Єдиний авіаційний простір. Скасує обмеження на кількість авіарейсів до Європейського Союзу. Фото: airport.kiev.ua
Президент Петро Порошенко відкликав всіх українських представників з органів СНД. "Сегодня" з'ясувала, до яких європейських інституцій на противагу результату з СНД хоче приєднатися Україна.
Наш шлях – Європа
"Я підписав указ про відкликання всіх представників з усіх статутних органів СНД. Нам там нічого більше робити", – заявив гарант в суботу під час святкування Дня Європи.
Спікер СНД Володимир Ніканоров відразу ж нагадав, що в апараті СНД зараз немає працівників з нашої країни – ще 2014 року їх відкликали, так і не призначивши нових. Уже вчора президент пояснив, що таким чином Україна "виходить з зони російського впливу і закриває постійне представництво при СНД". Порошенко додав, що наше майбутнє – в Європі. Раніше посол ЄС Хью Мінгареллі, анонсуючи саміт Україна-ЄС, який відбудеться в липні, назвав європейські інституції, до яких хоче приєднатися наша країна. Серед них він особливо виділив європейські Митний і Енергетичний союзи.
Товари
Вступ до Митного союзу дозволяє приєднатися до єдиного економічного простору Європи. Ставши його членом, наша країна отримає право вільно продавати свої товари в Євросоюзі. Правда, у його немає можливості домовлятися з третіми країнами – спільну позицію митного союзу висловлюють керівні органи ЄС.
Труби
Приєднання до Енергетичного союзу, який почали створювати 2015 року, має на увазі об'єднання української і європейської енергосистем. Єврокомісар з питань енергетики Мігель Аріас Каньєте три роки тому заявив, що на його створення до 2020-го потрібно витратити 1 трлн євро. За словами енергоексперта Дмитра Марунича, сам союз наразі так і не створений.
"Але зараз є Енергоспівтовариство ЄС, куди Україна вступила ще 2013 року. Навіщо потрібен сам союз? Це добре можна пояснити на прикладі газового трубопроводу. Є труба, і будувати другу трубу для забезпечення конкуренції дорого і недоцільно. Тому, за правилами цього пакета, потрібно забезпечити рівний доступ до цієї труби різного роду постачальникам. В результаті ми отримуємо конкуренцію – є багато трейдерів, вони конкурують, пропонують споживачеві різну ціну і так далі".
І відкрите небо
Ще одна мета України – приєднання до угоди про "Відкрите небо". Ще у вересні минулого року українська влада внесла на розгляд керівництва ЄС цю ідею.
"Основне, що дає єдиний авіаційний простір, – це скасування двосторонніх угод для виконання авіаперевезень між країнами Євросоюзу та України, – пояснює транспортний експерт Олександр Кава. – Зараз угоди регламентують, скільки авіакомпаній, скільки рейсів і на яких маршрутах можуть виконувати між країнами. Єдиний авіаційний простір передбачає скасування цих обмежень і по суті будь-яка авіакомпанія на маршруті між ЄС і нашою країною зможе виконувати такі рейси, просто отримавши узгодження часу вильоту та і прильоту в аеропортах".
Без роумінгу, і блокчейн на держслужбі
Україна також планує підключитися до єдиного цифрового простору з ЄС. Перший віце-прем'єр-міністр Степан Кубів на зустрічі з єврокомісаром з питань цифрової економіки Гюнтером Оттінгером в рамках обговорення єдиного цифрового простору поговорили про широкомасштабний запуск нових форматів зв'язку в Україні.
"Також дуже актуальним спільним проектом є зменшення плати за роумінг до рівня українських тарифів. Цей проект уже реалізований в ЄС, але щоб він запрацював, у нас потрібно створити єдиний цифровий простір ЄС – Україна", – підкреслив Кубів.
У вересні минулого року Європейський парламент підтримав ініціативу про скасування для українців плати за роумінг в ЄС.
Крім того, минулого місяця 22 європейські держави для розвитку єдиного цифрового простору і ринку на території ЄС підписали угоду про розвиток на їх території блокчейн-технологій..
"У майбутньому держслужби також використовуватимуть цю технологію. Вона – чудова можливість для Європи захистити персональні дані", – заявила єврокомісар Марія Гебріел.