Юліан Ступак загинув у свої неповні 22 роки. Фото: колаж "Сьогодні"
Герой України Юліан Ступак загинув у свої неповні 22 роки у званні лейтенанта, на посаді командира взводу під час збройного протистояння підступним окупантам у Харківській області.
Про це повідомляють "Сьогодні".
Що відомо про Героя?
Юліан Ступак народився 28 серпня 2000 року. Навчався в середній загальноосвітній школі № 37 міста Кам’янського. Він був надзвичайно енергійним і завжди усміхався, а ще мріяв стати військовим.
У 2014 році, коли почалася війна в Україні, йому було лише 14, але вже тоді його бажання пов’язати життя з армією лише посилилося, тож на випускному і вчителі, і однокласники знали, що Юліан вступатиме до військового вишу.
Навчався Юліан на факультеті бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Улюбленими предметами для нього стали вогнева підготовка й тактика. Хлопець мав хист до воєнної справи і серйозно ставився до навчання, бо розумів — незабаром він складатиме іспити не за партою.
Влітку 2021 року Юліан отримав своє перше офіцерське звання "лейтенант". За рейтингом у навчанні офіцер опинився в числі тих, хто має право обирати майбутнє місце служби самостійно. Хлопець же був переконаний, що кожен офіцер-випускник у наш час повинен "нюхнути пороху", тож свідомо обирав бойову бригаду. Він поповнив лави окремої механізованої бригади "Холодний Яр".
Посаду командира взводу Юлій прийняв уже на фронті, адже частина на момент його прибуття в підрозділ виконувала бойове завдання в районі проведення ООС. Тут на нього чекало чергове випробування — потрібно було завоювати авторитет серед підлеглих, які іноді були старші за нього вдвічі та провели на війні не один рік. Утім, завдяки вмінню будувати відносини йому це вдалося. До того ж, саме за дипломатичність характеру побратими дали молодому офіцеру позивний "Цезар".
Як виглядав Юліан Ступак
Героїчні вчинки Юліана
Про війну Юліан Ступак знав не з розповідей. Хоча з моменту присвоєння першого офіцерського звання та випуску з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного не минуло й року, встиг мужньо проявити себе у протиборстві з ворогом у районі проведення Операції об’єднаних сил.
За словами колег офіцера, його вік та нетривале перебування на посаді жодним чином не позначались на якості виконання бойових завдань.
Особливо вирізнявся Юліан умінням передбачати та прогнозувати події на полі бою. А ще він був неймовірно хоробрим. Підлеглі розповіли, коли в окоп ворог кинув гранату, взводний не розгубився, підняв її і миттєво жбурнув у бік окупантів: три "двохсотих" додались до загального переліку знищених загарбників.
Так само швидко зорієнтувався Юліан і тоді, коли із РПГ-22, з доволі незручної позиції, вправно підбив ворожий танк, що заходив з тилу у район оборони "холодноярівців". Того ж дня, увечері, телефонуючи батькові, сказав:
"Батя, я вбив його звичайнісінькою "Мухою"… Так що, не такі вони вже й безсмертні! Палають чудово!.."
Ще у 14 років Юліан зрозумів, що піде до української армії
Надзвичайно важким був останній бій відважного офіцера. Українці мужньо стримували ворожий наступ. Щогодини робити це було дедалі важче, адже по піхоті майже безперервно гатили артилерія і танки. Було ухвалено рішення полишити позиції. Прикривав відхід бійців командир взводу. Рятуючи підлеглих, Юліан Ступак отримав смертельне осколкове поранення. Ціною власного життя він не лише сприяв перегрупуванню взводу, але й не дав можливості ворогу продовжити наступальні дії.
Указом Президента України Володимира Зеленського, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" присвоєно лейтенанту 93-ї ОМБр Холодний Яр Юліану Ступаку (посмертно).
Юліана Ступака поховали на кладовищі в Ясинуватці на Кіровоградщині.
Юліан був дуже хоробрим
Раніше ми розповідали історію 23-річного лейтенанта Віталія Мовчана, який загинув 24 лютого, у перший день повномасштабної війни, захистивши небо над Луганщиною ціною власного життя.
Також нагадаємо історію Героя України Віктора Головка, який загинув, виносячи побратимів з поля бою.