До Ради Безпеки ООН входить 15 держав, п'ять з яких є постійними її членами. Це – Росія, США, Китай, Великобританія і Франція, що володіють правом "вето". Крім того, десять непостійних членів вибираються голосуванням – по п'ять країн щороку. Непостійні члени РБ ООН беруть участь в голосуваннях при ухваленні рішень, але не можуть, на відміну від постійних членів, блокувати ці рішення, оскільки не володіють правом "вето". Головують в РБ ООН країни, що входять до неї, по черзі. Головування триває місяць. Який місяць головуватиме яка країна, визначають за порядком літер в англійському алфавіті. Для того, щоб стати непостійним членом РБ ООН, країні-претендентові необхідно набрати дві третини голосів держав-членів ООН. Місця, на які обираються нові непостійні члени РБ, розподілені за регіональними групами: африканські, азіатсько-тихоокеанські, латиноамериканські та група західноєвропейських і інших держав.
Із нинішніх 193 держав ООН більше третини ще жодного разу не були членами РБ. Заявка Казахстану на членство в Раді Безпеки ООН на 2017-2018 роки досить багатообіцяюча та амбітна. На підтвердження цьому виступають мирні ініціативи Казахстану, у тому числі й позиція Президента РК Нурсултана Назарбаєва щодо врегулювання конфлікту в Україні. Європейські партнери визнають Казахстан як центрально-азіатську країну, де гарантовано панують мир, безпека і стабільність. Країна має досвід участі в рішенні найскладніших завдань міжнародного значення. Тут створені хороші умови для розвитку діаспор. Так, наприклад, етнічних німців, які виїхали з Казахстану на свою історичну батьківщину в дев'яності роки минулого століття , називають "живим мостом" між двома країнами.
Прикладом активної діяльності Казахстану у сфері розвитку багатосторонньої дипломатії можна назвати казахстанську ініціативу щодо створення Наради по взаємодії і заходам довіри в Азії (НВЗДА).
Казахстан зробив чимало для встановлення миру і згоди на афганській землі, надаючи своєму не найближчому сусідові гуманітарну і технічну допомогу. Нині ж тисяча афганських юнаків, які виросли в умовах війни, освоюють мирні професії саме в казахських вузах.
Про вагомий внесок Казахстану в міжрелігійний та міжкультурний діалоги може свідчити регулярний З'їзд лідерів світових і традиційних релігій в Астані. Сприятливий інвестиційний клімат в Казахстані створюється завдяки впровадженню нової економічної політики країни під назвою "Нурлижол – Шлях в майбутнє".
Готуючись до головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), казахські дипломати одразу взяли курс на зосередження зусиль держав-учасниць щодо врегулювання сучасних "заморожених" конфліктів у Нагірному Карабасі, Придністров'ї, Південній Осетії, Абхазії, на Балканах. У Казахстані накопичився багаторічний досвід щодо зміцнення регіональної безпеки і стабільності не лише під час головування в ОБСЄ, а й в Організації ісламського співробітництва (ОІС). Зокрема саме Казахстан вніс важливий вклад у роботу Організації ісламської конференції (ОІК). Знаковим є і те, що саме під час головування Казахстану у цій міжнародній організації на 38-ій сесії Ради міністрів іноземних справ в 2011 році в Астані її ОІК було перейменовано ОІС. Тоді ж було засновано Постійну комісію з прав людини, прийнято план дій ОІС щодо співпраці з Центральною Азією. Виявляючи дипломатичну гнучкість та демонструючи здатність адекватно оцінювати ситуацію, Казахстан доклав чималих зусиль щодо вирішення проблем мусульманських країн. В умовах складних взаємин в ісламському світі були проведені надзвичайні засідання Виконавчого комітету ОІС, на яких було розглянуто питання врегулювання ситуації в Сирії та Лівії. Надзвичайну увагу було приділено боротьбі з ісламофобією і запобіганню міжрелігійних зіткнень. Також під егідою казахського головування було проведено широкомасштабну кампанію з подолання гуманітарної катастрофи в Сомалі та надання їй значної фінансової допомоги.
Помітна роль Казахстану в Центральній Азії засвідчує його якості сучасного і безперечного лідера серед багатьох країн ОІС.
Астана на своєму посту ініціювала ряд кроків по внутрішньому реформуванню ОІВ , поглибленню її співпраці з ЄС , ОБСЄ, ШОС, НВЗДА та З'їздом світових і традиційних релігій.
Високу оцінку періоду казахського головування дав генеральний секретар ОІС Екмеледдін Іхсаноглу, відзначивши компетентність та професіоналізм фахівців.
Доречі, членство в організації на сьогодні мають 57 держав. Примітно, що ісламська умма неоднорідна, а країни ОІС істотно відрізняються економічним розвитком та рівнем життя. Розташовані від Сибіру до Арабського моря, маючи різні кліматичні і природні умови, країни відрізняються також культурними, національними традиціями. Навіть від найближчих своїх сусідів казахи відрізняються як своїм менталітетом, так і неабияким потягом до знань, бажанням відкривати нове, пізнавати незвідане. Такі споконвічні риси кочівників, як живий розум і допитливість, не раз виділяли у своїх описах європейські мандрівники минулих століть.
З часом не втратили їх і сучасні нащадки, хоч і перейшли до більш осілого способу життя. Автентична жага до знань, бажання нових відкриттів і пізнання світу спрямовує сучасну казахську молодь, спраглу до наук, в інші країни та різні частини світу. Вони опановують нові професії, набираються досвіду й знань, щоб зробити Батьківщину кращою – це найефективніші інвестиції Казахстану. Це запорука того, що у цієї країни, з її величезною територією, багатими природними ресурсами, освіченим народом, велике майбутнє.
А казахський корпус професійних дипломатів, який володіє досвідом участі в міжнародних процесах, готовий докласти зусиль для вирішення найбільш важливих проблем безпеки у світі.
Сергій Кравець