Фото: REUTERS/Huseyin Aldemir
У середу, 29 жовтня, розпочався візит в Україну постійно діючого керівного органу НАТО – Північноатлантичної ради НАТО під головуванням генсекретаря Альянсу Єнса Столтенберга. Метою візиту стало обговорення інтеграції України в альянс.
Міністр оборони Андрій Загороднюк анонсував рішення Північноатлантичного альянсу і України про новий формат відносин ще 25 жовтня, коли заявив про "перезапуску формату роботи з НАТО".
Які перспективи інтеграції України в НАТО озвучив пан Столтенберг під час перебування в Києві, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
"Нелегка дорога в НАТО"
Для початку, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вітав старт розведення сил у Золотому і закликав Росію виконувати Мінські угоди. Про це він заявив на спільній з віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичній інтеграції Дмитром Кулебою прес-конференції в Одесі.
"Ми вітаємо всі дії з розведення, які спрямовані на мирне врегулювання конфлікту. Ми побачили певний прогрес у Станиці Луганській і хотіли, щоб цей приклад дістався у спадок" , – сказав він.
Незважаючи на деякі зрушення у врегулюванні конфлікту, зазначив Столтенберг, на Донбасі все ще стріляють, і Росія повинна припинити військові дії.
"Ми в НАТО підкреслюємо, що Росія несе чітку відповідальність за імплементацію Мінських угод. Зокрема, вона повинна вивести всі війська з території Східної України і припинити дестабілізацію України" , – заявив генсек альянсу.
За словами Столтенберга, Україна і НАТО виходять на новий рівень співпраці.
"Ми маємо довгострокове партнерство з Україною і час від часу його адаптуємо, коригуємо, доповнюємо і змінюємо формати нашої співпраці. Цієї весни ми прийняли рішення в подальшому розвивати співробітництво в різних галузях, і зокрема в сфері сил і засобів військово-морського флоту" , – заявив генсек НАТО.
Столтенберг зазначив, що зараз альянс працює з Україною в трьох форматах: комплексний пакет допомоги, річні національні програми і Комісія Україна-НАТО.
"Зараз ми запускаємо нову ініціативу, яка має на меті скоординувати і поєднати ці різні формати співпраці, зробивши їх більш впорядкованими" , – додав він.
Далі Столтенберг розкрив деталі цього комплексного пакету допомоги для України.
"НАТО продовжує надавати Україні практичну підтримку. Сьогодні ми розглянули наш Комплексний пакет допомоги для України. За допомогою десяти трастових фондів члени і партнери НАТО зобов'язалися виділити понад 40 млн євро для підтримки України", – заявив Столтенберг.
Зокрема, він зазначив, що мова йде про такі напрямки, як вдосконалення систем командування і управління, кібербезпеки та медичної реабілітації. Також Столтенберг зазначив, що ця допомога приносить реальні результати.
"Ми допомагаємо пораненим військовослужбовцям, чоловікам і жінкам, отримати необхідне їм лікування. Ми посилюємо стійкість України до гібридних загроз і кібератак", – підкреслив він.
Крім того, члени НАТО проводять для українських військовослужбовців вишкіл, і радники альянсу щодня надають підтримку в реформуванні сектора оборони і безпеки України.
Зрозуміло, НАТО очікує відповідних кроків назустріч з боку України – зокрема, набуття чинності закону про національну безпеку і реформу Служби безпеки України.
"Ми очікуємо введення закону про національну безпеку, який був ухвалений минулого року, а також реформування Служби безпеки. Радники НАТО працюватимуть з вами над впровадженням євроатлантичних принципів і кращих зразків роботи для посилення верховенства права, для забезпечення прав меншин і для посилення боротьби з корупцією для того, щоб всі аспекти державного життя були відкритими і прозорими" , – підкреслив Столтенберг.
За його словами, така робота буде свідчити про бажання України вступити в НАТО. При цьому він підкреслив, що двері НАТО залишаються відкритими, хоча "Дорога в НАТО нелегка".
При цьому Столтенберг зазначив, що жодна країна не має права вето на вступ України до Північноатлантичного альянсу.
"Як суверенна країна Україна має право вибирати свої власні оборонні домовленості. Двері НАТО залишаються відчиненими. Шлях до членства в НАТО нелегкий. Для тих, хто його обирає, він вимагає відданості та серйозного реформування", – заявив генеральний секретар альянсу під час виступу у Верховній Раді України.
При цьому Столтенберг пояснив, що рішення про остаточне приєднання країни до НАТО ухвалюють його члени разом з тими, хто хоче приєднатися, і тільки вони.
"Ніяка країна ззовні не має права вето. Час поділу на сфери впливу вже пройшов", – підкреслив він.
Угорщина не рада Україні в НАТО
Втім, не всі країни, що становлять Північноатлантичний альянс, раді бачити нашу країну в своїх лавах. Зокрема, Угорщина продовжує спроби тиснути на Україну через НАТО – 30 жовтня Будапешт заблокував спільну заяву представників країн альянсу по Україні.
За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, в ході підготовки заяви Будапешт зробив низку пропозицій, які зобов'язували б Україну звернути увагу на права угорської громади на Закарпатті. Однак ці пропозиції прийняті не були. В результаті Угорщина наклала вето на документ.
"Ми не готові жертвувати інтересами 150 тисяч етнічних угорців, які живуть на Заході України", – підкреслив Сійярто.
Цікаво, що блокування заяви НАТО відбулося в день візиту президента Росії Володимира Путіна до Угорщини, де він зустрівся з прем'єр-міністром Віктором Орбаном.
Сам Орбан заявив на спільній прес-конференції з Путіним, що декларація НАТО щодо України припинена Угорщиною до внесення туди гарантій угорської меншини.
"Вето – це дуже сильне вираження, ми рекомендували розглянути цю заяву (НАТО – Ред.) вдруге. Я думаю, що ще йде дискусія, і обговорення не завершилося", – сказав Орбан.
За його словами, Угорщина як член НАТО хотіла б вирішити ситуацію, "коли угорська меншина в Закарпатському регіоні страждає від дискримінації і живе під загрозою".
Але вже наступного дня, у четвер, 31 жовтня, Угорщина розблокувала декларацію НАТО по Україні. За словами міністра закордонних справ країни Петера Сійярто, Будапешт змінив свою позицію, оскільки в останній момент угорські пропозиції до документу були враховані.
Відносини Будапешта і Києва загострилися після ухвалення в Україні нового закону про мову. Єдиною державною мовою в країні стала українська. Вона є обов'язковою для всіх органів влади та громадських організацій, але не поширюється на приватне спілкування.
Угорщина висловила побоювання, що новий український закон може ущемити права угорської меншини на Закарпатті. На думку Будапешта, це порушує основні принципи Євросоюзу і Угоди про асоціацію України з ЄС.
У свою чергу офіційний Київ заявив, що повністю гарантує захист прав нацменшин, а закон про мову розширює їх можливості відіграти важливу роль в українському суспільстві.
Нагадаємо, що міністр оборони Андрій Загороднюк і заступник міністра закордонних справ України Єгор Божок їздили в штаб-квартиру Альянсу. Міністр заявив, що Україна не планує просити про ПДЧ в НАТО. Український уряд більше не має наміру діяти "методом папуги", а візьметься за зміни в українській армії.