У Венеціанській комісії не виключають, що люстровані підуть скаржитися в ЄСПЛ. Фото: Українське фото
Україна залишилася без головного "люстратора" – після двох років роботи Тетяна Козаченко, голова департаменту Мін'юсту з очищення влади, пішла зі своєї посади. "Сегодня" розібралася в причинах її звільнення і дізналася, які успіхи люстрації в Україні.
МАЙЖЕ ТИСЯЧА. Козаченко своє звільнення анонсувала ще в кінці жовтня. Зізнається, що два роки роботи – саме той термін, на який вона була готова присвятити себе держслужбі. "Крім того, за планом Кабміну, всі діючі чиновники повинні були пройти перевірку за ці два роки. Саме стільки часу було відведено на реалізацію закону про очищення влади. Далі він вже повинен працювати, як фільтр для нових кадрів. Тобто два роки минуло, я свої обов'язки виконала", – розповіла нам Козаченко. Уже екс-чиновник каже, що тепер, швидше за все, повернеться працювати в адвокатуру, яку і покинула в 2014-му.
За словами Козаченка, 98% тих, хто потрапляв під закон про очищення влади, більше не займають свої посади. У Мін'юсті дають докладну статистику: за два роки з 5 тис. чиновників, яких слід було перевірити в першу чергу (держслужбовці вищого рангу, які працювали при Януковичі), люструвати 934 людини. Серед них найбільше – працівників Дерфіскальноъ служби (258 осіб), прокуратури (206) і МВС (190). Зараз відомству належить "відфільтрувати" ще 278 тисяч людей – з них майже 209 тис. Це вже діючі чиновники і ще 69 тис. претендентів на посади. У свою чергу, у громадській організації "Громадський люстраційний комітет" інші цифри. У реєстрі тих, хто підлягає люстрації, налічується понад 2,6 тис. сіб. Але глава комітету Олександра Дрік пояснює, що в нього увійшли і ті чиновники, які звільнилися не чекаючи люстрації, але все одно не мають права найближчі 10 років займати вищі керівні посади (міністр, прокурор, податківець і інші): "Саме тому таких людей набагато більше, ніж тих, кого звільнили за законом про очищення влади".
СУДИ. Однак деякі експерти критично оцінюють результати роботи головного люстратора України на своєму посту. Так, представник нашої країни у Венеціанській комісії Володимир Пилипенко вважає, що ті 98%, кого торкнувся закон про очищення влади, будуть масово звертатися в ЄСПЛ для того, щоб відновитися на посаді, тим більше що Венеціанська комісія не затверджувала і не схвалювала варіант української люстрації. Та й сама Козаченко нам зізналася, що такий ризик дійсно існує: "Суди відмовлялися розглядати люстраційні справи, що уповільнювало процес очищення, а Конституційний суд повинен був ще півтора роки тому винести вердикт по закону на відповідність Конституції, але цього не сталося".
Юрист Андрій Бузаров вважає, що люстрованы зможуть відновлюватися на свої посади і через українські суди. "Щоб люстрація працювала по-справжньому, без порушення конституційних норм і з урахуванням світової практики, потрібно створити спецсуд, який буде займатися тільки цими справами і спецкомісію, що рекомендує людей для розгляду".
Дві проблеми люстрації: незаконність і ухід профі
Політолог Володимир Фесенко підкреслює, що у закону "Про очищення влади" спочатку було дві проблеми, які так до сьогоднішнього дня і не вирішили – демократична і практична. До першої він відносить той факт, що просто так звільнити людину з посади не можна. "До речі, про це і говорила нам Венеціанська комісія – звільняти людину за формальними ознаками, наприклад, просто через те, що вона працювавла при Януковичі – незаконно, – пояснює експерт. – Ну, а другий момент – виявилося, що серед тих, хто потрапив під норму закону, було багато хороших і сильних професіоналів. Звичайно, скасовувати закон не можна, але є практична необхідність корекції люстрації. Хоча з формальної точки зору закон, в більшій мірі виконано". При цьому Фесенко вважає, що особливу увагу сьогодні потрібно приділити не чиновникам, а суддям: "Абсолютно несправедлива ситуація, коли є близько 300 суддів, які виносили неправомірні рішення під час Євромайдану і з них покарано всього лише 10. Ось тут потрібна люстрація".