Туск і Юнкер не підтвердили євроінтеграційні прагнення України, Фото: Михайло Палінчак, АПУ
За минулий тиждень Захід дав чітко зрозуміти Україні, що найближчим часом нас не чекають ані в ЄС, ані в НАТО. Це побічно підтвердив і візит генсека НАТО Йенса Столтенберга в Україну, і саміт Україна-ЄС, що пройшов 12-13 липня в Києві. І причина не тільки і не стільки в тому, що ми повільно проводимо реформи і боремося з корупцією, скільки в Росії. В Євросоюзі не хочуть прямої конфронтації з Москвою через Київ, намагаючись, зайвий раз не дратувати Кремль. Спроби української сторони включити в підсумкову заяву саміту згадку про підтримку ЄС євроінтеграційних прагнень України європейські лідери сприйняли вкрай негативно. Все закінчилося тим, що другий раз в історії українсько-європейських самітів спільну заяву так і не оприлюднили, а лідери ЄС пішли від відповіді на питання журналістів про підтвердження Євросоюзом європейського вибору України.
"Україна, без сумніву, не зможе стати членом ЄС у наступні 20-25 років, і членом НАТО теж". Це слова президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера під час візиту до Гааги напередодні референдуму в Нідерландах по асоціації з Україною (6 квітня 2016 року у консультативному референдумі понад 60% нідерландців висловилися проти асоціації з Україною). За майже півтора року Україні вдалося виконати всі вимоги ЄС для отримання безвізового режиму і обійти всі гострі кути в дискусії по суперечці з Нідерландами, від яких залежала остаточна ратифікація Угоди про асоціацію. Трохи більше ніж за місяць безвізом скористалися понад 100 тис українців, з 1 вересня в повному обсязі почне діяти асоціація Україна-ЄС. Все це можна вважати абсолютною "перемогою" України.
"Я щиро переконаний, що безвіз став справжнім вододілом між європейським майбутнім і радянським минулим України. Я сказав, що це останнє" Прощавай! "Радянському союзу і Російській імперії, і повернення України в сім'ю європейських народів", – заявив Петро Порошенко, відкриваючи засідання XIX саміту Україна-ЄС.
Дональд Туск, виступаючи українською, підкреслив, що Україна пройшла тільки половину шляху, нагадавши про реформи. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, взявши слово, віджартувався, мовляв, не знає, яка робоча мова зустрічі, але потім серйозно нагадав Україні про необхідність боротьби з корупцією.
Головні підсумки XIX саміту Україна-ЄС:
- ЄС стоїть на боці України проти російської агресії, не визнає незаконною анексію Криму і закликає до повної реалізації Мінських домовленостей, підкреслюючи відповідальність Росії в цьому питанні;
- ЄС закликає негайно звільнити незаконно утримуваних громадян України в Криму і Росії;
- напочатку 2018 року в Брюсселі пройде інвестиційна конференція і міжнародний форум щодо спільної модернізації і експлуатації української ГТС;
- починається розробка дорожніх карт подальшої євроінтеграції України;
- буде створено неформальну робочу групу Україна-ЄС щодо стратегічної комунікації, яка підвищить ефективність реагування на хакерські і дезінформаційні кампанії РФ;
- ЄС більше не потребує створення окремого антикорупційного суду, лідери ЄС погодилися на окрему антикорупційну палату у Верховному суді.
Але спільну заяву за підсумками саміту сторони так і не прийняли. Напередодні сайт DW повідомляв, що Київ наполягав на включенні в текст документа пункту про визнання Євросоюзом європейських прагнень України. За інформацією джерела видання в Єврокомісії, проти такого формулювання категорично виступили Нідерланди та опосередковано їх підтримали Німеччина і Франція. Саме Нідерланди рік блокували остаточну ратифікацію Угоди про асоціацію. У грудні минулого року в Гаазі вдалося узгодити так звану спеціальну компромісну інтерпретаційну заяву, в якій говориться, що Угода про асоціацію не надає Україні ані статусу кандидата на вступ до ЄС, ані шансів отримати такий статус в майбутньому. Багато в чому така поведінка Нідерландів пояснювалася парламентською виборчою кампанією. Багато партій, в тому числі і політсила прем'єра Марка Рютте, використовували тему асоціації з Україною в своїх інтересах, щоб набити собі побільше балів.
Пристрасті навколо підсумкової заяви XIX саміту Україна-ЄС розгорілися неабиякі. За словами джерел "Сегодня" в українських дипколах, в середу за вечерею лідери ЄС, які прибули на саміт, зайняли жорстку позицію. Категоричне "ні" Нідерландів ще можна зрозуміти: парламентські вибори у них закінчилися, а ось формування уряду ще триває, тому на українському питанні там спекулюють опозиційні і крайні праві політики. А ось позицію Франції і Німеччини яскраво описує заява заступника голови Європарламенту, депутата від Вільної демократичної партії Німеччини Олександра Графа Ламбсдорффа. За його словами, у країн-членів НАТО немає бажання приймати Україну в Альянс і потім вплутуватися в конфлікт з Росією.
На підсумковій за результатами саміту прес-конференції на пряме запитання журналіста про те, де підсумкова заява і чи є там згадка про євроінтеграційні прагнення України, ані Дональд Туск, ані Жан-Клод Юнкер, який весь час підганяв спікерів словами "Я голодний!", не відповіли. Замість цього президент Ради ЄС зачитав тезу з преамбули Угоди про асоціацію. "І це не слоган. У ній записано, що ЄС визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір", – заявив Туск, додавши, що підтримує це положення, але підкреслив, що цю заяву робить від свого імені, а не від імені ЄС .
Ситуація, яка склалася на XIX саміті Україна-ЄС, нагадує візит генсека НАТО Йенса Столтенберга в Україну. На спільній прес-конференції за підсумками Комісії Україна-НАТО Петро Порошенко заявив, що українська сторона запропонувала, а Альянс це прийняв, почати діалог з надання ПДЧ для України. Столтенберг на заяву українського президента промовчав. Пізніше в прес-службі Альянсу пояснили, що не давали згоди на старт діалогу по ПДЧ. Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер пояснював таку позицію Заходу небажанням ні НАТО, ні ЄС вплутуватися в конфлікт з Росією через Україну. Особливо Німеччини, яка знаходиться на порозі виборів, а канцлер Ангела Меркель, як відомо, йде на четвертий термін.
Втім, як і у випадку з ПДЧ, яке нам не надали на саміті в Бухаресті в 2008 році, а в понеділок на Комісії Україна-НАТО навіть не дали гарантій початку діалогу, перед Україною ще довга дорога реформ. Реформ, необхідних не тільки для вступу в ЄС і НАТО, а й для самої України. Але і лідерам ЄС потрібно усвідомити, що українці повинні розуміти кінцеву мету цих реформ. А такою може стати визнання Заходом права України вступити в Євросоюз і НАТО.