Олександр Кваснєвський. Фото yes-ukraine.org
На початку вересня під час офіційного візиту Володимира Зеленського до Варшави Україна і Польща заявили про перезавантаження відносин. Такий сигнал був важливий, передусім, для правлячої партії "Право і справедливість", яка в жовтні йде на парламентські вибори. Україна з Польщі поїхала з тристороннім газовим меморандумом, який дозволить купувати американський скраплений газ через польський LNG-термінал.
У бесіді з сайтом "Сьогодні" колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський сказав, що позитивно оцінює заяву двох президентів про перезавантаження відносин. До того ж, газовий меморандум, який Україна, Польща і США підписали у Варшаві, допоможе не тільки Польщі до 2022 року повністю відмовитися від російського газу, але і Україні створити міцну "подушку" на випадок, якщо Росія знову почне прикручувати газовий вентиль. Напередодні 16-ї Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської стратегії (YES) сайт "Сьогодні" поговорив з Олександром Кваснєвським також про Донбас, Росії та шанси України вступити до ЄС.
- Україна, нарешті, з новим парламентом і урядом. До цього українці вибрали нового президента. Чи не здається Вам, що нова команда може згорнути курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію?
- Я уважно стежив за тим, що Володимир Зеленський говорив під час виборчої кампанії і після неї. Тож я не думаю, що буде якась зміна курсу і політики. Він серйозно думає про майбутнє України в ЄС. Але навіть якщо б українські політики і хотіли змінити цю політику, то народ України, особливо молоде покоління, очікує проєвропейського вектора розвитку країни, і настане такий день, коли Україна, все-таки, стане членом Європейського Союзу. Не скажу, коли, на жаль, але впевнений, що так буде.
- Днями Варшава запропонувала навчати українських дипломатів і політиків євроінтеграції.
- Таких заяв було дуже багато. З самого початку, як тільки Україна почала говорити про свої близькі відносини з ЄС, було очевидно, що Польща готова допомогти і може стати прикладом, як це робити. Ми нашу дорогу до ЄС почали 1991 року і завершили 2004-го повноправним членством після складних реформ. Тому ми завжди були і будемо готові допомагати Україні, і на експертному рівні, і політичною підтримкою. У нас в Польщі теж змінювалися уряди, президенти, але головна лінія підтримки України на шляху вступу до ЄС зберігатиметься. У цьому є великий інтерес Польщі, тому що Україна наш великий сусід, 1,5 млн українців працюють в Польщі, і вони вже в якомусь сенсі члени ЄС.
- Як думаєте, чому у Польщі свого часу вийшло вступити до ЄС, а у України ні? Деякі вважають, що Польща вступила до ЄС, коли Росія була слабка політично і економічно, тому не змогла нічого зробити.
- Це теж було одним з факторів, але не найголовнішим. Ще на початку 90-х ми вирішили, що рухатимемося в цьому напрямку. І хоча в Польщі і змінювалися уряди, але вони продовжували проєвропейський курс. У нас був договір головних політичних сил, двох президентів... У нас було 15 різних урядів, але ніколи не було моментів, коли приходять нові і говорять про новий курс. Це перша і головна перевага Польщі. А друге – Польщі було легше проводити серйозні реформи, тому що наша економіка не була така радянська, як українська. Ми ніколи не були так тісно пов'язані з Радянським Союзом. Але реформи нам далися дуже складно, багато людей досі критикують нас за те, що ми робили це дуже швидко, і ціна була висока. Але, по-моєму, сьогодні ми можемо сказати, що це був правильний курс. І скажу вам ще одне: з 1993 року, вже 26 років поспіль, ВВП зростає. У нас не було жодного кварталу, коли б ми не зростали.
- Так, і у Польщі не було війни з Росією. Чи не вважаєте Ви, що Євросоюз зі свого боку повинен брати участь в мирних переговорах щодо Донбасу?
- ЄС і так бере участь. Франція і Німеччина – учасники Нормандського формату. Стосовно самого формату, то сьогодні говорити про його зміну буде великою помилкою. Ми тільки втратимо час. Поки Нормандський формат існує, ми повинні працювати над тим, щоб в його рамках досягти серйозних результатів. А коли ми почнемо говорити про формат, тоді цей конфлікт буде заморожений на наступні кілька років. Звичайно, може, Нормандський формат і не найпрекрасніший і хороший, але він існує, і це вже великий позитив.
- Чи не вважаєте Ви, що відмова від членства України в ЄС і НАТО стала б істотним аргументом для Росії припинити війну?
- Немає причин, щоб платити таку ціну. Все, що Росія зробила і з Кримом, і з Донбасом, суперечить всім міжнародним законам. Світ це розуміє. Саме в такому дусі і треба говорити, а не купувати мир ціною відмови від вступу до ЄС і НАТО. Це буде великою помилкою України. Я, звичайно, теж за мир, але не за всяку ціну. Українському народові вирішувати, де буде Україна. Поки вона, Україна, хоче бути і в НАТО, і в ЄС.
- Як тоді змусити Україну припинити війну на Донбасі і повернути Крим?
- Звісно ж, це санкції. Я переконаний, якщо буде вирішене питання Донецька і Луганська, тоді можна серйозно говорити про зняття санкцій. Для Росії, думаю, це важливо, для її економіки. Хоча, не знаю, наскільки Росія хоче зберігати такий конфлікт. Боюся, що росіяни дуже хороші фахівці щодо заморожених конфліктів: Абхазія і Південна Осетія, Придністров'я, Донбас... Можливо, Путіну і допомагає така політика, але Росії і російській економіці, напевно, ні.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що в Європейському суді з прав людини відбулися слухання за позовом України проти Росії.