Флешмоб по-українськи: віджимаються для армії і збирають сукні

20 травня 2018, 05:48
Навіщо проводяться флешмоби і як вони ведуть до громадянського суспільства

Танцювальний флешмоб на Хрещатику. Щорічно

Дивно, але факт: перші флешмоби проводилися в Україні задовго до появи інтернету. Саму назву "flash mob" ( "миттєвий натовп" – англ.) придумали значно пізніше в США. Під флешмобом малася на увазі спланована масова акція, в якій група людей з'являється в громадському місці і виконує заздалегідь обумовлені дії, а потім розходиться. Пізніше цим словом стали називати будь-яке дійство, в якому бере участь більше десяти осіб. В останні роки в Україні пройшла ціла хвиля флешмобів. Теми найрізноманітніші: і грудне вигодовування, і українська пісня, і народні обряди, і благодійність. Ми розповімо про найцікавіші флешмоби, які проходили в нашій країні.

#вперше в 1979: ловили злодія і тонули

Олег Красіловський ( на фото – третій зліва ) – один з організаторів перших флешмобів, журналіст, який живе нині в Берліні, розповідає :

"Все началось спонтанно и было, скорее, проявлением хулиганства и бесшабашности. Шел 1979 год. Мы с однокурсниками по КПИ часто прогуливали лекции. К нам в студгородок приезжали друзья из универа — такие же прогульщики. Дабы скрасить серые студенческие будни, мы выходили на самую оживленную улицу студгородка, выстраивались напротив обычной пятиэтажки, задирали головы вверх в направлении какого-нибудь балкона и, энергично размахивая руками, принималась оживленно что-то обсуждать. Прохожие останавливались и подходили, пытаясь выяснить, что случилось. Некоторые на полном серьезе выдвигали свои версии "событий". (Улыбается.) Собиралась толпа, мы незаметно растворялись в ней, уходили и продолжали, хохоча, наблюдать за всеми из-за угла. Минут через 20 народ в недоумении расходился. Порой удавалось собрать таким образом 20—30 незнакомых между собой людей. Мы куражились вовсю в погоне за рекордом! Все зависело от стартовой убедительности "инициативной группы". Помню, однажды кто-то из зевак даже вызвал пожарных — и мы быстро ретировались. Весной обязательно устраивали "акцию" под кодовым названием "Грачи прилетели": дружно взбирались на деревья, изображая птиц на ветках. При этом громко каркали и чирикали — прохожие оборачивались и крутили пальцами у висков".

Але найризикованішою з усіх витівок був спектакль " Злови злодія ", згадує Красіловський .

"Я обычно исполнял роль грабителя, который якобы выхватывал у прохожего сумку. Группа из 8—10 человек оказывалась в толпе, и когда я пробегал мимо них с "добычей", с разных сторон доносились крики и свист. Из толпы всегда выдвигались пара-тройка сознательных граждан, которые начинали преследование. Но меня, золотого значкиста ГТО по бегу, догнать было почти нереально! Если такое все же случалось, в корпусе КПИ меня радостно встречал якобы приятель, которому я "принес" его сумку, — рассказывает мужчина. — Догонялы тушевались, видя, как тот доставал из сумки книжку Горького "Мать", обнимал и благодарил меня со словами "Очень своевременная книга". (Смеется.) Конечно, всегда был риск нарваться на милицию, но кураж и жажда адреналина превозмогали страх!" 

Влітку події, за словами Красіловського, розгорталися на пляжі Гідропарку. Його компанію сильно дратували двоє таких собі красенів – спортсменів, місцевих рятувальників. Вони відверто кадрили дівчат на лежаках, пропонуючи безкоштовний масаж .

Реклама

"В разгар этих "процедур" 7—8 человек одновременно начинало "тонуть" — весьма натурально взывая о помощи. Иногда это просто было одновременное заныривание под воду с разных мест, а затем дружное всплытие в одной точке. Пляжные красотки напрочь забывали о "массажистах" и приподнимались со своих мест. Бинго! А на старших курсах мы наблюдали, как наши коллективные приколы повторяли юные студенты. Разумеется, с нынешними масштабами флешмобов наши проделки не сравнить. Но все же, выходит, мы были первыми".

Студенти КПІ. Перші флешмоби в 70-х придумували заради куражу. Фото: архів О. Красіловського

#Ice Bucket Challenge: Опра, Гейтс і Лобода

Міжнародний флешмоб Ice Bucket Challenge ("Випробування відром крижаної води " ) стартував в 2014 році. Він був покликаний привернути увагу до проблеми бокового аміотрофічного склерозу ( захворювання, яким страждав, зокрема, Стівен Хокінг ) і організувати збір коштів на боротьбу з недугою. Правила флешмобу полягали в тому, щоб його учасники виливали на голову відро крижаної води і кидали виклик трьом людям. Ті повинні були або прийняти його і протягом доби зробити це обливання, або відправити не менше $ 100 фонду боротьби з БАС .

Втім, багато медійні особистості і обливалися, і охоче жертвували кошти. Придумав акцію 27 – річний американець Корі Гріффін після того, як цей діагноз був поставлений його другові. Корі і сам пожертвував в фонд боротьби з БАС $ 100 тисяч .

За місяць в Ice Bucket Challenge взяли участь мільйони людей по всьому світу. Серед них – Марк Цукерберг, Міккі Рурк, Леді Гага, Джастін Бібер, Він Дізель, Білл Гейтс, Опра Уїнфрі, Тімберлейк, Джордж Буш, Стівен Кінг і інші відомі люди. У підсумку за серпень було зібрано $ 15,6 млн і вилито 22 млн літрів води .

Реклама

В Україні акцію активно підтримали – місяць в соцмережах сотні людей викладали фото з " водоспадом " над головою. Не відставали і наші селебреті. Серед активістів обливання були помічені Світлана Лобода, Євген Нищук, Даша Малахова ( замінила воду молоком ), Василіса Фролова, Даша Шаповалова, Ігор Пупков та інші. Саме цей флешмоб став початком кількох патріотичних акцій .

Обливалися всі! На боротьбу з БАС в світі зібрали $ 15,6 млн

#Подаруй сукню сироті

Починаючи з 2010 року волонтери проводять благодійні акції по збору одягу на випускний для сиріт. Рух активно підтримують українці, які проживають в США. Цього року рух набув характеру всеукраїнського флешмобу " Подаруй наряд випускнику дитячого будинку ". Організатори запропонували всім небайдужим долучитися до збору випускних нарядів, взуття та аксесуарів .

Реклама
Не секрет, що у вихованців цих закладів немає підходящої для такого випадку ошатного одягу. А сукні та костюми, колись віддані інтернату за непотрібністю, передаються " у спадок " і виглядають сумно. Організатори закликали українців віддавати цим дітям такі речі: сукні, брюки і костюми, взуття .

Тих, хто підтримав дітей, чекає сюрприз: фото випускника в подарованому вбранні. Зараз волонтери розвозять і вручають обновки адресатам: тепер вибрати сукню чи костюм до душі зможе кожен випускник інтернату або дитбудинку .

#22PushupChallenge: впал — віджався!

У січні 2017 року підтримку ветеранів АТО з посттравматичним розладом в соцмережах стартував флешмоб, суть якого полягала в наступному: віджатися від підлоги 22 рази і передати естафету іншому. Про це повідомив на своїй сторінці в соцмережах учасник бойових дій Леонід Остальцев .

Він озвучив статистику департаменту у справах ветеранів в США за 2014 рік, згідно з якою 22 ветерана щодня (! ) зводять рахунки з життям. Саме ця цифра лягла в основу руху # 22Kill, на сайті якого можна було жертвувати гроші. " Флешмоб дійшов і до нас, хоча історія його виникнення відома не всім, – написав Леонід. – Ми тільки почали стикатися з цією проблемою ". Зрозуміло, Остальцев взяв участь у флешмобі і опублікував відео своїх віджимань .

Дальше більше. За пропозицією гонщика і волонтера Олексія Мочанова умови акції в Україні ускладнилися: він закликав віджиматися 22 дня поспіль по 22 рази. Виклик прийняли волонтери, бійці, чиновники. До флешмобу приєднався і командир роти 80 – ї десантно – штурмової бригади Сергій Романовський, що втратив в боях ногу. Офіцер зняв зворушливе відео: маленький син сидів у нього на спині, поки ветеран віджимався. Його приклад наслідували й військові, і цивільні люди .

Не обійшлося і без критики. Один з журналістів заявив, що в Україні флешмоби приходять в форматі " розваги ", тоді як в світі це робиться для збору пожертвувань. Після чого запропонував ускладнити#22PushupChallenge: не тільки віджиматися, але і перераховувати гроші на допомогу реабілітації ветеранів АТО .

Масові віджимання на плацу. Першими флешмоб # 22PushupChallenge в Україні підтримали військові

#селфі з Кобзарем і метро

9 травня 2018 року в столичному парку Шевченка відбулася фінальна акціяміжнародного флешмоба Global Shevchenko, присвячена дню народження поета. Сотні киян одночасно декламували вголос вірш з циклу " В казематі " та інші твори Шевченка. У форматі акції організатори влаштували " фотосушку " – 100 знімків учасників флешмобу. Ініціативу підтримали понад дві тисячі осіб з 14 – ти країн світу – зокрема з Австралії, Аргентини, Греції, Грузії, Данії, Канади, Латвії, Польщі, Угорщини, Чехії та інших .
Свою лепту внесли й зарубіжні журналісти з Сирії, Індії і США: вони виклали в соцмережі відео, на яких читають вірші Тараса Григоровича .

По всій Україні учасники флешмобу робили фото та Селфі, знімали відеоролики біля пам'ятників Кобзарю .

Креативну ідею підтримав і Київський метрополітен: пасажири могли оплатити проїзд ... декламацією вірша Шевченка .

Акція пройшла по всій країні

#LOTS OF SOCKS: нардепи і яскраві шкарпетки

21 березня 2017 року українські телеканали в числі головних новин дня повідомили про те, що народні депутати прийшли в Раду в різних шкарпетках !

Як з'ясувалося, таким чином вони демонстрували приєднання до міжнародного флешмобу на підтримку людей з синдромом Дауна. суть акціїLOTS OF SOCKSв тому, що люди, які виражають толерантність і моральну єдність зі страждаючими синдромом Дауна, надягають яскраві шкарпетки різних кольорів – як символ додаткової хромосоми. Особливо креативні учасники у всьому світі роблять з шкарпеток шарфики або прикріплюють їх на лацкан піджака або на сумку. У нашій країні всі, хто приєднався до флешмобу, викладали свої фото з різнокольоровими аксесуарами в соцмережі з хештегом #LOTSOFSOCKS .

" Якщо на різнокольорові шкарпетки люди звернуть увагу і запитають: " Що це? ", Розкажи їм про синдром Дауна ", – рекомендували прихильники акції. В цьому році фотографії доповнював підпис: " Сьогодні 21 березня – Всесвітній день людей з синдромом Дауна. Це такі ж українці, як і ми " .

#витягни кота і #стань зомбі

У світі проходять часом зовсім безглузді флешмоби. Так, в Японії люди фотографували своїх котів, витягнувши їх в повний зріст. Фото розміщували в соцмережах. У США серед білого дня прогулювалися ... зомбі, а в соцмережах сміливці розміщували фото з презервативом, наповненим водою, на голові. В Австралії величезний успіх мала акція # планкінг: лежати на животі, витягнувши руки, в найдивніших місцях .

Кіт у повний зріст: мяу!. Фото: Fishki.net

"Флешмоби — це лайт-версія громадянської позиції плюс самовираження"

Олексій Антипович, соціолог:

"Флешмобы — это прежде всего возможность для любого почувствовать себя частью чего-то социально значимого и полезного. С одной стороны, подобные массовые акции — эдакая тусовочная молодежная фишка, посредством которой люди самовыражаются, решая попутно свои личные проблемы — одиночество и нереализованность.

С другой — это лайт-вариант выражения той или иной общественной позиции, чего бы она ни касалась. Некий момент единения, компенсирующий дефицит общения в современном обществе.

В таком выражении общественного мнения нет чего-то негативного. Любое проявление социальной активности — это прекрасно. Другое дело, что темы бывают не очень интересными и значимыми. На Западе у социальных флешмобов обычно есть конкретные результаты в виде собранных пожертвований на борьбу с проблемой, породившей акцию. У нас это пока, скорее, мода и развлечение.

Большинство флешмобов в Украине носят патриотический окрас — и это прекрасно. Сегодня модно говорить по-украински, носить вышиванку, знать наизусть стихи Шевченко. Но не все эти акции можно назвать социально значимыми, скорее — развлекательными.

Активно используют формат флешмобов бизнес и политика. Производители напитков и молодежных снеков постоянно внедряют их в свои стратегии. Возможно, что и флешмобы в соцсетях в поддержку отдельных политиков или движений — дело рук политтехнологов для привлечения молодежной аудитории".