Експерти визнали, що "Боїнг" збили з ЗРК "Бук". фото AFP
Бути чи не бути суверенного дефолту – це зараз головна головний біль Мінфіну. З комерційними боргами можна і почекати, а ось борги перед державами так просто не вирішуються. Особливо якщо ця держава веде проти боржника гібридну війну.
ФАТАЛЬНІ $3 МЛРД. Цього тижня український уряд намагався вирішити питання, від якого багато в чому залежить макроекономічна стабільність України в найближчі півроку, – утрясти з РФ проблему боргу в $3 млрд, який нам потрібно віддавати в грудні.
Не можна сказати, що ці 3 млрд становили істотну частину всіх наших боргів. Проблема в іншому: віддати потрібно відразу все, і Москва ні на які поступки йти не хоче.
А це означає, що перед Україною маячать дві поганих варіанти: заплатити всю суму – позбутися чверті бюджету або чверті золотовалютних резервів, не заплатити – отримати суверенний дефолт.
У першому варіанті країні загрожують серйозні соціально-економічні проблеми або як мінімум значне зменшення ЗВР і відмова Міжнародного валютного фонду від кредитування України, у другому – теж можлива відмова МВФ від кредитування України (в правилах Фонду зазначено, що країни, що мають суверенний борг, а не комерційний – не кредитуються). Враховуючи той факт, що гроші фонду зараз – єдиний серйозний джерело зовнішнього фінансування, ситуація складна.
Уряд провів переговори з росіянами, але швидше заради пристойності, щоб показати, що ми робимо все, що можемо. Однак внутрішньо українська влада вже, схоже, прийняла рішення – не платити. З двох зол одне все-таки менше.
При цьому робиться спроба уникнути суверенного дефолту, оголосивши наш борг РФ комерційним. Правда, спроба не дуже переконлива: не випадково МВФ її не підтримав, обмежившись лише закликом до Кремлю піти назустріч Києву. У Кремлі ж у відповідь запропонували МВФ прийти на допомогу Україні і позичити ті ж $3 млрд, щоб розрахуватися з Росією.
І це дійсно може бути виходом із ситуації, проте МВФ поки на пропозицію Кремля ніяк не відреагував. А тому ймовірність суверенного дефолту в грудні залишається серйозною.
ДОЛЯ "БОЇНГУ". Ще одна топ-тема тижня – у Нідерландах опублікували звіт про розслідування по збитому минулого літа над Донбасом малайзійському "Боїнгу". Всі сторони використовували для пропаганди тільки ту його частину, яка їх влаштовувала.
З одного боку, підтвердилася основна версія, що "Боїнг" збитий пострілом з "Бука". Правда, у звіті не сказано, де саме знаходилася ця установка, але з великою часткою ймовірності можна говорити про те, що постріл був зроблений з території, що контролювалася сепаратистами.
З іншого боку, у звіті констатується, що українська влада вчасно не зробила заходів для заборони польотів над зоною конфлікту.
Втім, насправді і перший, і другий висновки вже не мають особливого значення для великої політики. У ній зараз головну роль відіграють зовсім інші чинники, ніж минулого літа, а тому навіть остаточні підсумки розслідування виявляться не більш ніж фактом для історії, одного разу зіграв свою роль у глобальних світових розкладах.
Світова політика занадто цинічна, щоб брати в розрахунок трьох сотні людських життів. Сьогодні для неї важливіше Сирія, а завтра буде щось ще.
ЧОМУ БЛОКУЮТЬ ОБ. В Україні щосили йде передвиборча кампанія. Сьогодні, як і місяць тому, одним з головних інтриг в ній залишається: зареєструють "Опозиційний блок" в Харківській області чи ні. На даний момент мають друкуватися бюлетені, але замість цього триває протистояння обласного виборчкому, втретє заборонив реєстрацію ОБ, і Центрвиборчкому, вдруге вимагав її провести.
Питання, яке виглядає локальним, насправді має загальноукраїнське значення. Місцеві вибори є лакмусовим папером як для системи відносин всередині країни, так і для зарубіжних партнерів.
І для українських чиновників, і для західних урядів сумарний результат виборів в облради стане показником, на кого орієнтуватися в найближчому майбутньому.
У цьому плані Харківська область для ОБ є ключовою: ця партія там і на парламентських виборах-2014 взяла 34% голосів. Тому її участь або неучасть у виборах в цьому регіоні в чому визначить її місце в неофіційному рейтингу пріоритетів. І саме цим, вважають експерти, пояснюється те посилений опір, який чиниться реєстрації ОБ.
МВФ. На цьому тижні стало відомо, що місія МВФ поїхала з України, так і не оприлюднивши якихось заяв про можливість надання Києву третього траншу в $1,7 млрд.
"Києву потрібен час для виконання всіх рекомендацій на 2016 рік, в найближчі тижні переговори продовжаться", – зазначив керівник місії МВФ в Україні Микола Георгієв.
Це означає, що представники Фонду повернуться в нашу країну на початку листопада, тобто після місцевих виборів, пояснили в нашому Міністерстві фінансів. "Швидше за все, МВФ незадоволений, що Україна не встигає виконувати" маяки "(умови для виділення траншів. – Авт.). Дотепер немає розуміння, якою буде податкова реформа, не оприлюднений проект держбюджету-2016... Думаю, наша влада відкладуть перезавантаження Податкового кодексу на майбутній рік, а бюджет приймуть у вересневій версії, адже макропоказники цього варіанту проекту цілком відповідає вимогам МВФ", – вважає президент Украналітцентра Олександр Охріменко. Експерт упевнений, що Фонд схвалить новий транш вже в листопаді, а гроші ми отримаємо в грудні.
Тим часом за тиждень готівковий курс долара зміцнився на 50 копійок: якщо ще 8 жовтня долар можна було продати-купити по 21,8-22,6 грн, то вже 15 жовтня – 22,3-23,2 грн. Експерти очікують подальшого зростання долара до 25-26 грн, зазначаючи, що цей діапазон збережеться до кінця року, але різких коливань не буде.