кривуляк .
Дуже часто булери просто не знають , як вести себе інакше . У багатьох випадках діти – агресори і самі схильні до насильства в сім'ї . Їх можуть бити батьки , старші брати або сестри , внаслідок чого такі діти просто йдуть на вулицю , в школу і зганяють злість на тих , хто слабший . Таких дітей просто не навчили жити в соціумі , справлятися зі стресом , не зривати свої емоції на інших . Для них агресія – спосіб самозахисту .
"Сам факт запровадження штрафів за булінг говорить про те, що суспільству необхідно, щоб в першу чергу когось покарали. Насправді, штрафи за булінг – лише засіб попередження, навряд чи вони будуть працювати повноцінно. По-перше, найпоширенішим проявом булінгу є бойкот, часткове ігнорування або повне усунення дитини з колективу. Або може бути інший прояв – плітки. Видається проблематичним довести в суді такі порушення. Інша особливість – булінг є кваліфікованим правопорушенням. Згідно із законом, це не просто застосування насильства, а застосування насильства (фізичного або психологічного) з метою підпорядкування жертви своїм інтересам. Тобто, на суді треба довести не тільки факт насильства, а й те, що воно було скоєно з метою контролю однієї дитини над іншою", – зазначає Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму .
Богдан Петренко додає , що покарання не вирішує проблему : булер може просто затаїти образу і помститися пізніше . Найголовніше в ситуації з цькуванням – знайти причину такої поведінки дитини .
У парламентському законопроекті також прописано , що Міністерство освіти повинно буде розробити план заходів з протидії булінгу . Правда , зараз ні батьки , ні вчителі , ні самі діти не знають , як же дієво протистояти цькуванню .
Більш докладно про те , що таке булінг і як з ним впоратися , читайте в матеріалі сайту "Сегодня": Булінг навиворіт: як шкільне цькування ламає психіку дітей і що з цим робити.