Три роки Мінським угодами: що вимагав документ і чи вдалося щось зробити

13 лютого 2018, 14:47
Сторони підтверджують відсутність зрушень щодо вирішення конфлікту на Донбасі

Фото: архів

Комплекс заходів з виконання Мінських угод ("Мінськ-2") про деескалацію конфлікту на Донбасі був узгоджений в Мінську 11-12 лютого 2015 року лідерами України, Німеччини, Франції та Росії у форматі "нормандської четвірки" і підписаний контактною групою. Також головами України, Франції, Німеччини та Росії було підписано декларацію на підтримку комплексу цих заходів.

Засідання було скликане екстрено в зв'язку з ситуацією на Дебальцевському плацдармі.

Реклама

Що мали зробити

Підписані 12 лютого другі Мінські угоди прийшли на зміну "Мінську-1", який укладали відразу після подій так званого "Іловайського котла" в серпні-вересні 2015 року. При цьому перші пункти документів майже ідентичні.

Підписаний взимку 2015 року документ складається з 13 пунктів:

1. Негайне і всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України та його суворе виконання починаючи з 00 год. 00 хв. (Київський час) 15 лютого 2015 року.

Реклама

2. Відведення всіх важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки завширшки мінімум 50 км один від одного для артилерійських систем калібром 100 мм і більше, зони безпеки завширшки 70 км для РСЗВ і завширшки 140 км для РСЗВ "Торнадо-С" , "Ураган", "Смерч" і тактичних ракетних систем "Точка" ("Точка У"):

- для українських військ: від фактичної лінії зіткнення;

- для збройних формувань окремих районів Донецької та Луганської областей України: від лінії зіткнення згідно Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 р.

Реклама

Відведення перерахованих вище важких озброєнь має розпочатися не пізніше другого дня після припинення вогню і завершитися впродовж 14 днів.

Цьому процесу сприятиме ОБСЄ за підтримки Тристоронньої Контактної групи.

3. Забезпечити ефективний моніторинг і верифікацію режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ з першого дня відведення, із застосуванням всіх необхідних технічних засобів, включаючи супутники, БПЛА, радіолокаційні системи та ін.

4. У перший день після відводу почати діалог про модальність проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства і Закону України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", а також про майбутні режими цих районів на підставі зазначеного закону.

Негайно, не пізніше 30 днів з дати підписання даного документа, прийняти постанову Верховної Ради України із зазначенням території, на яку поширюється особливий режим відповідно до Закону України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" на основі лінії, встановленої в Мінському меморандумі від 19 вересня 2014 р.

5. Забезпечити помилування і амністію шляхом введення в силу закону, що забороняє переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей України.

6. Забезпечити звільнення і обмін всіх заручників і незаконно утримуваних осіб на основі принципу "всіх на всіх". Цей процес має бути завершений найпізніше на п'ятий день після відводу.

7. Гарантувати безпечний доступ, доставку, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги нужденним на основі міжнародного механізму.

8. Визначення модальностей повного відновлення соціально-економічних зв'язків, включаючи соціальні перекази, такі як виплата пенсій та інші виплати (надходження і доходи, своєчасна оплата всіх комунальних рахунків, відновлення оподаткування в рамках правового поля України).

З цією метою Україна відновить управління сегментом своєї банківської системи в районах, порушених конфліктом, і, можливо, буде створений міжнародний механізм для полегшення таких переказів.

9. Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання (місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей на підставі Закону України та конституційна реформа) до кінця 2015 року за умови виконання пункту 11 – в консультаціях і за погодженням з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках тристоронньої Контактної групи.

10. Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних угруповань.

11. Проведення конституційної реформи в Україні з набранням чинності до кінця 2015 року нової конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених в примітці, до кінця 2015 року.

12. На підставі Закону України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" питання, що стосуються місцевих виборів, будуть обговорюватися і узгоджуватися з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках Тристоронньої Контактної групи. Вибори будуть проведені з дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ для моніторингу з боку БДІПЛ ОБСЄ.

13. Інтенсифікувати діяльність Тристоронньої Контактної групи, в тому числі шляхом створення робочих груп з виконання відповідних аспектів Мінських угод. Вони будуть відображати склад Тристоронньої Контактної групи.

Різне трактування "Мінська"

У політичній частині других Мінських угод особливі суперечки викликає п.11 закладений "особливий статус" Донбасу шляхом внесення змін до перехідних положень Конституції України.

Примітка 1 відсилає до закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який скорочено називають "закон про особливий статус". Він передбачає: право мовного визначення для кожного жителя Донбасу; амністію осіб, пов'язаних з подіями на Донбасі (за законом про амністію крім тих, хто здійснював тяжкі та особливо тяжкі злочини); право центральних органів виконавчої влади укладати з відповідними органами місцевої влади економічні, соціальні і культурні угоди; сприяння транскордонному співробітництву Донбасу з Росією; створення загонів місцевої міліції, і т.ін.

Передбачувано, що Росія і підтримувані нею бойовики трактують "Мінськ-2" по-своєму.

Чи зроблено хоча б щось?

З моменту підписання угод пройшло 25 раундів переговорів "нормандської четвірки" – 10 разів президенти обговорювали проблеми Донбасу по телефону і двічі зустрічалися особисто (в Берліні і Парижі). Всі інші зустрічі і телефонні переговори велися на рівні представників зовнішньополітичних відомств чотирьох країн.

Найближче рандеву на рівні голів МЗС відбудеться на полях Мюнхенської конференції з безпеки, яка пройде з 16 по 18 лютого.

За підсумком минулих трьох років жоден з пунктів угоди так виконаний і не був. Відзначимо, в серпні 2015 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 2217а /Про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади в країні. Серед іншого, законопроектом враховано Комплекс заходів щодо виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року. Відповідно до нього в законопроекті передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.

У той же час, в кінці 2017 року відбувся наймасштабніший обмін полоненими за історію конфлікту. Українська сторона передала "ДНР" і "ЛНР" 233 затриманих – в обмін на звільнення 74 осіб. На початку поточного 2018 року президент України Петро Порошенко помилував жінку, що зробила раніше тяжкий злочин. Це було зроблено для продовження звільнення заручників, які перебувають в полоні у бойовиків.

У свій останній візит спецпредставник Держдепу США Курт Волкер підкреслив: "Мінськ-2", незважаючи ні на що, все ще актуальний. А голова французького МЗС Жан-Ів Ле Дріан днями закликав РФ дотримуватися другий "Мінськ".

Прес-секретар МЗС України Мар'яна Беца пояснила, що за три роки з моменту підписання угод Росія не виконала жодного з пунктів.

"12.02.15 – прийнятий комплекс заходів щодо імплементації Мінських угод (2014 року). Жоден пункт РФ не виконала. РФ потрібна війна і дестабілізація України", – заявила речник МЗС в своєму Twitter.

У Кремлі, в свою чергу, також заявляють, що з моменту підписання Мінських угод зрушень у врегулюванні конфлікту на Донбасі немає. Про це заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. Відповідаючи на питання журналістів, як домогтися однакової оцінки в Києві і Москві, коли одна сторона називає це російською анексією, а друга "внутрішньоукраїнським конфліктом", він сказав: "Як у столицях трактують і називають конфлікт – це, швидше вторинне. Первинне – наскільки столиці готові реалізовувати і сприяти реалізації Мінських домовленостей".

У вівторок, 13 лютого, в прес-центрі сайту "Сегодня" відбудеться пряма лінія з колишнім представником України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську Романом Безсмертним на тему перспектив мирного врегулювання на Донбасі. Дивіться пряму лінію на нашому сайті о 16.45.