Антипутінські настрої в Європі підігрілися на тлі вбивства російського опозиціонера Бориса Нємцова, а більшість ЗМІ зазначають, що він був великим антагоністом Кремля. Питання нових санкцій постало у зв'язку з проведенням в минулі вихідні в Ризі неформального саміту міністрів закордонних справ ЄС. Крім цього, 19-20 березня в Брюсселі відбудеться засідання Європейської Ради за участю лідерів ЄС. Головним питанням порядку денного буде Україна і відносини з Росією. Тоді ж повинні обговорити подальшу долю існуючих санкцій та питання введення нових.
"Серед європейців немає єдиної думки щодо додаткових санкцій, які можуть бути застосовані до Росії за участь у війні в Україні. На неформальній зустрічі в Ризі, яка не передбачала прийняття рішень, міністрам закордонних справ вдалося приховати ці розбіжності шляхом заморожування поточної ситуації", – пише французька Le Monde за результатами зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у столиці Латвії.
"Ми відзначаємо деяке поліпшення ситуації, але ми повинні залишатися дуже обережними", – цитує видання міністра закордонних справ Франції Лоран Фабіус. І додає коментар: "Для нього це буде, в будь-якому випадку, "парадоксальним" підняти свій голос проти Москви, в той час, коли порушення режиму припинення вогню відбуваються все рідше, а важке озброєння відводиться з поля бою".
Видання зазначає, що поки бойовики знов не почали масовані атаки і не пішли на велике портове місто Маріуполь, нових санкцій не передбачається. "Зараз існує хоч і не досконалий, однак режим припинення вогню... Тому на цьому етапі немає сенсу прийняття нових санкцій", – цитує видання своє джерело в кулуарах неформального саміту і додає позицію таких країн як Латвія, які наполягають на подальшої ізоляції Росії.
Втім у Кремля, незважаючи на все, залишилося й чимало союзників у Європі. Брюссельське видання EUObserver пише про візит до Москви італійського прем'єра Маттео Рензі у статті під заголовком "Рензі прагне завершити міжнародну ізоляцію Путіна". Видання зазначає, що Італія, яка останнім часом зіткнулася з тривалою рецесією в економіці, сильно постраждала від санкцій ЄС проти Росії. Тому країна намагається всіляко пом'якшити цей ефект. Брифінг за результатами зустрічі двох лідерів відбувся без можливостей для запитань. Однак Рензі таки дав інтерв'ю кільком російським медіа.
"В інтерв'ю він відзначив необхідність поважати український суверенітет і відновити повний контроль над кордоном, але також гарантувати "автономію" східним регіонам країни, які є домом для багатьох російськомовних жителів. Рензі запропонував у якості моделі вирішення Італії для свого німецькомовного регіону Південний Тіроль", – пише EUObserver.
В іншій статті, присвяченій візиту, журналісти відзначають, що тільки за останній час у Путіна були контакти з кількома європейськими лідерами: "Кіпріотський Нікос Анастасіадіс був у Москві минулого місяця. Угорський Віктор Орбан також минулого місяця приймав Путіна в Будапешті, в той час, коли грецький Алексіс Ципрас має намір в травні відвідати меморіал Другої світової війни. Російські дипломати, за джерелами EUObserver, лобіюють накладення цими чотирма країнами вето на відновлення економічних санкцій", – пише видання.
У європейській пресі вийшло багато репортажів з похорону російського опозиціонера Бориса Нємцова. "Повернення Сталіна" – з таким заголовком вийшла Нідерландська De Standaart. Видання цитує російського письменника, який побажав залишитися неназваним: "Путіну вдалося повернути назад атмосферу страху і репресій, які панували при Сталіні".
Журналіст зазначає, що багато європейських політиків не мали можливості попрощатися з Нємцовим.
"Деякі політики Східної Європи не змогли потрапити на похорон, так як їм відмовили у візах, серед них і спікер польського Сенату. Лідера опозиції Олексія Навального не відпустили з-під домашнього арешту. І це давало привід чекати: похорон не стане подією для опозиції", – пише видання.
У неділю та ж газета присвятила велику статтю арештам у справі про вбивство. "Багато сумнівів у зв'язку з арештами", – пише журналіст про затриманих. Видання наводить позицію російської влади, за версією яких вбивство скоїли вихідці з Північного Кавказу, щоб дестабілізувати ситуацію. Однак в рядах російської опозиції є багато сумнівів з цього приводу. "Там все більше сумніваються в тому, що крім виконавців будуть знайдені і притягнуті до суду замовники. І це незважаючи на визнання Заура Дудаєва, який служив у батальйоні" Північ "під керівництвом чеченського лідера Рамзана Кадирова", – пише видання. І нагадує про вбивство російської журналістки Анни Політковської. Його також здійснили вихідці з Кавказу, однак замовників так і не знайшли.
У пресі також набирає обертів так звана "українська" версія, яка полягає в тому, що політика вбили через розслідування участі російських військових у конфлікті на Сході.
"Російський ліберальний політик Борис Нємцов, який минулого тижня був застрелений в Москві, контактував з російськими солдатами, які билися в Україні, незважаючи на всі спростування Кремля. За день до смерті він написав листа своєму близькому співробітнику Ользі Шоріною про те, що солдати з Іваново сказали йому, що 17 їх осіб було вбито в Україні", – пише бельгійське видання De Morgen в статті "Нємцов говорив з російськими солдатами в Україні". "В опозиційних колах не виключають, що Нємцов убитий через те, що він викривав причетність Кремля до боїв проросійських сил", – додає видання.
Минулого тижня в Нідерландах пройшов огляд уламків збитого в Україні "Боїнга" рейсу MH17. Це стало інформаційним приводом для низки публікацій у ЗМІ. "Результати розслідування свідчать, що MH17 збили ракетою "Бук" з російською установки, ймовірно, російські військові. Незадовго до цього її доставили з Росії в Україну. Тому на підтвердження є різноманітні відео", – пише сайт нідерландського каналу NOS в статті "П'ять запитань про MH17", посилаючись на своє джерело. І зазначає, що, швидше за все, винних у катастрофі не знайдуть, оскільки є велика ймовірність, що їх вже ліквідували. Втім, офіційні результати розслідування поки не оприлюднені.
Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.