Друг Сергія Ніколаєва: "Коли ми несли Сергія в машину, він сказав: "Головне – збережи камери..."

5 березня 2015, 09:58
Фотокореспондент газети "Сегодня" був дуже світлою людиною і до всіх ставився, як до близьких товаришам

Друг фотокореспондента газети "Сегодня" Сергія Ніколаєва Богдан Россинський в інтерв'ю інформаційній програмі "Події" каналу "Україна" розповів про останні хвилини життя товариша і про те, яке їм було працювати в зоні конфлікту.

"Знімав дітей в умовах війни"

Реклама

"Сергій побував у багатьох гарячих точках: в Грузії, в Сирії, у Лівії та інших... Він дуже хотів поїхати туди (на Донбас – авт.). Він планував матеріал для газети "Сегодня" і продовжував знімати свою серію робіт "Недитяче дитинство". Він у всіх гарячих точках і не тільки знімав дітей в умовах війни", – розповів Богдан Россинський.

"Хтось же повинен це показувати"

Умови роботи в зоні конфлікту – дуже складні. "Ми багато чого там назнімали: і мирних жителів, які там залишилися, і бійців, і руйнування. Ми були там два дні. Знімали все, що можна. Буває, що тільки вдома розумієш, що ти зняв. Там зовсім інші умови для роботи. І щось планувати, в якісь тимчасові рамки вписатися там дуже складно, практично нереально. Але хтось же повинен це показувати", – вважає друг і колега трагічно загиблого Сергія Ніколаєва.

Реклама

"Медики прибули дуже швидко, але шансів не було"

Богдан Россинський розповів, як сталася трагедія і якими були останні слова смертельно пораненого Сергія Ніколаєва. "Ми вже відзняли і поверталися додому. Перечекати обстріл. Боєць, який нас супроводжував, з позивним "Танк", весь час говорив, щоб не ходили по відкритій місцевості, весь час перебігали, і ми йшли задвірками-закутками. Я зупинився зробити кадр, вже опустив камеру. Відчув сильний удар в лікоть. Я відлетів... Вибух... Далі пам'ятаю все погано, як слайдами. На місце дуже швидко прибули медики, але там було без шансів, множинні осколкові поранення. Коли ми несли Сергія в машину, він сказав: "Головне – збережи камери...", – згадує Богдан. Міна смертельно поранила і бійця з позивним "Танк".

 

Реклама

"Ми були там вчотирьох, і тільки у Сергія був синій "бронік" з написом "Преса". Я питав у військовослужбовців, чи могли в нас спеціально вистрілити? Вони відповіли, що це нереально, враховуючи місцевість", – розповів Богдан.

 

"Він був дуже світлою людиною"

Богдан Россинський згадує про Сергія Миколаєві як про відданого друга. "Я знайомий був з ним уже п'ять – шість років. Він дуже світла і іронічна людина. Він все відчував і пропускав через себе. Мене ось питали, хто був його найближчими друзями. Я задумався і можу сказати, що у нього всі були найближчими. Він до всіх ставився так", – згадує Богдан.

Сергію Миколаєву було 43 роки. Від вибуху міни загинув також 37-річний боєць "Правого сектора" з позивним "Танк".

Сергія Ніколаєва поховали на столичному Лісовому кладовищі 3 березня.