Підписану угоду повинні ратифікувати парламенти Греції і Македонії. Фото: http://www.vlada.mk/
Суперечка між Грецією і Македонією, що тривала 27 років, нарешті, завершилася. В неділю, 17 червня, в грецькому регіоні Преспес міністри закордонних справ двох країн підписали історичну угоду про зміну назви колишньої югославської республіки. Тепер вона називатиметься Республіка Північна Македонія, що відразу ж "розморозить" процес вступу до Євросоюзу і НАТО, який до цього більше десяти років блокувала Греція. Підписану угоду прем'єрів підтримають парламенти двох країн і народ на референдумі в Македонії. Однак, протести після такого, здавалося, історичного для двох країн рішення не вщухають. Експерти кажуть, що їх організовують ультраправі політичні сили, зацікавлені в дестабілізації ситуації, але прагматизм македонців і Євросоюзу, врешті-решт, повинен взяти верх.
Перспектива членства – дубль два
"Єврокомісія підготує рекомендації, які відкриють переговори з Албанією і Колишньою югославською Республікою Македонією щодо входження до ЄС, але тільки після виконання певних умов", – йдеться в спеціальній стратегії Єврокомісії з євроінтеграції Західних Балкан, прийнятій 6 лютого.
Умови, виконання яких Євросоюз вимагає для вступу, для кожної з країн регіону свої. Для Македонії головною вимогою залишалася невирішена суперечка з Грецією. У статті "Нове розширення: хто може поповнити лави ЄС до 2025 року і чому в списку немає України" сайт "Сегодня" вже писав, що статус кандидата на вступ до ЄС Македонія отримала ще в грудні 2005 року.
"Свого часу Македонія навіть Хорватію (яка стала членом ЄС 2013 року) випереджала з наближення до членства. Але через її назву Греція все заблокувала. Афіни вважають таку назву неприпустимим, оскільки північна грецька область також носить назву Македонія (до того ж , на думку Афін, колишня югославська республіка має на цю область якісь приховані територіальні претензії. – Авт.)", – сказав сайту "Сегодня" посол України в Хорватії, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко.
У квітні цього року в Єврокомісії заявили, що відкриють переговорний трек з євроінтеграції Македонії після того, як Афіни і Скоп'є знайдуть компромісне рішення щодо назви Колишньої Югославської Республіки. Хоча перші кроки в цьому напрямку намітилися ще в січні цього року: уряд Македонії перейменував аеропорт, який був названий на честь Олександра Македонського, на "Міжнародний аеропорт Скоп'є", а шосе до нього отримало назву "Дружба".
Суперечка з Грецією за назвою колишньої югославської республіки не вщухала цілих 27 років з моменту підписання 1991-го декларації про незалежність Республіки Македонія. І як тільки стало зрозуміло, що з виконання Копенгагенських критеріїв Македонія впритул наблизилася до членства в ЄС (та й НАТО), Греція заблокувала всі євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення Скоп'є на корені. Щось схоже зараз відбувається між Україною і Угорщиною: будучи членом ЄС і НАТО, Будапешт блокує всі ініціативи Києва, спрямовані на зближення з Брюсселем і Альянсом.
Лід між Афінами і Скоп'є рушив буквально кілька місяців тому – влади обох країн сіли за стіл переговорів. Обговорювалося п'ять компромісних варіантів нової назви Колишній Югославської Республіки: Республіка Нова Македонія, Республіка Північна Македонія, Республіка Верхня Македонія, Республіка Вардарська Македонія і Республіка Македонія (Скоп'є).
Зійшлися на "Республіці Північна Македонія".
"Як на мене, це дуже компромісна назва, тому що нація, як і раніше, може називати себе "македонці". Але, по суті, географічно так і є: на північ від (грецької. – Авт.) Провінції Македонія – Республіка Північна Македонія. Невже "Північна Македонія" гірше, ніж "Колишня югославська Республіка Македонія"? Так, кілька країн визнали її за конституційною назвою "Республіка Македонія", включаючи, до речі, і Україну. Але на міжнародну арену з цією назвою греки їх не пускали", – розповідає Олександр Левченко.
Хто розхитує ситуацію?
За словами експерта Центру "Стратегія XXI" та Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Віталія Мартинюка в зовнішньому вимірі позитиву від підписаної між Грецією і Македонією угоди дійсно багато.
"По-перше, врегулюється ключова суперечка між Македонією та Грецією. По-друге, Македонія дуже потужно наближається до членства в ЄС і НАТО. Про членство в Альянсі генсек Єнс Столтенберг заявив ще минулого тижня. І ось нещодавно була заява Федеріки Могеріні. ЄС прагне включити всі західні Балкани до ЄС, щоб не було "білих плям". Те ж саме намагається зробити і НАТО, щоб повністю гарантувати безпеку в цьому регіоні", – сказав сайту "Сегодня" Віталій Мартинюк.
Після підписаної 17 червня історичної угоди головами МЗС двох країн у присутності прем'єрів, в Брюсселі зі стриманим оптимізмом заявили, що через два тижні Європейська рада може офіційно рекомендувати почати з Македонією переговори про вступ.
"Ми в особі Єврокомісії вже рекомендували почати переговори, і особисто я очікую і хотіла б сподіватися, що через два тижні Єврорада прийме таке рішення. Я хотіла б розраховувати, що це пошле позитивний сигнал і посилить хвилю змін і мирних, конструктивних регіональних відносин за межами двох країн у всьому балканському регіоні. Європейці можуть пишатися тим, що сторони знайшли безпрограшне рішення через дипломатію та діалог", – заявила голова євросоюзівської дипломатії Федеріка Могеріні.
Однак знайшлися як в Греції, так і в Македонії ті, кому справді історичний компроміс до душі не припав. В день підписання угоди близько 500 демонстрантів з грецькими прапорами мітингували в селі Пізодері в регіоні Преспес за 25 км від місця зустрічі голів урядів та МЗС двох країн. Вони намагалися наблизитися до місця підписання угоди, але поліція їх оточила і відтіснила, застосувавши шумові гранати і сльозогінний газ. Мітинги в столиці Македонії Скоп'є, де зібралися сотні людей, закінчилися гірше – постраждали 17 осіб.
Акції протестів відбулися і в грецьких Салоніках (регіон називається Центральна Македонія): мітингувальники вважають, що збереженням слова "Македонія" в назві Колишня югославська Республіка хоче узурпувати історію стародавньої Македонії, якою правив Олександр Македонський, і переконані, що угода між Афінами і Скоп'є – приклад слабкості грецької влади, яка пішла на поступки.
Але, як кажуть експерти, в цих протестах, а точніше в тому, хто за ними стоїть, багато прихованих підтекстів і підводних каменів. З грецької сторони угоду з Македонією розкритикував лідер найбільшої опозиційної правої партії "Нова демократія" Кіріакос Міцотакіс, зареєструвавши в парламенті резолюцію про вотум недовіри уряду Алексіса Ціпраса. Вони спираються на дані соцопитувань, згідно з якими сім з десяти греків виступають проти назви "Республіка Північна Македонія". Щоправда, голосування за вотум недовіри провалили – опозиції не вистачило голосів.
Але, що найнеприємніше для грецького прем'єра, то це критика з боку партнера за коаліцією, лідера партії "Незалежні греки" Панос Камменос. Однак розхитувати парламентська більшість він навряд чи буде – у "Незалежних греків" всього дев'ять мандатів.
До того ж, як пише Reuters, підписуючи угоду з Македонією, Греція переслідувала свої "шкурні" інтереси. У четвер, 21 червня, відбудеться зустріч міністрів фінансів Євросоюзу, де обговорюватимуть шляхи виходу Греції з гострої фінансової кризи. "Зараз надія (Афін. – Авт.) на те, що в четвер на них чекає теплий прийом. Це включає і списання частини боргів Греції, які з часу першого порятунку країни МВФ і ЄС тільки зросли. Хоча сам Ціпрас каже, що угода з Македонією і боргова яма, в якій знаходиться Греція, ніяк не пов'язані", – йдеться в статті Reuters "Ефект Македонії? Угода може посилити надії Греції на списання боргів".
Свої ультраправі, які виступають проти перейменування Колишньої Югославської Республіки на "Республіку Північна Македонія", є і в Скоп'є. За словами Віталія Мартинюка, акції протестів, які прокотилися Македонією, підтримуються партією колишнього прем'єра Ніколи Груєвського (сам він засуджений до двох років в'язниці за зловживання владою. – Авт.) і президента Георге Іванова. Права націоналістична партія "Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія македонської національної єдності" послідовно виступає проти будь-яких компромісів з Грецією.
Так, президент Георге Іванов уже заявив, що навіть якщо парламент і ратифікує підписану в неділю угоду, він її ніколи не підпише. "Це шкідлива угода, яка унікальна для історії людства, недоречна і неприйнятна для мене, вона порушує Конституцію, закони і підриває державні інституції. Я не легалізуватиму політичну самодіяльність уряду", – заявив Іванов.
Якщо після ратифікації історичної угоди Георге Іванов застосує президентське вето, парламенту знадобиться 2/3 голосів, щоб його подолати, яких у прем'єра Зорана Заєва просто немає. Плюс потрібно ще вносити зміни до Конституції, які знову-таки повинен підписати Іванов.
"Ті, хто підтримуються Груєвським-Івановим, здаватися не збираються. На мою думку, вони намагаються взяти реванш і повернутися до влади, спираючись на нинішнього президента і незадоволену частину суспільства, підім'явши під себе електорат Заєва. Хоча як лідер партії під час передвиборної кампанії він чітко заявив, що одна з його цілей – врегулювання суперечки з Грецією. І зараз він фактично виконує свої обіцянки. Але це найгірший сценарій. При найкращому – парламент ратифікує угоду з Грецією і під тиском ЄС і НАТО президент його підпише. Хоча, йому вже складно відмовитися від своєї попередньої заяви, що він у жодному разі не підпише цей документ", – підсумував Віталій Мартинюк.