Гуманітарна криза на Донбасі: Пенсіонери сидять напівголодними, не можуть лікуватися і намагаються виживати

30 квітня 2015, 08:00
Експерти кажуть, що ситуація на Сході України погіршується з кожним днем

Фото AFP

Вперше у вищих ешелонах влади відкрито заговорили про гуманітарну катастрофу на Донбасі. Днями президент Петро Порошенко в інтерв'ю телеканалу "Україна" заявив, що важка гуманітарна ситуація, яка зараз склалася на Донбасі, вимагає негайного врегулювання. "Україна в першу чергу зацікавлена в тому, щоб гуманітарна ситуація на Донбасі була вирішена, — сказав Порошенко. — Те, що сьогодні необхідно на окупованих територіях, це безпека, це вирішення гуманітарних проблем". Глава держави додав, що Україна вже отримала згоду донорів на виділення $2 млрд на відновлення інфраструктури Донбасу. Однак до тих пір, поки на Сході будуть йти бойові дії, скористатися цими коштами Донбас не зможе.

НА МЕЖІ ВИЖИВАННЯ. Зараз же жителі окупованих територій виживають як можуть. Багатьом людям доводиться вибирати, що купити в магазині: хліб чи крупу, адже залишених заощаджень вистачає тільки на щось одне. Та й уцілілих магазинів залишилося дуже мало... Пенсіонерка з Донецька Катерина Холодова скаржиться, що через заморозку соцвиплат вона позбулася можливості нормально підтримувати своє здоров'я. "У мене цукровий діабет. Хвороба спадкова — мій батько вмер від неї. До війни я приймала ліки, щоб стримувати хворобу, і навіть працювала прибиральницею в офісі. Коли почалися бомбардування, офіс закрився, пенсії я позбулася. Були старі запаси грошей на чорний день, але за пару місяців вони закінчилися, і ліки купувати немає за що. Через це хвороба стала прогресувати: стопи почали покриватися виразками, і ноги почали боліти. Тепер цілими днями сиджу вдома, намагаюся лікуватися народними засобами, але це не допомагає. Чула, що можна виїхати в Маріуполь і переоформити там пенсію, але на проїзд потрібні гроші, і куди я в 75 років з хворими ногами поїду?", — нарікає жінка.

Реклама

Ігор Грозний — кухар із Широкиного. Кілька днів тому він був змушений виїхати з селища, бо обстріли бойовиків не припиняються, а в кінці квітня навіть посилилися. "Я не став чекати голодної смерті, — розповідає Ігор. — У селі нині повна розруха. Школи, дитячого садка, лікарні більше немає, а замість них — руїни. Немає магазинів, а відповідно, і продуктів. Немає в селі ані газу, ані світла, ані води, нічого. У селі залишилося вісім пенсіонерів, вони сказали, що краще помруть в своїх будинках, ніж кудись поїдуть. Як вони будуть виживати і чим заслужили таку старість?!".

Експерти погіршення ситуації підтверджують. "На жаль, останнім часом гуманітарна ситуація тільки погіршилася, — розповіла "Сегодня" координатор Гуманітарного штабу Ріната Ахметова Римма Філь. — Через недосконалу пропускну систему багато вантажів, у першу чергу ліки, не можуть потрапити в зону АТО. Там люди не отримують соцвиплат, грошей катастрофічно не вистачає, всі свої запаси вони практично використали, і ситуація особливо гостро стоїть за виживання пенсіонерів, людей похилого віку, інвалідів. В аптеках ліків практично немає, тому для багатьох мешканців Донбасу та допомога, яку надає Гуманітарний штаб, питання виживання".

У яких містах Донбасу — катастрофа

Реклама

Згідно з картою ситуації і потреб Донбасу, яку розробив і регулярно оновлює Гуманітарний штаб Ріната Ахметова, найбільш критична ситуація в гуманітарній сфері склалася у м. Дебальцеве. З міста виїхало понад 60% жителів. Решта потребують продуктів харчування першої необхідності: хліб, сіль і крупи. Жодна з чотирьох міських аптек не працює.

З Авдіївки виїхала майже половина жителів міста — 48%. Міська лікарня працює, але лише номінально: персоналу майже немає, а пацієнтів направляють у Димитрове та Красноармійськ. З 10 аптек працює лише одна, а ліки привозять під замовлення медчастини містоутворюючого заводу АКХЗ.

Станицю Луганську покинуло 38% населення. Школи тут повністю зруйновані, лікарня не працює. Найгостріше жителі Станиці потребують препаратів від тиску і серцевих ліків.

Реклама

У смт Новотошківське залишилося трохи більше половини місцевих — 60% і жодної дитини. Лікарні та аптеки тут не працюють, вода надходить лише в деякі будинки. Жителі селища гостро потребують хліба, води й олії.