Генпрокуратура не бачить підстав вважати вбивство Шеремета терактом

3 серпня 2018, 01:45
Слідство також назвало потужність вибухового пристрою

Павло Шеремет. Фото: соцмережі

Слідство щодо справи про вбивство журналіста Павла Шеремета не встановило в злочині ознак терористичного акту. Про це йдеться в поясненнях, які Генеральна прокуратура надала у відповідь редактору "Українскої правди" Олені Притулі.

"Суб'єктивна сторона складу злочину за ст. 258 КК ("терористичний акт", – ред.) передбачає порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади", – вказали в Генпрокуратурі.

Реклама

У відомстві стверджують, що такі ознаки встановлені не були ні на момент реєстрації виробництва, ні через два роки.

Слідство також назвало потужність вибухового пристрою – від 350 до 700 грамів у тротиловому еквіваленті – "відносно незначним для ураження багатьох цілей".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Реклама

"Спосіб кріплення пристрою, спрямованість вибухової хвилі та її вражаючих елементів виключно в салон автомобіля (саме сидіння водія) виключають можливість ураження інших осіб", – йдеться в поясненнях.

У ГПУ стверджують, що їхні співробітники з нагляду за СБУ теж не встановили підстав для кваліфікації вбивства як теракту. Водночас у відомстві запевнили, що прокурор, який є процесуальним керівником справи, і двоє слідчих Нацполіціі відсторонені від інших розслідувань для концентрації зусиль на розслідуванні вбивства Шеремета.

На вимогу Притули визнати її потерпілою у справі ГПУ відповіла, що "права та обов'язки потерпілого виникають з моменту подання ним заяви про вчинення злочину або заяви про залучення в якості потерпілого".

Реклама

"Така заява від Олени Притули (20.07.2017), а також мами журналіста Шеремет Людмили Станіславівни і дочки Єлизавети (21.07.2017) надійшли до слідчих Нацполіціі. Після заяв всім постраждалим була видана пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого, в яких стоять їхні підписи", – відзначили в прокуратурі.

Нагадаємо, 20 липня 2016 року в центрі Києва була підірвана машина керівника "Української правди" Олени Притули, в якій знаходився Шеремет. Журналіст загинув на місці незабаром після вибуху. Слідчі заявили, що вважають пріоритетною версією вбивства Шеремета його журналістську діяльність в Україні та інших країнах.

У вересні 2017 року з'явилася інформація, що Головне слідче управління Національної поліції України засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Шеремета заради захисту життя осіб, які беруть участь у відповідному кримінальному провадженні.