Українки активно фліртують з іноземцями на сайтах знайомств. gordistza.com.ua
- Дівчино, у вас приголомшлива зовнішність. Пропоную вигідно це використовувати, листуючись англійською мовою з іноземцями на міжнародних сайтах знайомств. Ніякого інтиму, тільки нешкідливий флірт. Заробітки високі, у сотнях доларів. Цікаво?
Дуже. Повідомлення з подібними текстами регулярно отримують в соцмережах симпатичні молоді українки. На одну з таких пропозицій відгукнулася і я. Протягом місяця я працювала на міжнародному сайті знайомств і зрозуміла, скільки реально можна на цьому заробити, і як вести листування з чоловіком, щоб отримувати за це великі гроші.
- Ти повинна прикинутися сексуальною кішечкою, яка найбільше в житті хоче вийти заміж. Заробиш купу грошей, а там, якщо дуже пощастить, і правда жити в Америку покотила. У нас такі випадки були, – цієї надихаючої фразою Юлія, адміністратор агентства, закінчує моє співбесіду. Тривало воно не більше 20 хвилин. Спочатку в агентстві зробили скан мого паспорта – мовляв, сайту потрібно доказ того, що я незаміжня, щоб зареєструвати мене, хоча мене це злегка насторожило. Потім я заповнила анкету, в якій трохи розповіла про себе і описала, якого чоловіка шукаю. Мій рівень англійської тут нікого не цікавить – всі дівчата на сайті спілкуються з іноземцями за допомогою Google Translate. Мені обіцяють зробити безкоштовну фотосесію і відпускають додому. На наступний день я вже можу приступати до роботи.
Поясню схему: чоловіки платять міжнародним сайтам знайомств за можливість спілкування з українськими жінками. А сайти платять агентствам за пошук моделей і перекладачів, які спонукають чоловіків платити сайтам за можливість листуватися з ними. Таке собі фінансове замкнуте коло. При цьому чоловіки навіть не підозрюють, що для жінок таке спілкування – не романтична пригода, а спосіб заробити гроші, і що вони в цьому колі – головна ланка. Яка ж у ньому роль і доля жінки, я вирішила з'ясувати на власному досвіді.
49% грудей
На реєстрацію на міжнародному сайті знайомств "Dream Marriage" йде доба. Фотографії для профілю беруть з моєї сторінки в соцмережі "Вконтакте" (варто зауважити, що обіцяної фотосесії я так і не дочекалася). Адміністратор Юлія наступного ж дня надсилає мені лист з логіном та паролем для входу на сайт, програму для авторассилкі листів і 22-хвилинний відео-урок, в яким показано, як користуватися сайтом.
Першим ділом мене знайомлять з системою штрафів, і я не знаю, що це – спроба залякати мене чи переконати в тому, що ця робота серйозна. У кожному разі, до штрафів тут ставляться з особливою увагою. Приміром, за розпусту і вульгарність в листуванні мені доведеться заплатити $200. Не можна схиляти до інтиму, вимагати гроші або подарунки. До слова, для чоловіків таких обмежень немає – вони можуть писати все, що завгодно.
- А як ви будете перевіряти, що я пишу чоловікам? Адміністратори читають всі листи дівчат на сайті? – запитую у Юлії. Вона явно спантеличена моїм питанням.
- Вони можуть читати листи, але не постійно, звичайно, а вибірково, – ухильно відповідає вона. І я розумію: цей штраф – швидше формальність, ніж реальна міра покарання.
Якщо не відповідати на лист більше чотирьох діб, за кожен день простою оштрафують на 50 центів – за нинішнім курсом це близько 10 грн. Передбачений навіть штраф за звернення до чоловіка не його ім'ям: якщо я в листі Дену, наприклад, напишу "Привіт, Майкл!", доведеться заплатити $25. І наостанок, забороняється відходити від комп'ютера, якщо включена веб-камера в чаті.
Перше, що потрібно зробити перед тим, як приступити до роботи, – скласти розсильний лист, в якому коротко написати про себе і постаратися чимось зацікавити чоловіка. Важлива деталь: важливо звертатися до нього по імені – так ти відразу входиш з ним в особистий контакт. Ще обов'язково потрібно прикріплювати до кожного листа фотографію.
- З фото імовірніше, що клюнуть, а без нього взагалі можуть не відреагувати. Так довіри більше, – каже Юлія. – Чоловікам хочеться бачити, як ти виглядаєш в житті, без всіх цих фотошопів. Тому бажано прикріплювати до листа селфі, і бажано – у білизні.
- У білизні? А хіба це не буде розцінюватися як інтим з мого боку? – дивуюся.
- Ні, якщо ти в трусах, і ліфчик закриває 50% грудей. Словом, якщо все інтимне прикрите.
Не можу втриматися, щоб не з'єхидничати. Цікаво, як вираховуються ці 50%?
- А якщо буде прикрито 49% грудей – штраф? – єхидно запитую у суворої адміністраторші. Та не губиться з відповіддю.
- Бюстгальтер, з-під якого не видно сосків – нормально. А якщо просто замість нього ремінь на грудях застебнутий – буде перше попередження, серйозних тоном говорить вона.
- А скільки таких попереджень?
- Одне. А потім штраф за розпусту. У нас же пристойні дівчинки.
Сезон полювання
- Ти ж розумієш, що працювати доведеться в основному вночі?
Я з подивом дивлюся на адміністратора Юлію.
- Різниця в часі, – закотивши очі, з роздратуванням у голосі пояснює вона. – У нас чоловіки в основному з Америки, а вони прокидається по-нашому в 12:00 дня. Тому якщо будеш сидіти з 10 вечора, підчепиш більше мужиків – вони всі якраз приходять з роботи.
Юлія закладає пасмо неслухняного каштанового волосся за вухо і вальяжно перебирає якісь папери на своєму робочому столі в агентстві. Хоча агентство – надто гучне слово для трикімнатної квартири, кострубато переобладнаної під офіс, в житловому будинку недалеко від станції метро Дружби Народів, біля входу в під'їзд якого нестерпно смердить сміттям і відходами. Поки я заповнюю анкету, в іншій кімнаті йде ремонт. Адміністраторів всього шість чи сім. Меблів мінімум, тільки найнеобхідніше – столи, стільці, ноутбуки, шафа. На вікнах немає грат, хоча приміщення знаходиться на першому поверсі – в разі чого, можна втекти порожняком. Все як в традиційній підпільній конторі, мимоволі думаю я, намагаючись розібратися, як працює ця система.
Чоловіків підбирають і реєструють самі сайти знайомств. У базі даних можна знайти представників сильної статі не тільки з США, а й з Німеччини, Кореї, Греції, Вірменії, Латвії, Литви, Данії, навіть з Африки. Завдання агентства – знайти дівчину, яка потребує грошей і кохання, і зареєструвати її на сайті. Заробляти дівчата можуть як активно (листуючись від своєї анкети), так і пасивно – якщо вони не знають англійської, замість них переписується перекладач. Але таких меншість. За кожну зареєстровану дівчину агентство отримує гонорар від сайту. Але заробіток дівчат грошима не обмежується:
- Чоловіки часто люблять надсилати подарунки. Квіти, парфуми, цукерки, навіть сукні – все йде особисто тобі, – продовжує малювати красиву картинку в моїй уяві Юлія. – Якщо чоловік приїжджає сюди, до Києва, дівчина йде на зустріч з ним – але тільки в присутності перекладача. Один на один зустрічатися заборонено, – тоном суворої вчительки додає вона. Не можна також давати свої особисті контакти і спілкуватися з чоловіком поза сайтом.
Трохи математики. За кожне вхідний лист від чоловіка, крім першого, дівчина отримує $1,5. Одна хвилина чату з чоловіком коштує 11 центів, а з включеною камерою вдвічі більше – 22 центи. Цікаво, що половину заробітку зі сторінки (!) агентство забирає собі. Тобто, за один вхідний лист замість 30 гривень дівчина отримає 15, а якщо за неї працює перекладач – і того менше, всього 10%. Але, як виявиться пізніше, навіть ці нещасні 15 гривень заробити ой як непросто ...
Вже через кілька днів роботи розумію, що конкуренція тут величезна: крім мене на "Dream Marriage" на іноземців полюють ще 11 265 жінок. Питання – як зробити так, щоб чоловік виділив з цієї маси хижачок саме мене? Їм постійно пише багато дівчат, тому твоє повідомлення може просто загубитися. Так і відбувається. За перші два тижні я розсилаю 87 листів, а у відповідь отримую нуль.
З відео-чатом інша проблема. Всі чоловіки, яких мені вдається "розкрутити" на чат (а таких, зізнатися чесно, небагато), хочуть одного: щоб я роздяглася. Коли я роблю вигляд, що не розумію, про що вони, ті відразу відключаються і більше на зв'язок не виходять. У мене поступово закрадається підозра, що чоловіки шукають на міжнародних сайтах знайомств, які формально позиціонують себе як шлюбні агентства, не дружину, а партнерку для віртуального сексу.
Правда тут нікому не потрібна
- Завжди включай камеру, коли ти в чаті. Навіть якщо чоловік спочатку не налаштований з тобою спілкуватися, він зайде заради інтересу на твій профайл подивитися – яка ж ти? А ось тут-то ти його і зловиш...
Молодий і досить симпатичний адміністратор Максим уже близько години викладає мені основні принципи пікапу по інтернету. Він раз у раз чухає відростаючу бороду і заковтує дешеву розчинну каву без молока. За день до цього я, зображуючи цілковитий відчай, напросилася в офіс на майстер-клас зі зваблення чоловіків.
Макс грунтовно взявся за моє навчання. За сумісництвом він перекладач: поки говорить зі мною, встигає паралельно набирати романтичне повідомлення якомусь Гансу з Небраски. Як я дізнаюся пізніше, серед перекладачів взагалі досить багато чоловіків. Вони часто працюють навіть краще за жінок – мовляв, чоловік знає, що потрібно іншому чоловікові.
Максу 28, але виглядає молодше свого віку – років на 23. Він високий блондин з приємним баритоном і модною зачіскою – боки коротко поголені, на маківці волосся довше і зачесане на проділ. У розмові він трохи соромиться – видно, що наживо з дівчатами спілкуватися не звик.
- Як зробити так, щоб мені відповідали? – повторюю своє головне питання. Макс в задумі складає губи, нахиляється ближче і змовницьким тоном каже:
- Вмикай фантазію. Щоб зацікавити його, потрібно щось неординарне. Задавай короткі запитання, намагайся викликати чоловіка на діалог. Я, наприклад, часто пишу щось на зразок "хочу подивитися якийсь романтичний фільм – може, порадиш?" або "збираюся вийти на прогулянку і не можу вирішити, що одягти". І прикріплюю дві фотографії в різних сукнях...
- Краще писати "не можу вибрати трусики" – на це скоріше відгукнуться, – перебиваючи Максима, підключається до бесіди пишногруда адміністраторша Віка. Вона злегка грубувата у спілкуванні, повненька в талії і непомірна в курінні – тягнеться за сигаретою через кожні десять хвилин.
Макс непереконливо підтакує їй і продовжує лекцію, намагаючись зберегти незворушний вигляд. По всьому видно, що йому не сподобалося, як Віка вторглася в його лекцію.
- На таких сайтах є два контингенти чоловіків, – розповідає Макс. – Ті, яким цікавий флірт і відверте листування, і ті, які шукають серйозних стосунків. Ти пробуй писати і розв'язно, і серйозно, і сама дивись, на що краще клюють.
- Та що ти їй розповідаєш, – знову подає голос Віка. Вона бере пачку сигарет-слімс, підходить ближче до мене, войовничо ставить руки на пояс і каже: – Тобі потрібно зробити ухил на секс – там все одно одні збоченці сидять. Їх over 90%. Прийшли якусь фоточку в купальнику або в білизні і напиши: "PS: Ось тобі моє фото. Що ти думаєш про нього?" І смайлик. Став побільше смайликів і всяких сердечок. І надокучай їм – пиши по 5-10 повідомлень кожному що-ден-но, – дівчина навмисне виділяє інтонацією кожен склад і приправляє фрази простослів'ям. Сказавши це, вона розв'язною ходою віддаляється на перекур.
- Шукай нові анкети – у них ще не так багато постійних дівчат, простіше почати з ними спілкування, – без Вікі Макс починає дихати вільніше і продовжує урок: – У чоловіків без фото можна попросити їх, чоловікам з фотографією можна зробити комплімент. Взагалі, побільше льсти – нам це подобається, – з посмішкою березневого кота на обличчі вимовляє Макс. Він каже, в цій роботі потрібен індивідуальний підхід.
- Намагайся орієнтуватися на інформацію в його профайлі. Якщо він любить подорожувати, пиши, що ти теж, якщо він вегетеріанець, пиши, що ненавидиш стейки... Потрібно, щоб у вас було щось спільне. Дивись, ось цей кадр, наприклад, любить серіал "Доктор Хто", – Макс показує мені на своїй ноутбуці анкету якогось Тіма з Айови і паралельно відкриває посилання з "Вікіпедією". – Так-с, читаємо про цей серіал... – Кілька секунд він пробігає очима по сторінці. – Зараз напишемо йому, як мені подобається третій сезон, і як шикарно там грав... – Макс копіює з "Вікіпедії" ім'я актора, – Девід Теннант. Все, – Макс тисне на Enter. Лист відправлено. Його обличчя переможно сяє: – Коротше, правда тут нікому не потрібна.
- А що потрібно? – запитую.
- Так секс їм потрібен, – не вгамовується Віка. Вона повернулася з чергового перекуру і принесла з собою їдкий запах ментолових слімс. – Секс да пожерти. Що ж іще?
- Але ж за інтим штрафують, – обережно заперечую я.
- Так ніхто не говорить відверто писати йому про свої фантазії, – на останньому слові Віка округлює і картинно закочує очі. – Ти повинна чітко відчувати межу між фліртом і вульгарністю.
- А де вона – ця грань?
- Ти повинна сама її знайти, дитинко, – філософськи помічає Вікторія.
- А якщо чоловік сам пише вульгарності? – не вгамовувався я.
- А ти йому смайли у відповідь, – підключається до бесіди Юлія, що сидить за столом навпроти. – Смайлики – це взагалі найкращий вихід із ситуації.
- А якщо це відбувається в чаті? Якщо він просить роздягнутися?
- Так ти йому напиши, мовляв, негідник, я серйозна дівчина! – активно жестикулюючи, відповідає Юлія. – Є багато мужиків, які у відповідь охоче посилають на фіг, їм посваритися хочеться – таких на три листи ще можна розвести, – як би по секрету ділиться вона.
...Минає година. Я сиджу в чаті з увімкненою камерою і чекаю, поки хтось захоче поспілкуватися зі мною. Паралельно роблю розсилку: "Привіт, милий! Мені так самотньо зараз. Хочу подивитися якийсь сумний фільм. Ти любиш кіно? Порадиш щось?". І прикріплюю селфі: я вдома обіймаю плюшевого ведмедя. Вигляд у мене дуже самотній. Чекаю півгодини – не діє. Міняю тактику. Знаходжу фотографію з моря, на якій я в купальнику з розпущеним волоссям, і пишу: "Привіт, красунчику! Ти мені сподобався. Надсилаю тобі своє фото. Я думаю, може, перефарбувати волосся? Як вважаєш, чи варто чи ні?". Ставлю смайл. Багато смайлів і сердечок. Відправляю. Чекаю ще годину. Перевіряю папку "Вхідні" – жодного повідомлення.
- Ма-а-аксе, я не розумію, в чому проблема. Я все роблю так, як ти сказав. Чому вони мені не відповідають? – тоном скривдженої маленької дівчинки питаю я.
- Якщо чесно, мені вони теж не особливо відповідають, – каже Макс так, щоб нас більше ніхто не почув. І тут же поспішно додає: – Але я просто мало часу приділяю цьому. Не встигаю. У мене ж ще є інші обов'язки.
Кидаю погляд на екран його ноутбука: навчаючи мене, паралельно він моніторить соціальну мережу "Вконтакте" і розсилає вподобаним йому дівчатам запрошення на співбесіди. Каже, через кризу останнім часом моделі летять до них, як бджоли на мед – деякі дізнаються від подруг і приходять самі. Перекладачів шукають по оголошеннях.
- Сьогодні ось отримали цілих 26 резюме, – гордо заявляє Макс і йде обдзвонювати випускників лінгвістичних вузів.
- Так, а ну покажи, що ти пишеш, – адміністратор Юлія підходить до мого столу і постукує по ньому нігтями з дорогим манікюром. Читає текст розсилки і несхвально хитає головою: – Ні, так не піде. Ти занадто скромна. Пам'ятаю, у мене одна дівчинка-перекладач так мужиків приваблювала: "Хочу застрягти з тобою в ліфті".... "Ніжний шепіт на вушко або солодкий поцілунок?"... "Хочу спробувати морозиво і твій поцілунок. Цікаво, що солодше?"... Або ось: "Привіт дитинко! Хочу спокусити тебе своїм поглядом у камеру, тільки тут і тільки зараз..."
- І чоловіки ведуться на це? – скептично запитую я.
- Звичайно, – Юлія дивиться на мене так, ніби я щойно намагалася довести, що Земля квадратна. Відчуваю, що я їй не подобаюся. Напевно, задаю занадто багато питань.
Тим часом в офіс заходить ефектна блондинка з силіконовими губами в короткому чорному топі, що відкриває не надто натренований, але засмаглий живіт кольору молочного шоколаду. Вона влаштовується на роботу моделлю.
- Зробимо тобі фотосетик, і все буде пучком, – говорить Артем, ще один адміністратор, що сидить по праву руку від мене. Коротке чорне волосся зализане гелем на проділ, на довгому носі з горбинкою незрозуміло для чого – сонцезахисні окуляри. З блондинкою вони, мабуть, досить давно і досить близько знайомі – він раз у раз кладе їй руку на коліно. Вона сміється і всім виглядом показує, що не проти.
- Ой, а що мені в анкеті в графі "Про себе" написати? – у говірці блондинки вловлюється претензія на статус світської левиці, вона манірничає і штучно розтягує голосні. На хвилину вона замислюється, приставляючи кулькову ручку до своїх пухких рожевих губ. – Ні, таке я писати не буду – я ж хороша дівчинка, – манірн і ляскаючи довгими накладними віями, говорить вона. Починає виводити великі літери, надиктовуючи собі вголос: – Напишу так: "Мила, добра, сексуальна, навіть вмію готувати". – Пауза. – Або краще без "навіть"?
Артем не може стримати сміх.
- Це ще що, – говорить він, перехоплюючи мій погляд, коли за блондинкою закриваються двері. – У нас одна дівчинка написала, що хороша в ліжку. І що найголовніше у стосунках для неї – якісний секс. Щоб ви розуміли, модель 95-го року народження.
Акробатика флірту/Поради від гуру інтернет-флірту
- Якщо чесно, нічого особливого я не пишу, – скромничає Карина. Їй 26, у неї красиве довге русяве волосся, а її сторінку "Вконтакте" рясніє смішними фотографіями з подругами з нічних вечірок. Вона в охмуренням чоловіків по листуванню – профі, незважаючи на те, що на "Dream Marriage" та інших подібних сайтах перекладачем працює всього рік. Я написала їй в соцмережі і попросила поділитися досвідом з новачком.
- Я намагаюся максимально багато сидіти на сторінці, щоб вона була в "онлайні", і у розсиланні листів посилаю гарні фото, – починає ділитися Карина. – Намагаюся максимально сексуально писати в межах допустимого, бо за багато слова штрафують. Ніяких особливо секретів немає. У нас так всі працюють.
- А що, правда штрафують за розпусту? – мені здавалося, що це просто спосіб залякування.
- Мене штрафували, – зізнається дівчина. – Я занадто відверто вела переписку. Так не можна. А так як ти тільки приступила до роботи, спочатку просто пиши про себе, спілкуйся на різні теми, знайомся. На "Дрім" ("Dream Marriage" – ред.) взагалі сторіночки довго розгойдуються, це нормально.
- Багато часу йде на це?
- По-різному, – каже дівчина. – У когось сторінка "йде" і з другого місяця, у когось відразу. Але зазвичай довше.
- Так що ж це виходить, треба цілодобово біля комп'ютера сидіти? – запитую.
- Можна й не цілодобово, але з користю. Я, буває, сиджу на сайті і вдень, і вночі. В середньому, витрачаю на це годин по 7 на добу, – розповідає дівчина. Щоб "розгойдати" сторінку, вона радить писати чоловікам постійно: – Сиди в чаті, роби розсилку листів. Пиши природно, ніби дійсно хочеш познайомитися з чоловіком. Вони поступово почнуть тебе впізнавати. Щоб з'явилися постійники (ті, з ким буде регулярна листування – Авт.), потрібен час і терпіння.
- Скажи, на цьому взагалі реально заробити? – цікавлюся.
- Звичайно.
- А скільки ти заробляєш, якщо не секрет?
- Місяць на місяць не доводиться, – відповідає вона. – Можу заробити 1000 доларів, а можу і 500.
Загалом-то, на життя Карина не скаржиться: живе на одну зарплату з сайтів знайомств, більше ніде не працює. Каже, роботу знайшла за оголошенням. Але на мої розпитування дівчина все одно відповідає досить ухильно, і я розумію, що багато чого по листуванню я від неї не доб'юся. Підозрюю, їй не дуже хочеться ділитися секретами з потенційною конкуренткою. Тож невдовзі я вирішую розкрити карти: представляюся журналістом і запрошую її на інтерв'ю за чашкою кави, але несподівано отримую різку відмову. Дізнавшись, що я хочу написати статтю, Карина тут же лякається і дає задній хід.
- Я думаю, не варто такого писати! – у паніці пише вона. Намагаюся заспокоїти її і запевняю, що все буде анонімно, але дівчина стоїть на своєму: – Ні. Не хочу. Це все не дуже законно... – говорить Карина. Зустрічатися зі мною вона навідріз відмовляється – боїться, що якщо дасть інтерв'ю, у неї будуть проблеми. Переконати її так і не вдається.
Не роздягнешся – не заробиш
Два дні потому я сиджу з редактором в манікюрному салоні і обговорюю проблеми в роботі над матеріалом. Хвилин п'ятнадцять скаржуся на те, що ніяк не можу змусити чоловіків відповідати мені на листи. І раптом майстер відриває голову від наших нігтів і каже:
-Я колись теж намагалася так заробити, а потім зрозуміла, що це звичайний разводняк, – розповідає дівчина. Їй 23, вона симпатична скромна брюнетка. У рисах обличчя вгадується провінційне походження. Просимо її поділитися своєю історією.
- Ой, мені довго і нудно розповідали казки про зарплату в сотнях доларів, можливість знайти нареченого... Мовляв, сидиш удома біля комп'ютера, нічого не робиш, тільки по клавіатурі пальцями клацаю і заробляєш за це гроші. Ну я і повелася... А потім виявилося, всі чоловіки там хочуть одного – віртуального сексу, – дівчина кидає на нас багатозначний погляд і продовжує. – А мужик-то нині ніякий пішов – новеньким, неперевіреним писати не буде, на кожному листі заощадити старається. Конкуренція велика, заробити важко, – скаржиться дівчина, вимовляючи слова під розмірений ритм рухів пилочки для нігтів.
- А ще, коли я проходила співбесіду, мене лякали тим, що раз на місяць будуть дзвонити з сайту знайомств і перевіряти, чи реальна я людина, ставити питання по моїй анкеті. Як ви вже, напевно, здогадалися, мені ніхто не телефонував, – ловлю себе на думці, що і мені теж. Майстер тим часом завершує розповідь: – Загалом, пропрацювала я на сайті знайомств пару місяців, а потім забила. Зрозуміла, що не роздягаючись, там багато не заробиш. І пішла шукати нормальну роботу.
І правда: інтерес агентства до моделі закінчується в момент її реєстрації. Далі хочеш – працюєш, не хочеш – ні. Вони свої гроші отримали вже за те, що просто зареєстрували тебе на сайті.
Міжнародні сайти знайомств заманюють дівчат обіцянками високих заробітків і туманною перспективою вийти заміж за багатого американця. Але за фактом випадків таких – один на мільйон, а в переважній більшості листування не призводить не те що до шлюбу – навіть до повідомлення у відповідь. Не знаю, хто тут винен – жадібні чоловіки або нудні жінки – може, і те, і інше. У кожному разі, навряд чи серйозний заможний чоловік буде шукати собі дружину на іншому континенті, та ще й через інтернет.
Виходить, формула успіху в цьому бізнесі така: знайти дурного і дуже щедрого чоловіка, який буде згоден платити за те, щоб листуватися з тобою. А потім замкнути свою жіночу гордість в найтемнішій комірці підсвідомості і вчитися кожен день балансувати на тій самій межі між розпустою і фліртом.
...За весь час роботи на сайті я розіслала 187 листів. У відповідь отримала 4. Один чоловік попросив мою особисту поштову адресу. Двоє інших написали довгі повідомлення з докладними описами своїх еротичних фантазій. А четвертий написав: "Я шукаю чоловіка, який буде піклуватися про мене...". Цей лист я залишила без відповіді. Жоден чоловік не написав повторно – тобто, за переписку я грошей не отримаю. Кілька разів чоловіки запрошували мене в чат – найдовший з них тривав 3 хвилини 46 секунд. Наша розмова обірвалася після того як лисий чоловік за 50 сказав, що хоче побачити мене без одягу.
У загальній складності мені вдалося заробити 76 центів, половина з яких іде агентству. 38 центів – майже 8 гривень – така моя зарплата за місяць. Мені навіть не стали дзвонити, щоб я під'їхала по неї в офіс.
Можливо, я недостатньо часу приділяла цій роботі. Можливо, у мене просто немає природної схильності до неї. Але в якийсь момент я зрозуміла, що не можу вибирати між почуттям власної гідності і бажанням заробити гроші, і попросила адміністратора видалити мою анкету. А можливо, у мене не вийшло нікого охмурити, бо насправді я просто не хочу вийти заміж за американця. Вони там нехай і багатші, і успішніші, але наші, українські хлопці – все-таки якось рідніші. І щоб зайнятися з ними реальним, а не віртуальним сексом, не треба перетинати океан.