Крістін Лагард від імені МВФ обіцяла нам 40 млрд доларів, але можемо отримати у вісім разів менше. Фото з архіву "Сегодня"
Україна знаходиться в переддефолтному стані, незважаючи на отриманий на початку березня перший транш нового кредиту від МВФ в $5 млрд (всього за 4 роки ми отримаємо $17,5 млрд), вважають експерти міжнародного рейтингового агентства Moody's: вони знизили суверенний кредитний рейтинг України з Caa3 до Ca, з негативним прогнозом.
Наступний щабель в цьому рейтингу – дефолт, або неможливість вчасно розплатитися за держборгами із зарубіжними кредиторами. Це, в свою чергу, відчутно позначиться на житті країни: ціни на продукти зростуть, банки обмежать виплати депозитів, багато установ опиняться під загрозою закриття, а бізнесмени перестануть платити податки: багатьом з них доведеться або "зачаїтися", або ж піти з ринку. Ми розібралися, чого чекати українцям у разі дефолту.
СУТЬ ПРОБЛЕМИ. Як роз'яснив нам президент Украналітцентру Олександр Охріменко, для того щоб уникнути фінансового краху країни, нам потрібна реструктуризація заборгованості, що накопичилася (за інформацією прем'єра Яценюка, в 2015 р. Україна повинна виплатити $11 млрд). Така реструктуризація є однією з умов отримання Україною подальших траншів від МВФ.
Причому Фонд не дозволяє нашому Мінфіну платити за чужими боргами грошима, виділеними МВФ, – ними можна погасити тільки попередні позики Фонду. Тому вихід у нас один: розстрочити платежі іншим кредиторам (яких близько $8 млрд) до 1 липня – інакше, як заявив керівник місії МВФ в Україні Микола Георгієв, "кредитна політика Фонду буде переглянута", а це загрожує втратою другого траншу МВФ.
Експерти оцінюють ймовірність настання дефолту в найближчі три місяці як 50/50, і відзначають, що ближче до кінця терміну наша сторона піде на поступки і підвищить відсотки за продовження користування кредитами або виплатить частину боргу. "Одна з головних проблем – позиція Росії: та заявила, що не згодна на реструктуризацію позики в $3 млрд, які взяв в 2013 р. Кабмін Миколи Азарова. Але якщо виплатити борг росіянам, цього не зрозуміють інші кредитори. Тому Moody's дав прогноз про велику ймовірність дефолту", – пояснив Охріменко.
Бізнес: крупний замре, невеликий – розквітне
За словами керівника проекту "Успішна країна" економіста Андрія Блінова, український бізнес працює в тяжких умовах вже рік: підприємцям складно отримати кредити з-за кордону – грошей їм або не дають взагалі, або дають, але під відсоток, набагато вищий від ринкового (20% і більше у валюті).
"Великий бізнес зараз "затаївся" і працює з мінімальними вкладеннями, не створюючи запасів продукції, – говорить експерт. – Що стосується дрібного, то при дефолті сфера "купи-продай" за фактом розквітне. А ось з податків буде спад – дрібний бізнес високі податки платити не стане. При цьому в меморандумі з МВФ прописано, що з липня весь бізнес повинен працювати із застосуванням касових апаратів (зараз ринкові торговці і невеликі магазини під цю вимогу не підпадають).
Як розвиватиметься ситуація, сказати складно. Але я прогнозую, що цю вимогу навряд чи будуть виконувати в термін через серйозний опір тіньової сфери. Реакцію МВФ передбачити не можна, але це може стати однією з причин затримки другого траншу".
Охріменко ж вважає, що найгірше доведеться середньому бізнесу: його послуг потребують насамперед великі структури (виготовлення оснащення, постачання матеріалів, запчастин, транспортні, ремонтні роботи тощо).
"В умовах дефолту все це виявиться незатребуваним, і їм доведеться згортатися", – говорить Охріменко.
Натомість, на думку Лисицького, практично не постраждає агросектор: він в основному працює на експорт, і в останні роки активно розвивається, незважаючи на загальний спад в економіці. Але в умовах різкого зниження доходів населення через безробіття та інфляції влада може піти на квотування експорту зерна, м'яса, соняшникової олії і молочної продукції, поставивши бізнесменам умови: для продажу за кордон треба забезпечити внутрішній ринок за доступними для населення цінами, як це було раніше з пшеницею, ячменем і "олією".
Соцвиплати: Можливі затримки
Вплив дефолту на соцвиплати поки прогнозувати важко – воно залежить від того, якою виявиться політика влади. На думку Охріменка, можливі два варіанти: якщо уряд стане стримувати інфляцію і не допустить друкування нових грошей для своєчасних виплат пенсій і зарплат бюджетникам, то можливі затримки з їх видачею і заморожування соцстандартів. Може навіть не бути вже закладеного до держбюджету підвищення з грудня мінзарплат і мінпенсії на 13%. У разі ж виходу цін з-під контролю владі доведеться діяти "навздогін", і підвищувати зарплати і пенсії мало не щомісяця, щоб люди могли вижити. Що, в свою чергу, буде ще сильніше накручувати інфляцію.
Блінов, у свою чергу, нагадує: в меморандумі з МВФ сума емісії гривні обмежена 130 млрд грн. На його думку, влада України навряд чи підуть на перевищення ліміту, так як співпраця з Фондом – єдиний спосіб для України вижити. "При зриві термінів виконання показників, обумовлених меморандумом (реструктуризація боргів, введення касових апаратів тощо), і затримці наступного траншу почнуться нові складні переговори про пом'якшення умов кредитування. Це означає, що затримки і заморожування соцвиплат набагато більш вірогідні, ніж їх зростання за рахунок включення друкарського верстата", – вважає Блінов.
Роботу втратить кожен четвертий
Кому точно буде гірше всіх через дефолт – так це найманим працівникам, які трудяться в приватних структурах. Всі експерти сходяться в одному: рівень безробіття, як прихований, так і офіційний, різко зросте. Вона може вирости за рік до 25% і більше (зараз близько 11%).
"Перш за все втратять роботу банкіри, юристи, економісти, журналісти та інший "офісний планктон", – прогнозує Лисицький. – Робочих на виробництвах, особливо кваліфікованих, звільняти не будуть, але переведуть на неповний робочий день або відправлять у неоплачувані відпустки. Багато звернуться до Центрів зайнятості, але там їм зможуть запропонувати в основному малооплачувану роботу. Також можливі затримки з виплатами допомоги з безробіття".
За словами Охріменка, перший час ті, у кого є заощадження, стануть жити на них. А потім почнеться міграція населення за трьома напрямками – ті, у кого є присадибні ділянки, займуться вирощуванням сільгосппродукції, жителі східної частини України знову поїдуть на заробітки, а жителі західних регіонів почнуть всіма правдами і неправдами виїжджати в пошуках кращого життя в Європу – хоча, за прогнозами, ЄС посилить візовий режим з нашою країною.
"Що стосується зарплат, то реальні доходи, – тобто з урахуванням інфляції, – однозначно впадуть, причому на 20-25% (зараз середня номінальна зарплата в Україні 3500 грн). А ось номінальні можуть і збільшитися – в тому числі за рахунок того, що платитимуть більше тим, кого не звільнять. Значно зросте тіньова економіка і тіньові доходи населення, що не враховуються статистикою. І це ще більше посилить ситуацію з надходженням до бюджету податків на зарплату", – говорить Охріменко.
Ціни: виростуть через компослуги і долар
У питанні, наскільки піднімуться ціни через дефолт, думки експертів розійшлися. Блінов вважає, що інфляція цього року складе не більше 40-45%, причому в основному через зростання цін на газ і компослуги. Нагадаємо: вартість комуналки, на вимогу МВФ, повинна за два роки дійти до економічно обґрунтованою. Тобто після квітневого підвищення в цьому році можливе ще одне – приблизно вдвічі від нинішнього рівня. Продукти ж і промтовари, на його думку, подорожчають ненабагато, так як ціни на них відрегулюють попит та пропозиція: дорогу їжу стануть купувати менше, а від великих покупок (побутова техніка тощо) багато вимушено відмовляться. Тому ринок промтоварів серйозно збідніє.
Охріменко ж упевнений: якщо стане зрозуміло, що борги реструктуризувати не вдасться, а МВФ припинить фінансування, то нашим властям вже не треба буде виконувати зобов'язання по росту тарифів на комуналку, і це знизить інфляцію. Але її може підвищити курс долара: гривня після дефолту неминуче обвалиться, а значить – подорожчають прив'язані до валюти бензин, газ та імпортні ліки.
Банки: вклади не повертають і закриваються
На думку Охріменка, в день оголошення дефолту в Україні почнеться паніка на фінансовому ринку. "Люди почнуть знімати гроші з рахунків і скуповувати валюту, це може привести до краху всієї банківської системи, – говорить Охріменко. – Щоб цього уникнути, влади повинні одночасно з оголошенням дефолту, причому заздалегідь не афішуючи, ввести обмеження – наприклад, на продаж валюти, щоб не допустити обвалу курсу гривні, і на дострокове вилучення депозитів.
При закінченні терміну депозитного договору також варто обмежити максимальну суму, яку можна взяти з банку. Тим, хто продовжить договір – регулярно і вчасно виплачувати відсотки. У такому випадку банківська система зможе встояти. Паніка вляжеться через 3-4 місяці, і тоді обмеження можна скасувати.
На думку заступника голови правління великого банку Ігоря Львова, при дефолті виплати населенням відсотків за кредитами впадуть, тому багато комбанки втратять свій заробіток і не зможуть продовжувати кредитування: "Доведеться заробляти на дрібних послугах – продажу валюти, комісії за проводку платежів. Будуть скорочення. А багато банків можуть закритися".